ВПЛИВ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ НА ПАЦІЄНТОК З АПОПЛЕКСІЄЮ ЯЄЧНИКА В АСПЕКТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ОВАРІАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ ТА ПОЛІПШЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • O. M. Ishchak ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • R. M. Semkiv Тернопільська міська комунальна клінічна лікарня № 2
  • M. S. Khmil Медичний центр “Клініка професора Стефана Хміля”
Ключові слова: апоплексія яєчника, оваріальний резерв, антимюлеровий гормон, хірургічні операції на придатках, допоміжні репродуктивні технології

Анотація

Серед причин, що можуть призвести до порушення репродуктивного здоров’я жінок, особливу роль набувають гінекологічні захворювання, які вимагають хірургічного лікування.

Мета дослідження – поліпшити хірургічне лікування хворих на апоплексію яєчників (АЯ) для максимального збереження оваріального резерву.

Матеріали і методи. Ми провели ретроспективне вивчення результатів лікування 150 хворих на апоплексію яєчника за період з 2014 до 2017 р. у гінекологічному відділенні Тернопільської міської комунальної клінічної лікарні № 2. Питома вага оперативних втручань з приводу апоплексії яєчника за останні 3 роки склала (11,5±0,5) %. Усього в дослідження було включено 120 жінок, з них 60, хворих на АЯ, яким вперше проведено лапароскопічну операцію. Цих пацієнток включили в проспективне дослідження і поділили на 2 групи залежно від методу гемостазу, використаного під час операції. У першу групу увійшли 30 хворих, гемостаз яким здійснювали за допомогою біполярної коагуляції, в другу групу – 30 хворих, кровотечу з яєчника яким було зупинено за допомогою накладання швів. Групу порівняння склали 30 жінок із АЯ, які отримали консервативне лікування.

Результати досліджень та їх обговорення. Апоплексія яєчника у 40 % випадках вимагає екстреного оперативного втручання, яке призводить до втрати частини органа. У післяопераційному періоді спостерігається погіршення порушеного репродуктивного здоров’я, гормонального гомеостазу, порушення кровообігу, що зумовлені не тільки травмою яєчника та зниженням оваріального резерву, а й виникненням злукового процесу в органах малого таза. Зупинку кровотечі у хворих на АЯ за допомогою біполярної електрохірургії здійснюють швидше, але це призводить до більш значного зниження ОР (АМГ – на 30 %, АФ – на 10 %), ніж застосування з цією метою гемостатичних швів (АМГ – на 22 %, АФ – на 8 %) (р<0,05). З метою максимального збереження оваріального резерву при операціях у жінок із АЯ завжди краще здійснювати гемостаз шляхом вилущування капсули кісти в межах здорових тканин та накладання на рану яєчника розсмоктувальних синтетичних ареактивних швів із наступним інтракорпоральним зав’язуванням вузлів. Незалежно від використаного методу гемостазу під час хірургічного лікування АЯ у хворих 36 років і старших, спостерігається більше зниження ОР (АМГ – на 30 %, АФ – на 20 %), ніж у хворих, чий вік не перевищує 35 років (АМГ – на 20 %, АФ – на 12 %) (р<0,05). У хворих із реалізованою дітородною функцією, незалежно від віку, та в усіх хворих у віці до 35 років, які піддаються операції з приводу АЯ вперше, для зупинки кровотечі допустимо використовувати біполярну коагуляцію. При здійсненні біполярного гемостазу в пацієнтів із АЯ необхідно проводити точкову коагуляцію судин, що кровоточать, уникаючи ушкодження навколишніх тканин.

Висновки. Виконання оперативного втручання у щадному обсязі з максимальним збереженням здорової тканини до­зволяє зберегти яєчниковий резерв і репродуктивне здоров’я жінки.

Посилання

Adamyan, L.B. (2006). Minimalno invazyvna khirurhiia v hinekolohichnii praktytsi [Immediately invasive chemistry in gynecological practice]. Akusherstvo i hinekolohiia (dodatok) – Obstetrics and gyology (Suppl.), 11-17 [in Ukrainian].

Ishchenko, A.I., & Morozova, A.V. (2007). Rezultativnost metoda ekstrakorporalnogo oplodotvoreniya posle operativnykh vmeshatelstv na organakh reproduktivnoy sistemy : literaturnyy obzor [Effectiveness of the method of extracorporal fertilization after operative interventions on the organs of the reproductive system: a literature review]. Voprosy ginekologii akusherstva i perinatologii – Questions of gynecology, obstetrics and pediatric rhinatology, 4, 115-126 [in Russian].

Chayki, V.K. (Ed.) (2012). Besplodnyy brak : prakticheskoye rukovodstvo [Barren marriage: a practical guide]. Donetsk : CHP “Lavis”, p. 384 [in Russian].

Beznoshchenko, G.B. (2003). Problema operirovannogo organa v ginekologii [The problem of the operated organ in gynecology]. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa – The problem of the operated organ in gynecology, 2, 28-33 [in Russian].

Balabanova, V.V. (2001). Neoperativnaya ginekologiya [Non-operative gynecology]. Nizhniy Novgorod : NGMA [in Russian].

Doletskaya, D.V. (2006). Sravnitelnaya otsenka funktsionalnogo sostoyaniya yaichnikov i kachestva zhizni zhenshchin, perenesshikh v reproduktivnom vozraste miomektomiyu i gisterektomiyu po povodu miomy matki [Comparative evaluation of the functional state of the ovaries and the quality of life of women undergoing myomectomy and hysterectomy for uterine myomas in the reproductive age]. Extended abstract of candidate’s thesis, p. 18 [in Russian].

Dubchak, A.E., Zadorozhna, T.D., Milevskiy, O.V., & Dovgan, O.I. (2015). Morfolohichni ta imunohistokhimichni osoblivosti endometriia v period “vikna implantatsii” u zhinok z bezpliddiam na tli khronichnikh zapalnykh zakhvoriuvan vnutrishnikh statevykh orhaniv [Morphological and immunohistochemical features of endometrium during the "window of implantation" in women with infertility against the background of chronic inflammatory diseases of the internal genital organs]. Zdorovye zhenshchiny – Women's Health, 6 (102), 178-181 [in Ukrainian].

Davydov, A.I., & Musayev, R.D. (2011). Otsenka ovarialnogo rezerva posle endokhirurgicheskikh vmeshatelstv na yaichnikakh s ispolzovaniyem vysokikh energiy [Estimation of ovarian reserve after endo-surgical interventions on eggs using high energies]. Voprosy ginekologii akusherstva i perinatologii – Questions of gynecology, obstetrics and pediatric rhinatology, 10, 3, 56-63 [in Russian].

Boyarskiy, Yu., Haydukov, S.N., & Mashkova, Ye.A. (2009). Rol antimyullerova gormona (AMG) v norme i pri razlichnykh ginekologicheskikh zabolevaniyakh [The role of the anti-Muller hormone (AMH) in health and in various gynecological diseases]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney – Journal of Obstetrics and Female Diseases, 58, 74-83 [in Russian].

Zhordanidze, D.O.,nazarenko, T.A., Durinian, E.R., & Ivanets, T.Yu. (2010). Sostoyaniye ovarialnogo rezerva pri nekotorykh formakh funktsionalnogo besplodiya [The state of ovarian reserve in some forms of functional infertility]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and gynecology, 5, 25-31 [in Russian].

Benaglia, I., & Armoldi, M. (2007). Ovarian responsiveness to hyperstimulation during IVF-ICSI cycles in women operated on for bilateral endometriomas. Hum. Reprod, 22, 143.

Mostaejeran, F. (2015). Evaluation of antimullerian hormone levels before and after laparoscopic management of endometriosis. Adv. Biomed. Res., 31, 4, 182.

Опубліковано
2018-10-09
Як цитувати
Ishchak, O., Semkiv, R., & Khmil, M. (2018). ВПЛИВ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ НА ПАЦІЄНТОК З АПОПЛЕКСІЄЮ ЯЄЧНИКА В АСПЕКТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ОВАРІАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ ТА ПОЛІПШЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Вісник наукових досліджень, (3), 66-70. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9404
Номер
Розділ
АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ