КОМОРБІДНІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПРИХИЛЬНІСТЬ ДО ПОДАЛЬШОГО ЛІКУВАННЯ У ПАЦІЄНТІВ З ІНФАРКТОМ МІОКАРДА

Автор(и)

  • O. I. Levchyk ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9199

Ключові слова:

коморбідність, інфаркт міокарда, прихильність до лікування, комплаєнс, індекс коморбідності Charlson, індекс коморбідності CIRS .

Анотація

У сучасній клінічній практиці лікарю все частіше випадає мати справу із поєднанням двох і більше захворювань в одного пацієнта. Такі стани називають коморбідними, супутньою патологією, чи асоційованими захворюваннями. Особливо актуально це для хворих з інфарктом міокарда (ІМ), оскільки серцево-судинні захворювання (СС З) залишаються однією з основних причин смерті як в Україні, так і у світі (World Heart Federation, WH F, 2017).

Мета дослідження – встановити частоту наявності та структуру коморбідності у пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ) та ії вплив на прихильність до подальшого лікування.

Матеріали і методи. Обстежено152 хворих на ІМ віком від 38 до 89 років, у середньому (60,66±0,86) року (52 жінки та 100 чоловіків), яких поділили відповідно до анкетування Morisky–Green на дві групи: перша – прихильні до лікування (n=77), друга група – неприхильні до лікування (n=75). Визначали індекси коморбідності Charlson та CIRS.

Результати досліджень та їх обговорення. В обох групах виявлено фактори ризику та у 84 % супутню патологію з індексом Чарльстона – (5,81±1,78) бала, а CIRS – (9,32±2,79) бала, найбільшу частку склали хвороби органів травлення. При порівнянні між групами за однакової кількості коморбідної патології ((5,66±0,19) та (5,96±0,24) бала Charlson, p>0,05) у пацієнтів другої групи – тяжчий перебіг із глибшим ураженням органів та систем (CIRS – (8,23±0,25) проти (10,43±0,34) бала, p<0,001), що знижує рівень прихильності до призначеної терапії.

Висновки. У пацієнтів з інфарктом міокарда досить часто виявляється коморбідна патологія, проте при однаковій кількості супутніх хвороб у різних хворих тяжкість та глибина ураження органів і систем є різною. Наявна поєднана патологія має вплив на прихильність до терапії. Визначення індексів Charlson та CIRS дає можливість передбачити рівень комплаєнсу індивідуально в кожного пацієнта та вжити заходів для збільшення його рівня.

Біографія автора

O. I. Levchyk, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”

 

Посилання

Kolomoyets, M.Yu. & Vashenyak, A.A. (2012). Komorbidnost i polimorbidnist v terapevticheskoy praktike [Comorbidity and polymorbidity in therapeutic practice]. Ukr. med. zhurnal. – Ukrainian Medical Journal, 4 (90), VII/VIII, 23-27 [in Ukrainian].

Campbell-Scherer, D. (2010). Multimorbidity: a challenge for evidence-based medicine. Evid. Based Med., 15 (6), 165-166.

Caughey, G.E. & Roughead, E.E. (2011). Multimorbidity research challenges: where to go from here? J. Comorbidity, 1, 8-10.

Fadeyenko, G.D., Gridnev, A.Ye. & Nesen, A.A. (2013). Komorbidnist i vysokyi kardiovaskuliarnyi rysk - kliuchovi pytannia suchasnoi medytsyny [Comorbidity and high cardiovascular risk - key issues of modern medicine]. // Ukr. terapevt. zhurnal. – Ukr therapist. Journal, 1, 102-107 [in Ukrainian].

Fadyeyenko, H.D. & Nesen, A.O. (2015). Komorbidnist ta intehratyvna rol terapii vnutrishnikh khvorob [Comorbidity and integrative role of therapy of internal diseases]. Ukr. terapevt. zhurnal. – Ukr therapist. Journal, 2 7-15 [in Ukrainian].

Koval, Ye.A. & Parkhomenko, A.N. (2017). Innovatsii vo vtorichnoy profilaktike serdechno-sosudistykh zabolevaniy: polipil Tritomiya [Innovations in the Secondary Prevention of Cardiovascular Diseases: Polypyl Tetomonia]. Zdorovye Ukrainy – Health of Ukraine, 20, 14-15 [in Russian].

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2018-07-11

Як цитувати

Levchyk, O. I. (2018). КОМОРБІДНІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПРИХИЛЬНІСТЬ ДО ПОДАЛЬШОГО ЛІКУВАННЯ У ПАЦІЄНТІВ З ІНФАРКТОМ МІОКАРДА. Вісник наукових досліджень, (2). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9199

Номер

Розділ

ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ