АСОЦІАЦІЇ АЛЕЛЕЙ HLA-DRB1 З РОЗВИТКОМ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ ТА КОМОРБІДНІСТЮ У ПАЦІЄНТІВ ЗІ СНІД

Автор(и)

  • K. Yu. Lytvyn ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
  • L. R. Shostakovych-Koretskaya ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
  • O. O. Volikova ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9130

Ключові слова:

ВІЛ-інфекція, генотип, HLA -DR В1 алелі, коморбідність.

Анотація

Складна ситуація з ВІЛ-інфекцією в Україні потребує комплексного підходу до вирішення складних питань ведення пацієнтів із ВІЛ/СНІД.

Мета дослідження – визначити асоціації алелей HLA -DRB 1 із розвитком ВІЛ-інфекції та коморбідністю.

Матеріали і методи. У дослідження було включено 70 пацієнтів із 4 клінічною стадією ВІЛ-інфекції, які перебували на амбулаторному спостереженні у відділеннях Дніпропетровського обласного та міського центрів профілактики та боротьби зі СНІД (м. Дніпро). Більшість хворих склали чоловіки – 41 (58,6 %). Вік хворих коливався від 24 до 61 року та в середньому був (38,91±0,87) року. Типування DR В1-алелей проводили методом ПЛР варіантом сіквенсспецифічних праймерів (PCR-SSP) з використанням наборів HLA -ДНК-ТЕХ ДНК-Технологія (RU ). Окремо проаналізовано: туберкульоз (n=26) і церебральний токсоплазмоз (n=23), інші захворювання (ВІЛ – енцефалопатія, сепсис, генералізований кандидоз, герпетична інфекція, ЦМВ хоріоретиніт, ВІЛ-кардіоміопатія) були об’єднані в групу інших (n=21). Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням пакета прикладних програм STAT IST ICA v.6.1®.

Результати досліджень та їх обговорення. У хворих з 4 клінічною стадією ВІЛ-інфекції найчастіше відзначали алелі локусів DRB 1*01 (25,7 %), DRB 1*04 (20,0 %), DRB 1*07 (27,1 %), DRB 1*11 (38,6 %), DRB 1*13 (18,6 %), DRB 1*15 (18,6 %), DRB 1*16 (24,3 %). Алелі генів DRB 1*02, DRB 1*05, DRB 1*06, DRB 1*09, DRB 1*18 не виявлялись в жодному випадку. Встановлено тенденції до збільшення серед хворих із токсоплазмозом носіїв алелів DRB 1*01 (34,8 %), DRB 1*15 (26,1 %), DRB 1*16 (34,8 %), ніж при інших опортуністичних захворюваннях, 21,3 % (р=0,254 FET ), 14,9 % (р=0,330 FET) і 19,1 % (р=0,234 FET) відповідно. Ризик розвитку токсоплазмозу серед ВІЛ-позитивних пацієнтів з алелями DRB 1*13 був вірогідно нижче (р=0,012 FET), а у носіїв алелів генів DRB 1*16 – вище, ніж при туберкульозі (р=0,032 FET ). Відмітною особливістю туберкульозу була більша частота носійства алелів гена DRB 1*13 (34,8 %) та DRB 1*08 (11,5 %) порівняно з іншими інфекціями. Гаплотип DRB 1*08 виявлявся лише у хворих на туберкульоз ЦНС. Менший ризик розвитку туберкульозу, ніж інших захворювань (р=0,058) та токсоплазмозу (р=0,032) визначено у пацієнтів, які мали гаплотип DRB 1*16. Більш низька кількість CD4 в період 4 клінічної стадії ВІЛ була пов’язана з DRB 1*11, rs=-0,26; p<0,05, а зниження рівня CD4 в динаміці спостереження – з DRB 1*17 (rs=-0,26; p<0,05). Найбільший рівень ВІЛ РНК спостерігався у носіїв алелів DRB 1*04 (rs=+0,26; p<0,05). Прогресуюча реплікація вірусу в динаміці була пов’язана з наявністю DRB 1*03 ( rs= +0,42; p<0,001). При аналізі залежності термінів від виявлення ВІЛ-статусу до розвитку 4 клінічної стадії ВІЛ визначено, що пацієнти з варіантами алелів DRB 1*01 (rs=+0,29; p<0,05), DRB 1*07 (rs=+0,27; p<0,05) мають більш повільний розвиток ВІЛ-інфекції, що можна розцінювати як свого роду протекторну дію даних гаплотипів, навпаки, носії алелів DRB 1*15 (rs=-0,28; p<0,05) виявились більш прихильні до швидкого розвитку захворювання.

Висновки. Типування алелів DR В1 HLA -класу II виявилось корисним для прогнозування розвитку ВІЛ-інфекції та коморбідності у пацієнтів із ВІЛ.

Біографія автора

K. Yu. Lytvyn, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

(тел. 0677390951

Посилання

(2017). “VIL-infektsiia v Ukraini”. Tsentr hromadskoho zdorovia Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy ["HIV-infection in Ukraine". Center for public health of the Ministry of health of Ukraine]. Informatsiinyi biuleten – Newsletter, 47 p. 148 [in Ukrainian].

Li, W.X., Xia, J.A., Zhou, X., Ma, Y., Shen, G. & Qiu, F.W. (2017). Association of HLA alleles (A, B, DRB1) and HIV-1 infection in the Han population of Hubei, China. Journal of Huazhong University of Science and Technology [Medical Sciences], 37 (1), 131-139.

Sundqvist, E., Buck, D., Warnke, C., Albrecht, E., Gieger, C., Khademi, M., ... & Søndergaard, H.B. (2014). JC polyomavirus infection is strongly controlled by human leucocyte antigen class II variants. PLoS pathogens, 10 (4), e1004084.

Ferre, A.L., Hunt, P.W., McConnell, D.H., Morris, M.M., Garcia, J.C., Pollard, R.B., ... & Shacklett, B.L. (2010). HIV controllers with HLA-DRB1* 13 and HLA-DQB1* 06 alleles have strong, polyfunctional mucosal CD4+ T-cell responses. Journal of virology, 84 (21), 11020-11029.

de Lourdes Veronese Rodrigues, M., De Castro Figueiredo, J.F., Deghaide, N. H.S., Romao, E., De Souza, N.V. & Donadi, E.A. (2003). Frequency of HLA class 1 and 2 alleles in Brazilian patients with AIDS and cytomegalovirus retinitis. Acta Ophthalmologica, 81 (5), 514-516.

Diao, B., Du, J., Liu, Y., Luo, F. & Hou, W. (2014). The association of HLA-DRB1 alleles and drug use with HIV infection in a Chinese Han Cohort. Brazilian Journal of Infectious Diseases, 18 (1), 82-87.

Oriol Tordera, B., Llano, A., Ganoza, C., Cate, S., Hildebrand, W., Sanchez, J. & Olvera, A. (2017). Impact of Hla-drb1 allele polymorphisms on control of HIV infection in a Peruvian Msm cohort. Hla, 90 (4), 234-237.

Ranasinghe, S., Cutler, S., Davis, I., Lu, R., Soghoian, D. Z., Qi, Y. & Kuhl, B. (2013). Association of HLA-DRB1–restricted CD4+ T cell responses with HIV immune control. Nature medicine, 19 (7), 930.

Julg, B., Moodley, E.S., Qi, Y., Ramduth, D., Reddy, S., Mncube, Z. & Walker, B.D. (2011). Possession of HLA class II DRB1* 1303 associates with reduced viral loads in chronic HIV-1 clade C and B infection. Journal of Infectious Diseases, 203 (6), 803-809.

Figueiredo, J.F.D.C., Rodrigues, M.D.L.V., Deghaide, N.H.S. & Donadi, E.A. (2008). HLA profile in patients with AIDS and tuberculosis. Brazilian Journal of Infectious Diseases, 12 (4), 278-280.

Sveinbjornsson, G., Gudbjartsson, D.F., Halldorsson, B.V., Kristinsson, K.G., Gottfredsson, M., Barrett, J.C. & Helgadottir, H.T. (2016). HLA class II sequence variants influence tuberculosis risk in populations of European ancestry. Nature genetics, 48 (3), 318.

Oliveira-Cortez, A., Melo, A.C., Chaves, V.E., Condino-Neto, A. & Camargos, P. (2016). Do HLA class II genes protect against pulmonary tuberculosis? A systematic review and meta-analysis. European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases, 35 (10), 1567-1580.

Shostakovych-Koretska, L.R., Volikova, O.O., Lytvyn, K.Yu., Hubar, I.O., Kushnierova, O.A. Sheveliova, O.V. (2017). HLA DRB1 polimorfizm ta ryzyk vynyknennia ko-infektsii VIL/tuberkuloz [HLA DRB1 polymorphism and risk of HIV/tuberculosis co-infection]. Medychni perspektyvy, 3, 81-88 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-11

Як цитувати

Lytvyn, K. Y., Shostakovych-Koretskaya, L. R., & Volikova, O. O. (2018). АСОЦІАЦІЇ АЛЕЛЕЙ HLA-DRB1 З РОЗВИТКОМ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ ТА КОМОРБІДНІСТЮ У ПАЦІЄНТІВ ЗІ СНІД. Вісник наукових досліджень, (2). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9130

Номер

Розділ

ОБМІН ДОСВІДОМ