ПОРУШЕННЯ ВСМОКТУВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ТОНКОЇ КИШКИ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНІЙ ПОРТАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ

Автор(и)

  • M. S. Hnatiuk ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України"
  • L. V. Tatarchuk ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України"

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.8922

Ключові слова:

резекція печінки, тонка кишка, всмоктування, морфометрія.

Анотація

Резекцію печінки широко застосовують у сучасних хірургічних клініках. Видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, що ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею та портосистемною енцефалопатією. Широке розповсюдження даної патології, висока смертність від її ускладнень свідчать, що вона є важливою медичною та соціальною проблемою.

Мета дослідження – вивчити особливості всмоктувальної функції тонкої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії.

Матеріали і методи. Дослідження проведено на 45 лабораторних статевозрілих білих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи. Перша група нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, друга – 15 особин після резекції лівої бокової частки – 31,5 % паренхіми печінки, третя – 15 щурів після видалення правої та лівої бокових часток печінки (58,1 %). Через один місяць від початку експерименту досліджували всмоктувальну функцію тонкої кишки за D-ксилозним тестом. Вказаний хімічний середник є інертним вуглеводом, який абсорбується шляхом пасивної дифузії. D-ксилоза не метаболізується в організмі людини і тварин, виводиться із сечею, повноцінно та адекватно відображає всмоктувальну функцію тонкої кишки. Із тонкої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Морфометрично визначали висоту епітеліоцитів слизової оболонки тонкої кишки, діаметр їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у них, відносний об’єм їх ушкоджень. Кількісні показники обробляли статистично.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки вміст D-ксилози у сечі зменшився всього на 5,1 %, вказуючи на незначне порушення всмоктувальної функції тонкої кишки, а при видаленні 58,1 % об’єму печінки – на 28,6 %. Останній показник свідчив про виражене порушення всмоктувальної функції тонкої кишки. Через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки висота епітеліоцитів зменшилася на 19,4 %, порівняно з аналогічним контрольним кількісним морфологічним показником, а діаметр їх ядер – всього на 2,3 %. Нерівномірні диспропорційні зміни просторових характеристик ядра та цитоплазми епітеліоцитів призводили до виражених порушень ядерноцитоплазматичних відношень у цих клітинах. При цьому вказаний морфометричний параметр статистично достовірно (р<0,001) збільшився на 47,9 %, що свідчило про порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм ушкоджених епітеліоцитів слизової оболонки тонкої кишки через місяць після видалення 58,1 % паренхіми печінки зріс у 30,6 раза. Між концентрацією D-ксилози у сечі, ядерно-цитоплазматичними відношеннями в епітеліоцитах та відносним об’ємом ушкоджених епітеліоцитів виявлені зворотні значні кореляційні зв’язки, що дозволило ствердити про наявність тісної залежності між структурними змінами у слизовій оболонці тонкої кишки та порушенням її всмоктувальної функції в змодельованих експериментальних умовах. Отже, значні резекції паренхіми печінки призводять до пострезекційної портальної гіпертензії, виражених уражень слизової оболонки тонкої кишки, що суттєво погіршує її всмоктувальну функцію.

Висновки. Резекція 58,1 % паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженої структурної перебудови епітеліоцитів слизової оболонки тонкої кишки, яке підтверджується порушенням в них клітинного структурного гомеостазу та значним зростанням відносного об’єму їх ушкоджень, що ускладнювалося істотним погіршанням всмоктувальної функції тонкої кишки.

Біографія автора

M. S. Hnatiuk, ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України"

 

Посилання

Avtadnilov, G.G. (2002). Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii [Basis of Quantitative Pathological Anatomy]. M. : Medicyna [in Russian].

Vishnievskii, V.A., Yefanov, M.G. & Kazakov, I.V. (2012). Segmentarnyye rezektsyi, otdaliennyye rezultaty pri zlokachestvennykh opukholiakh piechieni [Segmentar resections, long-term results in malignant liver tumors]. Ukr. Zhurnal Khirurgii – Ukr. J. Surgery, 1 (16), 5-15 [in Ukrainian].

Hnatjuk, M.S., Tatarchuk, L.V. & Jasinovskyy, O.B. (2016). Morphometrychna octinka osoblyvostey remodeliuvanja struktur dvanadtsiatypaloi kyshky pry resekcyy riznych objemiv pechinky [Morphometric evaluation of the features of remodeling of duodenal structures during resection of different volumes of the liver]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia “Medycyna” – Scientific herald of Uzhgorod University. Series "Medicine", 1 (49), 3-5 [in Ukrainian].

(2003). Zahalni etychni pryntsypy eksperymentiv na tvarynakh [General ethical principles of experiments on animals]. Endokrynolohiia – Endocrinology, 8, 1, 142-145 [in Ukrainian].

Lapach, S.N., Gubenko, A.V. & Babich, P.N. (2001). Statistichieskiie metody v medico-biologicheskikh issledovaniyakh Excell [Statistical methods in medicobiological investigations Excell]. K. : Morion [in Ukrainian].

Markina, A.I. (2013). Vlіуanie enterosorbentov na vsasyvanie D-ksilozyі v kіshechnіke laboratornyіh zhivotтyіh: fiziko-himicheskiy aspect [ Effekt of enterosorbents on the absorption of D-xylose in the intestine of laboratory animals: the physicochemical aspect]. Poverkhnost – Surface, 5 (20), 301–307 [in Russian].

Sarkisov, D.S. (1998). Strukturnyie osnovy adaptatsyi i kompensatsyi narushennykh funktsyi [Structural basis adaptation and compensation damage function]. M. : Meditsina [in Russian].

Sorochinnikov, A.G. & Dorosievich, A.Ye. (2007). Gistologichieskaya i mikroskopicheskaya tiekhnika [Histological and microscopic equipments ]. M. : Meditsyna [in Russian].

Fiodorov, V.D., Vishnievskiy, V.A. & Nazarienko, N.A. (2007). Osnovnyi oslozhnieniya obshyrnykh rezekcyi pecheni i puti ikh preduprezhdeniya [The main complications of extensive liver resections and ways to prevent them]. Biull. Sibirskoi mieditsyny – Bull. Siberian medicine, 4, 16-24 [in Russian].

Swinnen, M.J. (1968). A colometric micromethod for the estimation of xylose in blood and urine. Biol.et gastroenterol., 2, 194–200.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-11

Як цитувати

Hnatiuk, M. S., & Tatarchuk, L. V. (2018). ПОРУШЕННЯ ВСМОКТУВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ТОНКОЇ КИШКИ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНІЙ ПОРТАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ. Вісник наукових досліджень, (2). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.8922

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ