МОДЕЛЮВАННЯ ГНАТОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ПАРАМЕТРІВ БАЗАЛЬНИХ КРАНІАЛЬНИХ СТРУКТУР ЮНАКІВ ТА ДІВЧАТ З ОРТОГНАТИЧНИМ ПРИКУСОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8764Ключові слова:
регресійний аналіз, гнатометричні показники, розміри базальних краніальних структур, юнаки і дівчата з ортогнатичним прикусом.Анотація
Для можливості формування об’єктивного підґрунтя визначення діагнозу та створення кінцевої мети лікування ортодонта, необхідно мати чітке розуміння про індивідуальні варіативні значення основних метричних характеристик певних індивідуальних показників кісткових структур та м’яких тканин лиця.
Мета дослідження – побудувати і провести аналіз регресійних моделей гнатометричних показників залежно від параметрів базальних краніальних структур у юнаків та дівчат із ортогнатичним прикусом.
Матеріали і методи. У 38 юнаків (віком від 17 до 21 року) та 55 дівчат (віком від 16 до 20 року), які мали фізіологічний прикус максимально наближений до ортогнатичного, було проведено телерентгенографічні та комп’ютернотомографічні дослідження. Побудову регресійних моделей гнатометричних показників залежно від параметрів базальних краніальних структур проведено в ліцензійному пакеті Statistica 6,0.
Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведеного регресійного аналізу в юнаків з ортогнатичним прикусом побудовано такі моделі гнатометричних показників залежно від параметрів базальних краніальних структур: ефективна довжина верхньої щелепи = -6,11+1,01×відстань Se_N+0,45×величину основи верхньої щелепи + 0,28×відстань S_E (коефіцієнт детермінації дорівнює 0,612); довжина верхньої щелепи = –15,42+0,50×відстань Se_N+0,50×величину основи верхньої щелепи (коефіцієнт детермінації дорівнює 0,550); кут SND = 107,8–0,47×H-кут + 0,39×величину основи верхньої щелепи – 0,38×відстань S_E (коефіцієнт детермінації дорівнює 0,502); відстань S_L = 13,05+1,51×відстань Se_N – 0,87×H-кут – 0,86×відстань S_E+0,63×величину основи верхньої щелепи (коефіцієнт детермінації дорівнює 0,626).
Висновки. Із 43 можливих регресійних моделей гнатометричних показників залежно від параметрів базальних краніальних структур у юнаків з ортогнатичним прикусом побудовано лише 4 достовірних моделі з коефіцієнтом детермінації більшим 0,5, а саме: ефективної довжини верхньої щелепи, довжини верхньої щелепи, кута SND та відстані S_L. У дівчат із ортогнатичним прикусом взагалі не побудовані моделі з коефіцієнтом детермінації більшим 0,5.
Посилання
Bushan, M.G., Vasilenko, Z.S., & Grigorieva, L.P. (1990). Spravochnik po ortodontii [Handbook of orthodontics]. Kishenev : Kartya Moldovenyaske [in Russian].
Dmitriev, M.O. (2016). Korelyacii osnovnykh kranialnykh pokaznykiv z kharakterystykamy verkhnoi ta nyzhnoi shchelep u meshkantsiv Ukrainy yunaczkoho viku [Correlations of main cranial index with characteristics of upper and lower jaws among residents in Ukraine of adolescent age]. Світ медицини та біології – World of Medicine and Biology, 4 (58), 24-29 [in Ukrainian].
Almăşan, O.C., Băciuţ, M., Almăşan, H.A., Bran, S., Lascu, L., Iancu, M., & Băciuţ, G. (2013). Skeletal pattern in subjects with temporomandibular joint disorders. Archives of Medical Science, 9 (1), 118-126.
Broadbent, B.H. (1931). A new x-ray technique and its application to orthodontia. The Angle Orthodontist, 1 (2), 45-66.
Chang, H.P., Hsieh, S.H., Tseng, Y.C., & Chou, T.M. (2005). Cranial-base morphology in children with Class III malocclusion. Kaohsiung J. Med. Sci., 21 (4), 159-165.
de Almeida, K.C.M., Raveli, T.B., Vieira, C.I.V., dos Santos-Pinto, A., & Raveli, D.B. (2017). Influence of the cranial base flexion on Class I, II and III malocclusions: a systematic review. Dental Press Journal of Orthodontics, 22 (5), 56.
Downs, W.B. (1948). Variations in facial relationship. Their significance in treatment and prognosis. Am. J. Orthod., 34, 812-840.
Gramling, J.F. (1995). The probability index. Am. J. Orthod. Dentofacial Orthop., 107 (2), 165-171.
Hopkin, G.B., Houston, W.J., & James, G.A. (1968). The cranial base as an aetiological, factor in malocclusion. Angle Orthod., 38 (3), 250-255.
Horowitz, S.L., & Converse, J.M. (1969). Craniofacial relationships in mandibular prognathism. Arch. Oral Biol., 14 (1), 121-131.
Ishii, N., Deguchi, T., & Hunt, N. (2001). Craniofacial morphology of Japanese girls with Class II division 1 malocclusion. J. Orthod., 28 (3), 211-215.
Jacobson, A. (2003). The “Wits” appraisal of jaw disharmony. American Journal of Orthodontics and Dentofacial Orthopedics, 124 (5), 470-479.
Linjawi, A.I. (2016). First molar health status in different craniofacial relationships. Clinical, Cosmetic and Investigational Dentistry, 8, 89-94.
Polat, O.O., & Kaya, B. (2007). Changes in cranial base morphology in difference malocclusions. Orthod. Craniofac. Res., 10 (4), 216-221.
Řeháček, A., Janega, M., Hofmanová, P., & Dostálová, T. (2012). Cephalometric floating norms for Czech adults. Prague Med. Rep., 113 (4), 271-278.
Ricketts, R.M. (1960). A foundation for cephalometric communication. Am J Orthod., 46 (5), 330-357.
Ricketts, R.M. (1996). Ricketts book. American Institute for Bioprogressive Education https://www.rmortho.com/products-services/publications
Schwarz, A.M. (1960). Röntgenostatics; practical evaluation of the tele-X-ray-photo. Publisher: Brooklyn, N.Y.: Leo L. Bruder.
Segner, D., & Hasund, A. (1994). Individualisierte Kephalometrie. Aufl Hamburg, Germany: Franklin Printing and Publishing House Ltd.
Sevilla-Naranjilla, M.A., & Rudzki-Janson, I. (2009). Cephalometric floating norms as a guide toward a harmonious individual craniofacial pattern among Filipinos. Angle Orthod., 79 (6), 1162-1168.
Shilpi, S., Mathew, S., Sagarkar, R., & Naidu, M. (2016). Relationship of oropharynx to craniofacial morphology in skeletal Class II patients January. The Journal of Indian Orthodontic Society, 50 (3), 155-161.
Sidiropoulou, S. (2015). Study of Craniofacial Relations and Facial Types in Greek Population with Normal Occlusion. Balkan Journal of Dental Medicine, 19 (3), 132-140.
Steiner, C.C. (1959). Cephalometrics in clinical practice. Angle Orthod., 29, 8-29.
Tollaro, I., Baccetti, T., & Franchi, L. (1996). Floating norms for the assessment of craniofacial pattern in the deciduous dentition. Eur. J. Orthod., 18 (1), 359-365.
Traldi, A., Valdrighi, H.C., de Souza, L.Z., & Vedovello, S.A.S. (2015). Evaluation of facial morphology and sagittal relationship between dental arches in primary and mixed dentition. Dental Press Journal of Orthodontics, 20 (4), 63-67.
Yoon, S.S., & Chung, C.H. (2015). Comparison of craniofacial growth of untreated Class I and Class II girls from ages 9 to 18 years : a longitudinal study. Am. J. Orthod. Dentofacial Orthop., 147 (2), 190-196.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
