МОДЕЛЮВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЛІНІЙНИХ РОЗМІРІВ МАЛИХ КУТНІХ ЗУБІВ ЗАЛЕЖНО ВІД КЕФАЛОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ЧОЛОВІКІВ ІЗ РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8737Ключові слова:
малі кутні зуби, лінійні розміри, кефалометрія, регресійні моделі, практично здорові чоловіки, адміністративно-територіальні регіони України.Анотація
Згідно з літературними даними, розробка різноманітних діагностичних моделей повинна бути адаптована до населення конкретного регіону.
Мета дослідження – побудувати і провести аналіз регресійних моделей індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів залежно від кефалометричних показників практично здорових чоловіків із різних адміністративно-територіальних регіонів України.
Матеріали і методи. Проведено комп’ютерно-томографічне дослідження малих кутніх зубів із наступними одонтометрією і кефалометрією. 200 практично здоровим чоловікам-мешканцям різних адміністративно-територіальних регіонів України (північний регіон – 32 мешканці з Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей; південний регіон – 33 мешканці з Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей та АР Крим; центральний регіон – 64 мешканці з Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Полтавської та Дніпропетровської областей; західний регіон – 36 мешканців із Волинської, Рівненської, Львівської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької, Закарпатської та Івано-Франківської областей; східний регіон – 35 мешканців із Харківської, Донецької та Луганської областей). Побудову регресійних моделей індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів залежно від кефалометричних показників, проводили за допомогою ліцензійного статистичного програмного пакета Statistica 6.1.
Результати досліджень та їх обговорення. За допомогою регресійного аналізу на основі особливостей кефалометричних показників, краніотипу і типу обличчя ми побудували достовірні моделі (із коефіцієнтом детермінації R2 більшим ніж 0,5) індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів верхньої і нижньої щелеп у практично здорових чоловіків північного, південного, західного і східного адміністративно-територіальних регіонів України. У більшості випадків, незалежно від регіону, моделі мезіо-дистальних розмірів коронки і шийки малих кутніх зубів побудовані для верхньої, а висоти коронок – для нижньої щелепи. До побудованих моделей індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів верхньої і нижньої щелеп із коефіцієнтом детермінації більше 0,5 найчастіше входять: у чоловіків північного регіону України до моделей мезіо-дистальних розмірів – поперечна дуга і ширина ротової щілини (по 10,5 %) та ширина основи носа, ширина нижньої щелепи і довжина тіла нижньої щелепи зліва (по 7,9 %); до моделей присінково-язикових розмірів – висота верхньої частини обличчя (16,0 %), найбільша довжина голови, довжина тіла нижньої щелепи зліва і морфологічна довжина обличчя (по 12,0 %); до моделей висоти коронок – зовнішньоочна ширина (18,7 %) та поперечна дуга і довжина тіла нижньої щелепи зліва (по 12,5 %); у чоловіків південного регіону України до моделей висоти коронок – висота лоба (17,6 %), найбільший обхват голови, ширина основи носа, міжочноямкова ширина і довжина тіла нижньої щелепи справа (по 11,8 %); у чоловіків західного регіону України до моделей мезіо-дистальних розмірів – найбільший обхват голови і відстань між назіон та міжрізцевою точкою (по 14,8 %), поперечна дуга, ширина ротової щілини і довжина тіла нижньої щелепи справа (по 11,1 %); у чоловіків східного регіону України до моделей мезіо-дистальних розмірів – сагітальна дуга, ширина ротової щілини і висота лоба (по 12,8 %), середня ширина обличчя (10,3 %) і довжина тіла нижньої щелепи зліва (7,7 %); до моделей присінково-язикових розмірів – поперечна дуга, ширина ротової щілини, зовнішньоочна ширина, ширина нижньої щелепи і довжина носа (по 14,3 %).
Висновки. На основі особливостей кефалометричних показників та типу голови й обличчя у практично здорових чоловіків із різних адміністративно-територіальних регіонів України розроблені достовірні регресійні моделі індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів верхньої і нижньої щелеп.
Посилання
Alekseev, V.P. & Debets, G.F. (1964). Kraniometriya: metodika antropologicheskih issledovaniy [Craniometry: anthropological research methodology]. M. : Nauka [in Russian].
Domenyuk, D.А., Dmitrienko, S.V., Vedeshina, Ye.G., Kochkonyan, А.S., & Kochkonyan, Т.S. (2015). Geometricheski-graficheskaya reproduktsiya zubochelyustnyih dug pri fiziologicheskoy okklyuzii postoyannyih zubov [Geometric-graphic reproduction of dentoalveolar arches with physiological occlusion of permanent teeth]. Institut stomatologii – Institute of Stomatology, 1, 62-65 [in Russian].
Danshina (Gordeeva), Ye.G., & Korovin, Е.N. (2013). Razrabotka produktsionnoy modeli differentsiatsii patologiy zubochelyustnoy sistemy na osnove rascheta ortodonticheskih indeksov sootnosheniya zubnyih dug [Development of a production model for differentiating the pathologies of the dentoalveolar system on the basis of calculating the orthodontic indices of the ratio of dental arches]. Sistemnyiy analiz i upravlenie v biomeditsinskih sistemah – System analysis and management in biomedical systems, 12, 3, 704-711 [in Russian].
Zubov, А.А. (1968). Odontologiya. Metodika antropologicheskih issledovaniy [Odontology. Methodology of anthropological research]. M. : Nauka [in Russian].
Proffit, W.R. (2015). Sovremennaya ortodontiya [Modern orthodontics]. Trans. Persin, L.S.. M. : Medpress-inform [in Russian].
Danilenko, G.М., Pokroyeva, L.D., Kratenko, I.S., Volkova, I.V., Podrigaylo, L.V., & Vodolazhskyy, М.І. (2005). Skryning-ocinka vprovadzhennia formuyuchyx zdorovia innovacii u zahalnoosvitnix navchalnykh zakladax : navchalno-metodychnyi posibnyk [Screening-assessment of the implementation of healthforming innovations in general education institutions : a teaching aids]. Xarkiv, Xarkivskyi oblasnyi naukovo-metodychnyi instytut bezperervnoyi osvity [in Ukrainian].
Smerdina, Yu.G., & Smerdina, L.N. (2007). Etnicheskie osobennosti odontologicheskih priznakov [Ethnic features odontological characters]. Nauchnyi zhurnal «Uspehi sovremennogo estestvoznaniya». Izd-vo : «Rossiyskaya Akademiya Estestvoznaniya» – Science magazine «The successes of modern natural science». Publishing house: «Russian Academy of Natural History», 8, 63-64 [in Russian].
Porto, L.V., Celestino da Silva Neto, J., Anjos Pontual, A.D., & Catunda, R.Q. (2015). Evaluation of volumetric changes of teeth in a Brazilian population by using cone beam computed tomography. J. Forensic Leg. Med., 36, 4-9.
Kwong, J.C., Palomo, J.M., Landers, M.A., Figueroa, A, & Hans, M.G. (2008). Image quality produced by different cone-beam computed tomography settings. Am. J. Orthod. Dentofacial. Orthop., 133, 317-327.
Rodrigues, C.T., Oliveira-Santos, C., Bernardineli, N., Duarte, M.A., Bramante, C.M., Minotti-Bonfante, P.G., & Ordinola-Zapata, R. (2016). Prevalence and morphometric analysis of three-rooted mandibular first molars in a Brazilian subpopulation. J. Appl. Oral. Sci., 24 (5), 535-542.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).