КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОПРЕПАРАТУ «РЕСВЕРАЗИН»  В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ

N. O. Hevkalyuk

doi:10.11603/2415-8798.2017.4.8321

Автор(и)

N. O. Hevkalyuk Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8321

Ключові слова:

генералізований пародонтит, загальне лікування, ресвератрол, «Ресверазин».

Анотація

Захворювання пародонта – сьогодні одне із найпоширеніших уражень організму людини. За даними ВООЗ (1990), від 55 до 98 % дорослого населення планети має патологію пародонта, найвищий рівень захворюваності зареєстровано в осіб 15–19 років (55–89 %) та 35–44 років (65–98 %) [1, 3, 6]. Висока поширеність, несприятливий вплив вогнищ пародонтальної інфекції на стан порожнини рота та організм у цілому, високий рівень ускладнень, пов’язаних із функціональними та морфологічними порушеннями внаслідок втрати зубів, – все це визначає актуальність даної проблеми.

Мета дослідження – оцінити клінічну ефективність препарату “Ресверазин” у складі комплексного лікування генералізованого пародонтиту.

Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 43 пацієнти, хворі на хронічний генералізований пародонтит. Оцінку стану пародонта проводили за клінічними ознаками. Для оцінки гігієнічного стану порожнини рота використовували індекси Green–Wermillion, ОНІ-S, Silness–Loe, Stallard, пародонтологічні індекси: РМА, ПІ, індекс кровоточивості за Мuhlleman. Визначення і підрахунок індексів проводили за загальноприйнятими методиками. Пацієнтам основної групи в комплексній терапії призначали препарат “Ресверазин” по 1 капсулі 2 рази на добу. Курс лікування становив 2 місяці.

Результати дослідження та їх обговорення. Дані клінічних досліджень, які ми отримали, послугували обґрунтуванням для впровадження в медичну стоматологічну практику лікування генералізованого пародонтиту (ГП) фітопрепаратом “Ресверазин”. Включення до комплексної терапії хворих на пародонтит препарату “Ресверазин” сприяло підвищенню ефективності проведеного етіотропного, патогенетичного та симптоматичного лікування хворих, що забезпечило клінічно виражені ознаки стабілізації пародонтиту та швидший перехід ГП у стадію ремісії. Позитивний клінічний результат отриманий за основними критеріями ефективності, які заключались у зменшенні симптомів запалення – гіперемії, набряку та кровоточивості міжзубних сосочків і маргінальної частини ясен. Тенденція до зменшення ознак запалення за клінічними, суб’єктивними даними, підтвердилась позитивною динамікою показника поширеності запаленнятканин пародонта (РМА). Зниження значення інтегративного пародонтального індексу відбувається переважно за рахунок зменшення тяжкості симптоматичного гінгівіту та глибини пародонтальних кишень. У результаті проведеного лікування настає нормалізація функціональних адаптаційно-компенсаторних реакцій, що підтверджується нормалізацією показників – гігієнічними індексами Green–Wermillion, ОНІ-S, Silness–Loe, Stallard та пародонтальними індексами: папілярно-маргінально-альвеолярним (РМА), індексом кровоточивості за Muhlleman, пародонтальним індексом (ПІ).

Висновки. Результати клінічного дослідження свідчать про необхідність застосування фітопрепаратів, зокрема фітопрепарату “Ресвератрол”, із протизапальною, антиангіогенною, імунотропною, антиоксидантною дією в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Біографія автора

N. O. Hevkalyuk, Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Посилання

Barer G.M., Zoryan, Ye.V. & Agapov, V.S. (2010). Ratsionalnaia farmakoterapiia v stomatologii [Rational pharmacotherapy in dentistry]. M. : Meditsina, 235-245 [in Russian].

Barna, O. (2013). Vse pro zdorov’ya bez mifiv [All about health without myths]. Health Medix, 1–2, 11-15 [in Ukrainian].

Bezrukova, I.V. (2005). Mikrobiologicheskiye i immunologicheskiye aspekty etiopatogeneza bystroprogressiruyushchego parodontita (obzor literatury) [Microbiological and immunological aspects of etiopathogenesis of fast-progressive periodontitis (review of literature)]. Parodontolohiia – Parodontology, 3, 22-25 [in Russian].

Grudyanov, A.I. & Moskalev, K.Ye. (2007). Biokhimicheskiye issledovaniya razlichnykh fiziologicheskikh sred i tkaney pri vospalitelnykh zabolevaniyakh parodonta (literaturnyy obzor) [Microbiological and immunological aspects of etiopathogenesis of fast-progressive periodontitis (review of literature)]. Parodontolohiia – Parodontology, 4 (6), 3-13 [in Russian].

Davidova, T.R., Karasenkova, Ya.M. & Khavkina, E.Yu. (2005). Do problemy disbakteriozu v stomatologichniy praktytsi [On the problem of dysbiosis in dental practice]. Stomatolohia – Stomatology, 2, 23-25 [in Ukrainian].

Danilevskiy, N.F. & Borisenko, A.V. (2000). Zabolevaniya parodonta. Kyiv : Zdorovia, 464 [in Ukrainian].

Zubachik, V.M., Dvulit, I.P. & Levitskiy, A.P. (2010). Vplyv bioflavanoidiv apelsyna na stan tkanyn porozhnyny rota za umov eksperymentalnoho parodontytu [The effect of orphan bioflavanoid on the condition of oral cavity tissues under experimental periodontitis conditions]. Novyny stomatolohii – News of dentistry, 4, 38-40 [in Ukrainian].

Ilicheva, T.N., Pronyayeva, T.R. & Shults, E.E. (2001). Immunostimuliruyushchaya aktivnost triterpenov rastitelnogo proiskhozhdeniya i ikh proizvodnykh [Immunostimulating activity of triterpenes of plant origin and their derivatives]. Zhurn. epidemiologii, mikrobiologii i immunologii – Journal of Epidemiology, Microbiology and Immunology, 2, 53-56 [in Russian].

Kankanyan, A.P. & Leontyev, V.K. (2010). Bolezni parodonta: Novyye podkhody v etiologii, patogeneze, diagnostike, profilaktike i lechenii [Periodontal Diseases: New Approaches to Etiology, Pathogenesis, Diagnosis, Prevention and Treatment]. Yer. : Tigran mets. 360 [in Russian].

Korshunov, V.M., Yefimov, B.A. & Pikina, A.P. (2000). Kharakteristika biologicheskikh preparatov i pishchevykh dobavok dlya funktsionalnogo pitaniya i korrektsiya mikroflory kishechnika [Characteristics of biological preparations and food additives for functional nutrition and correction of intestinal microflora]. Mikrobiologiya – Microbiology, 3, 86-91 [in Russian].

Kukes, V.G. (1999). Fitoterapiya s osnovami klinicheskoy farmakologii [Phytotherapy with the basics of clinical pharmacology]. M. : Meditsina. 189 [in Russian].

Lutskaya, I.K. (2010). Bolezni parodonta [Periodontal Diseases]. M. : Med. literature, 243 [in Russian].

Maydannik, V.G. Neratsionalnaya antibiotikoterapiya i antibiotikorezistentnost [Non-rational antibiotic therapy and antibiotic resistance]. Medicus Amicus, 5, 23-29 [in Russian].

Makarenko, O.A., Rossakhanova, L.N., Krisyun, I.I., Pustovoyt, Ye.P. & Dvulit, I.P. (2011). Antioksidantnyye svoystva bioflavanoidov tsitrusovykh [Antioxidant properties of citrus bioflavonoids]. Visnyk stomatolohii – Bulletin of Dentistry, 4, 26-27 [in Russian].

Mirchuk, B.N., Dragomiretska, M.S., Denga, O.V. & Levitskiy, A.P. (2007). Zastosuvannia fitoadaptoheniv u stomatolohii (Ohliad literatury) [Application of phytoadapthogens in dentistry (Literature review)]. Visnyk stomatolohii – Bulletin of Dentistry, 2, 62-66 [in Ukrainian].

Rudenko, V.V. (2005). Do problemy zapalnykh zakhvoriuvan porozhnyny rota [On the problem of inflammatory diseases of the cavity of the mouth]. Ukrainskii medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 2 (46), 110-112 [in Ukrainian].

Baltina, L.A. (2007). Chemical modification of glycyrrizic acid as route to new bioactive compounds for medicine. Cum. Med. Chem., 41, 155-171.

Das, S. & Das, D.K. (2007). Anti-inflammatory responses of resveratrol. Inflamm Allergy Drug Targets, 6 (3), 168-173. Cardiovascular Research Center, University of Connecticut School of Medicine, Farmington, Connecticut 06030-1110, USA.

Khazaei, S. (2012). Resveratrol as a supplemental treatment for periodontitis, Dent Res J (Isfahan)., 9 (5), 655-657.

Surna, A., Sakalauskiene, J. & Vitkauskiene, A. (2009). Microbiological and biochemical characteristics of inflammatory tissues in the periodontium. Medicina (Kaunas), 44, 3, 201-210.