ПОРІВНЯЛЬНА ТОКСИКОМЕТРІЯ ГЕТЕРОМЕТАЛІЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ГЕРМАНІЮ (IV) ТА 3d-МЕТАЛІВ НА ОСНОВІ ЛИМОННОЇ ТА ВИННОЇ КИСЛОТ

  • T. A. Bukhtiarova ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ
  • V. D. Lukianchuk Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, м. Миколаїв
  • I. Y. Seifullina Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
  • D. S. Kravets Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
  • O. E. Martsinko Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
  • D. F. Litvinenko ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ
  • V. A. Kozyr ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ
Ключові слова: токсикометрія, координаційні сполуки германію, мідь, цинк, марганець, лимонна та винна кислоти.

Анотація

У роботі вперше наведено результати порівняльного токсикометричного аналізу шести оригінальних координаційних сполук германію (КГС) із різними есенціальними мікроелементами (цинк, мідь, марганець) та біолігандами (лимонна та винна кислоти), які є потенційними препаратами з антигіпоксантною активністю.

Мета дослідження – провести порівняльний токсикометричний аналіз нових координаційних сполук германію з есенціальними елементами на основі лимонної та винної кислот.

Матеріали і методи. Досліди виконані на 132 самцях нелінійних білих щурів масою 170–190 г у відділі фармакокінетики ДУ “Інститут фармакології та токсикології НАМН України” відповідно до методичних рекомендацій з дотриманням усіх етичних вимог. У порівняльних токсикометричних дослідженнях використовували шість оригінальних координаційних сполук германію (КСГ) з різними есенціальними мікроелементами (цинк, мідь, марганець) та біолігандами (лимонна та винна кислоти) під відповідними лабораторними шифрами: манган (ІІ) біс(цитрато)германат (IV) – ОКАГЕР М-1; купрум (ІІ) біс(цитрато)германат (IV) – ОКАГЕР М-2; цинк біс(цитрато)германат (IV) – ОКАГЕР М-3; манган (ІІ) тартратогерманат (IV) – ОКАГЕР М-4; купрум (ІІ) тартратогерманат (IV) – ОКАГЕР М-5, цинк (ІІ) тартратогерманат (IV) – ОКАГЕР М-6. Усі сполуки синтезовані вперше у лабораторії кафедри загальної хімії та полімерів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова під керівництвом д-ра хім. наук, проф. І. Й. Сейфулліної.

Результати досліджень та їх обговорення. Експериментально доведено, що визначені за допомогою методу пробітаналі зу параметри токсичності (LD 16, LD 50, LD 84, LD 99) за умов однократного надходження в організм досліджуваних сполук мають суттєві відмінності залежно від наявності в їх структурі того чи іншого есенціального мікроелемента або біолігандів. Показано, що токсикофором у ряді гетерометалічних комплексів із різними біолігандами, що вивчаються, є саме метал, а не кислоти. За ступенем гострої токсичності (LD 50) досліджувані КГС можуть бути розташовані у наступному порядку (від більшого до меншого): ОКАГЕР М-5 (купрум(ІІ) тартратогерманат(IV))>ОКАГЕР М-2 (купрум (ІІ) біс(цитрато)германат (IV))>ОКАГЕР М-3 (цинк біс(цитрато)германат (IV))>ОКАГЕР М-6 (цинк (ІІ) тартратогерманат (IV))>ОКАГЕР М-4 (манган (ІІ) тартратогерманат (IV))>ОКАГЕР М-1 (манган (ІІ) біс(цитрато)германат (IV)). Встановлено, що при одноразовому внутрішньочеревному введенні дані сполуки є малотоксичними та помірно токсичними для ссавців, у тому числі й для людини за результатами екстраполяції експериментальних даних із використанням констант біологічної активності.

Висновки. Отримані дані є експериментальним підґрунтям доцільності подальшого поглибленого фармакологічного вивчення найбільш перспективної сполуки ОКАГЕР М-4.

Біографії авторів

T. A. Bukhtiarova, ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ

1ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ

2Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, м. Миколаїв

3Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

4Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

V. D. Lukianchuk, Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, м. Миколаїв

1ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ

2Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, м. Миколаїв

3Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

4Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

I. Y. Seifullina, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

1ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ

2Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, м. Миколаїв

3Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

4Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

D. S. Kravets, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

1ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ

2Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, м. Миколаїв

3Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

4Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

O. E. Martsinko, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

1ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ

2Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, м. Миколаїв

3Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

4Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

D. F. Litvinenko, ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ

1ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ

2Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, м. Миколаїв

3Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

4Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

V. A. Kozyr, ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ

1ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ

2Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, м. Миколаїв

3Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

4Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Посилання

Ambrosov, I.V., Aleshin, S.V., Alimbarova, L.M., Matelo, S.K., & Shokhin, I.Ye. (2015). Ispolzovaniye organicheskikh soyedineniy germaniya v meditsine [Use of organic compounds of germanium in medicine]. Razrabotka i registratsi sredstv – Development and registration of medicines, (11), 144-152 [in Russian].

Menchikov, L.G., & Ignatenko, M.A. (2012). Biologicheskaya aktivnost organicheskikh soyedineniy germaniya (obzor) [Biological activity of organic compounds of germanium]. Khimiko-farmatsevticheskiy zhurnal – Himiko-pharmaceutical magazine, 46 (11), 3-6 [in Russian].

Kresyun, V.Y., Seyfullina, I.Y., & Hodovan, V.V. (2011). Perspektyvy stvorennia novykh likarskykh preparativ na osnovi kompleksnykh spoluk hermaniiu [Prospects for the creation of new drugs based on complex compounds of germanium]. Odeskyi medychnyi zhurnal – Odeidsky Journal of Medicine, (1), 31-35 [in Ukrainian].

Lukevits, E.Ya., Har, T.K. & Ignatovych, L.M. (1990). Biologicheskaya aktivnost soyedineniy germaniya [Biological activity of germanium compounds]. Zinatne. Riga, 1-191 [in Russian].

Lukyanchuk, V.D., Seyfullina, I.I., Posternak, G.I., Shebaldova, Ye.A., Risukhina, N.V., & Martsinko, Ye.E. (2014). Kislotno-osnovnoye sostoyaniye u zhivotnykh s gipoksiyey zamknutogo prostranstva na fone farmakoprofilaktiki novym koordinatsionnym soyedineniyem germaniya. [Acid-base state in animals with hypoxia of a closed space on the background of pharmacoprophylaxis by a new germanium coordination compound]. Medytsyna nevidkladnykh staniv – Medicine of urgent states, 1 (56), 67-70 [in Russian].

Lukyanchuk, V.D., Polishchuk, Yе.M., Seyfullina, I.Y., Posternak, H.I., Kravets, D.S., Rysukhina, N.V., & Martsynko, O.Yе. (2014). Kompleksna biokhemiliunestsentna otsinka tserebroprotektornoi efektyvnosti tserebrohermu na modeli zakrytoi cherepnomozkovoi travmy [Integrated biochemilunescence estimation of cerebroprotective efficiency of cerebogerm with a model of closed craniocerebral trauma.]. Medytsyna nevidkladnykh staniv – Medicine of urgent states, (6), 152-157 [in Ukrainian].

Lukyanchuk, V.D., Seyfullina, I.Y., Shebaldova, K.O., & Martsynko, O.E. (2015). Doslidzhennia aktoprotektornoi aktyvnosti novoho antyhipoksanta VITAHERM3 pislia perenesenoi hipoksii zamknutoho prostoru [Investigation of the actoprotective activity of the new antihypoxant VITAGERM3 after postponed hypoxia of the closed space]. Farmakolohiya ta likarska toksykolohiya – Pharmacology and drug toxicology, (1), 53-58 [in Ukrainian].

Nizhenkovska, I.V., Narokha, V.P., Kuznetsova, O.V., Bryuzhina, T.S., Seyfullina, I.Y., Martsynko, O.E., & Chebanenko, O.A. (2015). Vplyv nikotynovoi kysloty ta kompleksu hermaniiu z nikotynovoiu kyslotoiu (MIHU1) na zhyrnokyslotnyi sklad lipidiv kardiomiotsytiv i hepatotsytiv shchuriv z eksperymentalnoiu khronichnoiu sertsevoiu nedostatnistiu [Influence of nicotinic acid and germanium complex with nicotinic acid (MIGU1) on the fatty acid composition of lipids of cardiomyocytes and hepatocytes of rats with experimental chronic heart failure]. Farmakolohiya ta likarska toksykolohiya – Pharmacology and drug toxicology, (1), 68-75 [in Ukrainian].

Lukyanchuk, V.D., Polischuk, Ye.M., Seifullin I.Yu., Risihina N.V., Martsinko O.E., Chebanenko OA. (2015). The way of pharmacotherapy of a traumatic brain injury. The patent of Ukraine. No. 96363; (2015.01) A61K 33/00, G09B 23/00, filed. 02/14/2014.

Kresyun, V.Y., Luchyshyn, T.R., Seyfullina, I.Y., Rysukhina, N.V., & Lukyanchuk, V.D. (2012). Koordynatsiyni spoluky hermaniyu–potentsiyni zasoby zneshkodzhennia pry endotoksykozi [Coordination compounds of hermania-potential means of damage in endotoxicosis]. Zhurnal NAMN Ukrayiny – Journal of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, 18(1), 120-125 [in Ukrainian].

Lukyanchuk, V.D., Savchenkova, L.V., Nemyatykh, O.D., Radionov, V.M. (2002). Poshuk ta eksperymentalne vyvchennia potentsiynykh protyhipoksychnykh zasobiv: metodychni rekomendatsiyi [Search and experimental study of potential anti-hypoxic drugs: methodical recommendations]. Kyiv: DFTS MOZ Ukrayiny, 1-27 [in Ukrainian].

Prozorovskiy, V.B. (1962). Ispolzovaniye metoda naimenshikh kvadratov dlya probit-analiza krivykh letalnosti [Use of the method of least squares for probit analysis of the curves of lethality]. Eksperimentalnaya i klinicheskaya farmakologiya – Pharmacology and Toxicology, 25 (1), 115-120 [in Russian].

BioStat [Ellectronic resourse]. – Access link: (date of circulation: August 15, 2017).

Rybolovlev, Yu.R., & Rybolovlev, R.S. (1979). Dozirovaniye veshchestv dlya mlekopitayushchikh po konstantam biologicheskoy aktivnosti [Dosage of substances for mammals according to the constants of biological activity.]. Doklady AN SSSR. – Report of the Academy of Sciences of the USSR, 247 (6), 1513-1516 [in Russian].

Sidorov, K.K. (1973). Toksikologiya novykh promyshlennykh khimicheskikh veshchestv [Toxicology of new industrial chemicals]. M. : Medgiz, 3, 1-47 [in Russian].

Izmerov, N.F., Sanotskiy, I.V., & Sidorov, K.K. (1977). Parametry toksikometrii promyshlennykh yadov pri odnokratnom vozdeystvii : (Spravochnik) [Parameters of toxicometry of industrial poisons under single exposure: reference book]. Meditsina, 240 [in Russian].

Опубліковано
2018-01-13
Як цитувати
Bukhtiarova, T. A., Lukianchuk, V. D., Seifullina, I. Y., Kravets, D. S., Martsinko, O. E., Litvinenko, D. F., & Kozyr, V. A. (2018). ПОРІВНЯЛЬНА ТОКСИКОМЕТРІЯ ГЕТЕРОМЕТАЛІЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ГЕРМАНІЮ (IV) ТА 3d-МЕТАЛІВ НА ОСНОВІ ЛИМОННОЇ ТА ВИННОЇ КИСЛОТ. Вісник наукових досліджень, (4). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8165
Номер
Розділ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ