НАНО-ФОРМА ПРЕПАРАТУ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ – ПЕРСПЕКТИВНИЙ МЕТОД ЛІКУВАННЯ КОНТАКТНОГО ДЕРМАТИТУ

  • I. I. Khudan-Tsilo ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”
  • M. M. Korda ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”
Ключові слова: структурні зміни, шкіра, дерматит, нікель, супероксиддисмутаза, наноінкапсульована форма.

Анотація

Значна поширеність дерматитів та часті загострення роблять надзвичайно актуальним пошук нових методів їх лікування. Відомо, що оксидативний стрес є невід’ємною ланкою патогенезу різних видів дерматитів. Враховуючи це, перспективним є застосування речовин та субстанцій з антиоксидними властивостями. Останніми роками для покращення біодоступності ліків та полегшення їх проникнення через stratum corneum у дерматології все частіше використовують наноносії.

Мета дослідження – вивчити особливості реорганізації структури шкіри при експериментальному контактному нікелевому дерматиті та його корекції препаратами супероксиддисмутази (СОД) у вільній та нанокапсульованій формах.

Матеріали і методи. Експеримент проведено на 35 статевозрілих білих щурах, яких було поділено на 4 групи: перша – інтактні тварини; друга – щури з модельованим контактним нікелевим дерматитом (КД); третя – тварини, які для корекції отримували вільну форму СОД (КД + СОД); та щури четвертої групи, які отримували наноформу СОД (КД + нано-СОД). Полімерні хітозанові наночастинки з інкапсульованою СОД готували за методикою Z. Hussain et al. (2013). Препарати корекції наносили на уражені ділянки шкіри два рази на добу протягом 7 днів. Тварин виводили з експерименту на 20 добу, дотримуючись усіх правил біоетики. Для оцінки структурних змін проводили гістологічне дослідження шкіри за загальноприйнятими методиками.

Результати досліджень та їх обговорення. На мікроскопічному рівні встановлено, що у центральних ділянках шкіри при нікельовому дерматиті відбувається глибока деструкція епідермісу та дерми з вогнищевими виразковими ушкодженнями; змінюються ядра та цитоплазма кератиноцитів, фібробластів, руйнуються волокна сполучної тканини. Застосування вільної форми СОД не призводить до значного покращення. При аплікації її наноформи спостерігається активація процесів регенерації. У центральній ділянці шкіри гістологічно спостерігається закриття дефектів. Формується новоутворений пласт епітеліоцитів, у якому наявне диференціювання шарів. Зменшуються ознаки запалення у дермі.

Висновки. Застосування супероксиддисмутази, інкапсульованої у хітозанові наночастинки, має ряд переваг порівняно із застосуванням звичайної її вільної форми. Спостерігається більш активна та якісна репарація ушкоджених структур шкіри. Використання наноформ препаратів з антиоксидними властивостями є перспективним напрямом для подальшого вивчення та впровадження у клінічну практику.

Біографії авторів

I. I. Khudan-Tsilo, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”
м. Тернопіль, Майдан Волі, 1, 46001
M. M. Korda, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”

ректор

м. Тернопіль, Майдан Волі, 1, 46001

Посилання

Mochulska, O. M. (2015) Poshyrenistʹ atopichnoho dermatytu u ditey, osoblyvosti etiolohiyi ta patohenezu na suchasniy stadiyi [Prevalence of atopic dermatitis in children, features of etiology and pathogenesis nowadays]. Actual problems of pediatry, obstetrics and gynecology, 1, 94-98.

Peiser, M., Tralau, T., Heidler, J., Api, A. M., Arts, J. H. E., Basketter, D. A., ... & Johansen, J. D. (2012). Allergic contact dermatitis: epidemiology, molecular mechanisms, in vitro methods and regulatory aspects. Cellular and Molecular Life Sciences, 69(5), 763-781.

Nutten, S. (2015). Atopic dermatitis: global epidemiology and risk factors. Annals of Nutrition and Metabolism, 66 (Suppl. 1), 8-16.

Jomova, K., & Valko, M. (2011). Advances in metal-induced oxidative stress and human disease. Toxicology, 283(2), 65-87.

Alekseenko, E.A., Popov, K.A., Bykov, I.M., Sepiashvili, R.I. Metabolic changes of biochemical indices at local and system levels in patients with allergic diseases. Allergology and Immunology, 17(2),93-97.

Ji, H., & Li, X. K. (2016). Oxidative stress in atopic dermatitis. Oxidative medicine and cellular longevity, 2016.

Kubesy, A. A., Salem, N. Y., & Jaheen, A. H. (2017). Altered blood oxidative stress biomarkers in association with canine pyoderma and allergic contact dermatitis. Comparative Clinical Pathology, 26(3), 643-646.

Umanets, T.R., Lapshin, V.F., Tzhertzh, L.M., Matveeva, S.U. (2013) Atopic dermatitis in children: optimization of antipruritic therapy. Perinatologiya i pediatriya, 3(55), 43-47.

Yusupova, L.A., Yunusova, E.I., Garaeva, Z.Sh., Mavlyitova G.I. Modern approaches to external treatment of vitiligo patients. Practical Medicine. №8 (84), 24-26.

Garg, T., Rath, G., & Goyal, A. K. (2015). Comprehensive review on additives of topical dosage forms for drug delivery. Drug delivery, 22(8), 969-987.

Goyal, R., Macri, L. K., Kaplan, H. M., & Kohn, J. (2016). Nanoparticles and nanofibers for topical drug delivery. Journal of Controlled Release : Official Journal of the Controlled Release Society, 240, 77–92.

Hussain, Z., Katas, H., Amin, M. C. I. M., Kumolosasi, E., Buang, F., & Sahudin, S. (2013). Self-assembled polymeric nanoparticles for percutaneous co-delivery of hydrocortisone/hydroxytyrosol: an ex vivo and in vivo study using an NC/Nga mouse model. International journal of pharmaceutics, 444(1), 109-119.

Опубліковано
2017-11-01
Як цитувати
Khudan-Tsilo, I. I., & Korda, M. M. (2017). НАНО-ФОРМА ПРЕПАРАТУ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ – ПЕРСПЕКТИВНИЙ МЕТОД ЛІКУВАННЯ КОНТАКТНОГО ДЕРМАТИТУ. Вісник наукових досліджень, (3). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8135
Номер
Розділ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ