ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ СИСТЕМНИХ ПОКАЗНИКІВ ЦИТОКІНІВ НА ІМПЛАНТАЦІЮ ЛЕГЕНЬ І ВАЖКИХ СІТОК ЗА УМОВ РЕТРОМУСКУЛЯРНОЇ ПЛАСТИКИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЮ ВЕНТРАЛЬНОЮ ГРИЖЕЮ

  • V. I. Piatnochka ДВНЗ “Тернопільський держаний медичний університет імені І. Я. Горбачовського”
Ключові слова: післяопераційна вентральна грижа, цитокіни, поліпропіленова сітка.

Анотація

Використання поліпропіленових сіток у хірургії післяопераційних вентральних гриж є беззаперечним. Про те їх використання супроводжується вираженою запальною реакцією у ділянці імплантації, сприяє формуванню грубої сполучнотканинної капсули і, як наслідок, призводить до зморщування сітки. Невирішеним залишається питання післяопераційних ексудативних ускладнень, які значно ускладнюють післяопераційний перебіг.

Мета дослідження – провести порівняльну оцінку результатів використання двох поліпропіленових сіток фірми “УКРТЕХМЕД” – “легкої” крупнопористої Омега-2 та “важкої” Омега-4 на основі вивчення стану системних показників цитокінів з одночасною порівняльною оцінкою сонографічного дослідження зони імплантації за умов виконання ретромускулярної алогерніопластики у пацієнтів із післяопераційною вентральною грижею.

Матеріали і методи. Обстежено 42 пацієнти, оперовані на післяопераційну вентральну грижу. Першу групу дослідження склали 20 (47,6 %) пацієнтів, у яких використовували “важкий” ендопротез Омега-4, другу групу – 22 (52,4 %) пацієнти, яким імплантовано “легку” сітку Омега-2. В обох групах проводили дослідження системних показників цитокінів. У сироватці периферійної крові визначали відношення про- та протизапальних інтерлейкінів TNF-α, IL-8 та IL-4 на 3; 5; 7; 9 та 11 доби післяопераційного періоду з метою оцінки стадійності та каскадності імунної відповіді на імплантацію поліпропіленової сітки. Усім пацієнтам в післяопераційному періоді виконували динамічний сонографічний моніторинг, на предмет контролю вираженості ексудативної реакції в ділянці імплантації.

Результати досліджень та їх обговорення. Відмічено, що при імплантації обох типів ендопротезів виникає запальна реакція місцевих тканин, яка супроводжується ступінчастим підвищенням прозапальних та протизапальних цитокінів. Достовірно відмічено більш раннє і тривале підвищення концентраціі прозапальних цитокінів TNF-α та IL-8 і низьку концентрацію протизапальних цитокінів IL-4 у пацієнтів з імплантацією “важкої” сітки Омега-4 “УКРТЕХМЕД” і, як наслідок, більш виражений і пролонгований запальний процес з тривалою ексудативною фазою, що підтверджується даними, отриманими при проведенні сонографічного моніторингу, порівняно з групою хворих, у яких використовували “легку” сітку Омега-2, що визначає її переваги за умов виконання алогерніопластики при післяопераційних вентральних грижах.

Висновки. Використання легких поліпропіленових сіток у хірургії післяопераційних вентральних гриж супроводжується незначним запальним процесом і короткою ексудативною фазою в зоні імплантації, що, у свою чергу, зменшує значну кількість післяопераційних ускладнень і сприяє швидкій реабілітації оперованих хворих.

Біографія автора

V. I. Piatnochka, ДВНЗ “Тернопільський держаний медичний університет імені І. Я. Горбачовського”
Доцент кафедри хірургії ННІ ПО

Посилання

Bilyanskyy, L. S., Todurov, I. M. & Kosyukhno, S. V. (2011). Khirurhichna taktyka u khvorykh z hihantskymy defektamy cherevnoi stinky [Surgical tactics in patients with giant abdominal wall defects]. Ukrayinskyi zhurnal khirurhiyi – Ukrainian Journal of Surgery, 2, (11), 19–24 [in Ukrainian].

Mylytsya, K. M. (2009). Rekonstruktyvno-vidnovliuvalni operatsii na peredniy cherevniy stintsi pry syndromi nedyferentsiiovanoi dysplazii spoluchnoi tkanyny [Reconstructive-recovery operations on the anterior abdominal wall with syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia]: Candidate’s thesis : 14.01.01. Zaporizhzhia, 258 [in Ukrainian].

Feleshtynskyy, Ya. P., Mamchych, V. I., Vatamanyuk, V. F. & Dubenets, V. O. (2010). Varianty aloplastyky hihantskykh pisliaoperatsiynykh ventralnykh hryzh ta profilaktyka abdominalnoho kompartment syndrome [Alloplasty variants of giant postoperative ventral hernias and prevention of abdominal compartment syndrome.]. Materialy naukovoho konhresu “IV mizhnarodnoi pyrohovski chytannia” prysviacheni 200-richchiu z dnia narodzhennia M. I. Pyrohova. KHKHII z'yizd khirurhiv Ukrainy – The materials of the scientific congress «ІV International Pirogov Readings» are devoted to the 200th anniversary of the birth of M. I. Pirogov. XXII Congress of Surgeons of Ukraine Vinnytsia, (II), 194–195 [in Ukrainian].

Cobb, W. S., Kercher, K. W. & Heniford, B. T. (2005). The argument for lightweight polypropylene mesh in hernia repair. Surg Innov., (12), 1, 63–69.

Bellon, J. M., Rodriguez, M. & Garcia-Honduvilla, N. (2009). Comparing the behavior of different polypropylene meshes (heavy and lightweight) in an experimentalmodel of ventral hernia repair. J. Biomed. Mater. Res. (89B), 2, 448–455.

Brown, C. N. & Finch, J. G. (2010). Which mesh for hernia repair? Ann. R. Coll. Surg. Engl. (92), 4, 272–278.

Hazebroek, E. J., Ng, A. & Yong, D. H. (2008). Evaluation of lightweight titanium-coated polypropylene mesh (TiMesh) for laparoscopic repair of large hiatal hernias. Surg Endosc. (22), 11, 2428–2432.

Jonas, J. (2009). The problem of mesh shrinkage in laparoscopic incisional hernia repair. Zentralbl. Chir. (134), 3, 209–213.

Bellon, J. M., Rodriguez, M. & Garcia-Honduvilla, N. (2007). Partially absorbable meshes for hernia repair offer advantages over nonabsorbable meshes. J. Am. J. Surg. (194), 1, 68–74.

Conze, J.1, Kingsnorth, A. N., Flament, J. B., Simmermacher, R., Arlt, G., Langer, C., … Schippers, E. (2005). Randomized clinical trial comparing lightweight composite mesh with polyester or polypropylene mesh for incisional hernia repair. Br J Surg., 92, (12), 1488–1493.

Rosen, M. J. (2009). Polyester-based mesh for ventral hernia repair: is it safe? Am. J. Surg. (197), 3, 353–359.

Опубліковано
2017-08-17
Як цитувати
Piatnochka, V. I. (2017). ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ СИСТЕМНИХ ПОКАЗНИКІВ ЦИТОКІНІВ НА ІМПЛАНТАЦІЮ ЛЕГЕНЬ І ВАЖКИХ СІТОК ЗА УМОВ РЕТРОМУСКУЛЯРНОЇ ПЛАСТИКИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЮ ВЕНТРАЛЬНОЮ ГРИЖЕЮ. Вісник наукових досліджень, (2). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7940
Номер
Розділ
ХІРУРГІЯ