ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ГІРНИКІВ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ХРЕБТА ТА ПЕРИФЕРІЙНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Анотація

У статті проаналізовано тимчасову втрату працездатності гірників із захворюваннями хребта та периферійної нервової системи. Встановлено, що гірники основних професій, які працюють на шахтах із крутим заляганням вугільних пластів, частіше страждають від захворювань периферійної нервової системи, ніж ті, що працюють на шахтах з пологим заляганням вугільних пластів. Статистично значуще зростання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання периферійної нервової системи спостерігається при стажі роботи 6–10 років і більше 20 років.

Мета дослідження – встановити зв’язок захворювань хребта і периферійної нервової системи у гірників вугільних шахт з умовами праці.

Матеріали і методи. Завданням етапу стало проведення копіювання даних про захворювання хребта і периферійної нервової системи з тимчасовою втратою працездатністі (ТВП) у гірників вугільних шахт та вивчення їх структури (професійну, вікову, стажову); проведення гігієнічної оцінки професійно-виробничих маршрутів гірників, що страждають від захворювань хребта (попереково-крижовими радикулопатіями); з’ясування можливого впливу (етіологічна діагностика) факторів виробничого середовища і робітничого процесу на захворюваність хребта і периферійної нервової системи серед гірників різноманітних професійних груп. Об’єкт, об’єм досліджень: захворюваність із тимчасовою втратою працездатності гірників, які працюють на шахтах з крутими (1188 чол.) і пологими (1486 чол.) пластами за даними листів із ТВП за 2000–2004 рр.; протоколи копіювання даних із амбулаторних карт гірників, що пройшли обстеження в Обласній клінічній лікарні профзахворювань (ОКЛПЗ) у 2003 р. (90 чол.); дані трудових книжок про професійно-трудовий маршрут гірників із захворюваннями хребта і периферійної нервової системи (90 чол.). При виконанні роботи й аналізу матеріалів використовували аналітичні та статистичні методи.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз даних захворюванності з ТВП за 2000–2004 рр. робітників вугільних шахт із пологими і крутими пластами свідчить, що робітники шахт з пологими пластами хворіють частіше і довше (на пологих кількість випадків (17,5±1,08) дня непрацездатності 218,5 на 100 робітників, тоді як на крутих пластах – (10,6±0,94) та 139,3 відповідно). Найбільше хворіють гірники очисних вибоїв і прохідники на пологих шахтах та забійники і прохідники на шахтах з крутим заляганням пластів. Встановлено, що на шахті з пологим заляганням пластів найбільший відсоток в структурі хвороб з ТВП займають захворювання на остеохондроз та хвороби кістково-м’язової системи. У гірників шахт із крутими пластами перше місце займають захворювання периферійної нервової систем. Встановлено взаємозв’язок захворювань хребта і периферійної нервової системи від стажу та віку. На шахтах із пологими пластами найбільш тісніше взаємозв’язок захворювань з професійним стажем, а на шахтах з крутими пластами – з віком. Проаналізовано дані впливу умов праці в різних професійних групах на розвиток захворювань кістково-м’язової та периферійної нервової системи, встановлено зв’язок віково-стажових характеристик, умов праці з тяжкістю захворювань. Небезпечність ризику розвитку захворювань кістково-м’язової та периферійної нервової систем найбільш вірогідна в професіях, де умови праці оцінюються 2, 3 і 4 ступенями третього класу згідно з гігєнічною класифікацією.

Висновки. У робітників вугільних шахт початкові форми захворювань кістково-м’язової та периферійної систем розвиваються при стажі 4–6 років, а при 12–16 – хронічні (тяжкі). Результати роботи дозволили підготувати дані про вплив умов праці на стан хребта та периферійну нервову систему гірників вугільних шахт, які будуть використовуватись у подальших дослідженнях.