ПОРІВНЯННЯ ТРАДИЦІЙНОГО ТА ЛАПАРОСКОПІЧНОГО МЕТОДІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПАХВИННИХ ГРИЖ У ХЛОПЧИКІВ ЗА ДАНИМИ КОРЕЛЯЦІЙНОГО АНАЛІЗУ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЯЄЧКА.

Анотація

Пахвинна грижа у дітей являється частою патологією, яка потребує операційного втручання. Відомо, що післяопераційні ускладнення становлять 6–6,8 %. Неплідність чоловіків – одне з найчастіших ускладнень грижі, в тому числі післяопераційне.

Мета дослідження – провести кореляційний аналіз показників структурно-функціонального стану яєчка при лапароскопічному та традиційному методах хірургічного лікування пахвинних гриж у хлопчиків.

Матеріали і методи. У роботі викладено клініко-статистичний аналіз результатів діагностики та операційного лікування 102 хлопчиків із пахвинними грижами, госпіталізованих у хірургічні відділення МДКЛ м. Львова за період 2013–2016 рр. Діагноз пахвинної грижі встановлювали згідно зі статистичною класифікацією хвороби (МКХ-10): пахвинні грижі (К 40). Пацієнтів, відповідно до поставлених завдань, поділили на 3 групи згідно з віком та на 2 підгрупи залежно від проведеного операційного втручання. А саме: 3 групи відповідно до віку: перша (n=20) – від 0–6 міс., друга (n=50) – від 6 міс. – 3 років, третя (n=32) – від 3 років і старші діти. З них 34 дітей прооперовано лапароскопічним методом за методикою PIRS (Percutaneous Internal Ring Suturing) та 68 традиційною методикою за Duhamel. За видом проведеного лікування пацієнтів поділили на підгрупи: А – оперовані лапароскопічним методом, В – оперовані традиційним методом. Проаналізовано результати доопераційного і післяопераційного перебігу пахвинних гриж у 98 хлопчиків (віком від 1 місяця до 12 років), прооперованих за традиційною або лапароскопічною методиками. Усіх хворих поділили на 2 групи залежно від методу операційного втручання. Хворим першої групи (n=34, середній вік (1,5±0,15) року) проводили лапароскопічне втручання за методикою PIRS. У другій групі (n=68, середній вік (4,5±0,32) року) виконували операційне втручання за традиційним методом Duhamel. Критеріями порівняння слугували показники структурно-функціонального стану яєчка за даними УЗ-обстеження, еластографії, транскутанної оксиметрії до операції та в післяопераційному періоді на 1; 14; 30 доби та через 6 місяців спостереження.

Результати досліджень та їх обговорення. У наймолодшій групі хлопчиків, оперованих за традиційною методикою, спостерігалася достовірна сильна оберненопропорційна кореляція між індексом резистентності, еластичністю тканини яєчка та показником тестикулярної оксигенації: r=-0,77 і r=-0,74 відповідно, що свідчить про виражену ішемію тестикулярної тканини та зниження її еластичності на 7 добу після операційного втручання. На 14 день спостереження реєструється середній обернено пропорційний кореляційний зв’язок між індексом резистентності та показником тканинної перфузії тканини яєчка (r=-0,34), що свідчить про наростання ішемії яєчка при зростанні індексу судинного опору. Крім того, спостерігається середня прямопропорційна кореляція між еластичністю яєчкової тканини та показником транскутанної оксиметрії (r=0,45). На 30 добу в другій віковій групі дітей, оперованих за традиційною методикою, простежується сильна достовірна обернено пропорційна кореляція між об’ємом яєчка та індексом резистентності (r=-0,70, p<0,05), що відображає зменшення об’єму яєчка при підвищенні периферичного опору судин.

Висновки. Обернено пропорційну середню кореляцію відмічаємо між еластографічним зображенням та індексом резистентності, що свідчить про погіршення показників кровообігу при зниженні еластичності тестикулярної тканини у всіх вікових групах.