ЧАСТОТА ПОЛІМОРФНИХ ВАРІАНТІВ ГЕНІВ У ХВОРИХ НА АВТО-ІМУННИЙ ТИРЕОЇДИТ І АДЕНОМУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Автор(и)

  • M. I. Sheremet Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
  • L. P. Sidorchuk Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
  • V. A. Shidlovskyi ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевсь-кого”
  • A. D. Bedenyuk ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевсь-кого”
  • H. S. Kurochkin Державний університет медицини та фармації імені М. Тестеміцану, м. Кишинів, Республіка Молдова
  • A. V. Levitsky Державний університет медицини та фармації імені М. Тестеміцану, м. Кишинів, Республіка Молдова

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7849

Ключові слова:

вузловий колоїдний зоб на фоні автоімунного тиреоїдиту, аденома щитоподібної залози, функціональний стан, гіперплазія, поліморфізми генів APO-1/FAS, CTLA-4 та BCL-2.

Анотація

На сьогодні питання етіології, патогенезу, діагностики та хірургічного лікування такої поєднаної патології як вузловий зоб і автоімунний тиреоїдит (АІТ) зберігають свою актуальність. Автоімунний тиреоїдит, як фонове захворювання вузлового зоба, при якому практично завжди розвивається гіпотиреоз, на даний час ще вивчено недостатньо. Очевидна роль генетичних факторів у їх розвитку. Своєчасна і точна діагностика вузлових утворень щитоподібної залози (ЩЗ) на фоні АІТ має важливе значення у виборі методу лікування вузлової тиреоїдної патології, показань, обсягу і характеру операційного лікування. Наявність сімейних форм захворювання і дані генеалогічних досліджень є доказом важливої ролі генетичного фактора в патогенезі АІТ. Підтверджують їх думку відомості про те, що в результаті повного генетичного сканування були виявлені деякі локуси, асоційовані з АІТ, при цьому ключову роль у схильності відіграють гени HLA (human leukocyte antigen) системи і протеїн-4, асоційований із цитотоксичними Т-лімфоцитами (Cytotoxic T lymphocyte-associated-protein 4, CTLA4). Але вплив цих генів на загальну генетичну схильність до АІТ становить лише близько 5 %.

Мета дослідження – провести аналіз частоти поліморфних варіантів генів BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775), APO-1/Fas (rs2234767) у хворих з патологією ЩЗ із урахуванням її виду (вузловий колоїдний зоб на фоні автоімунного тиреоїдиту (ВКЗАІТ), аденоми щитоподібної залози (АЩЗ)), змін функціональної активності ЩЗ (еутиреоз, субклінічний та клінічний гіпотиреоз) та ступеня збільшення ЩЗ (ІБ, ІІ і ІІІ ст.).

Матеріали і методи. Проведено аналіз частоти поліморфних варіантів генів BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775), APO-1/ Fas (rs2234767) у 125 хворих, оперованих з приводу вузлової патології ЩЗ із урахуванням її виду – ВКЗАІТ, АЩЗ, змін функціональної активності ЩЗ (еутиреоз, субклінічний та клінічний гіпотиреоз) та ступеня збільшення ЩЗ (ІБ, ІІ і ІІІ ст.). Також обстежено 25 практично здорових донорів. Дослідження поліморфізму генів проводили методом полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу.

Результати досліджень та їх обговорення. Гіперплазія ЩЗ у хворих загалом, а також у таких із ВКЗАІТ асоціює з диким А-алелем гена CTLA-4 (АА- і AG-генотипи): ІБ та ІІІ ступені гіперплазії вірогідно частіше були у носіїв АА-генотипу на 30,13 і 26,35 % (χ2=9,26; р=0,01), а ІІ ступінь збільшення ЩЗ – у хворих із AG-генотипом на 33,52 і 34,04 % (χ2=12,34; р=0,002) відповідно. Патологія ЩЗ загалом має невірогідні шанси на успадкування залежно від поліморфізму генів BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775) та APO-1/Fas (rs2234767).

Висновки. Наявність у геномі хворого AG поліморфного варіанта гена CTLA-4 підвищує ризик гіперплазії ЩЗ ІІ ступеня удвічі (OR=4,69; 95 % СІ OR: 1,60–13,69; p=0,004), тоді як носійство основного алеля у гомозиготному стані (АА-генотип) навпаки є протективним і робить шанси на гіперплазію ЩЗ ІІ ступеня найнижчими в обстеженій популяції (OR=0,46; 95 % СІ OR:0,09– 0,73; p=0,009). Решта поліморфізмів аналізованих генів не асоціюють із ризиком ні АЩЗ, ВКЗАІТ, ні функції ЩЗ, чи ступеня її збільшення.

Біографії авторів

M. I. Sheremet, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

к. мед. н., доцент кафедри хірургії №1 БДМУ

L. P. Sidorchuk, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

проф., д. мед. н., професор, зав. кафедри сімейної медицини БДМУ

V. A. Shidlovskyi, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевсь-кого”

д. мед. н., професор кафедра хірургії №1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені професора Л.Я. Ковальчука ВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського»

A. D. Bedenyuk, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевсь-кого”

д. мед. н., професор, зав. кафедра хірургії №1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені професора Л.Я. Ковальчука ВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського»

H. S. Kurochkin, Державний університет медицини та фармації імені М. Тестеміцану, м. Кишинів, Республіка Молдова

of Department of Family Medicine, PHD, University Professor of Medicine and Pharmacy "Nicolae Testemiţanu"

Boulevard Stefan cel Mare si Sfint 165, Chisinau 2004, Moldova

A. V. Levitsky, Державний університет медицини та фармації імені М. Тестеміцану, м. Кишинів, Республіка Молдова

PhD in Genetic’s Coordinator, Department of Science; Lecturer, Department of Molecular biology and Human genetic’s Senior Researcher, laboratory of Human genetics State University of Medicine and Pharmacy "Nicolae Testemitanu"

Bulevardul Ștefan cel Mare și Sfînt 165, Chișinău 2004, Молдова

Посилання

Tsyganenko, O.S. & Voroschuk, R.S. (2007). Immunomorfological reaction in the thyroid tissue in patients with autoimmune thyroiditis in combination with nodular goiter. Arta Medica. Nicholas Anestiadi, Tenth Congress of the Association of Surgeons of Moldova: Chisinau.

Sheremet, М.І., Sydorchuk, L.P., Shidlovskyi, V.О., & Bedenyuk, A.D. (2016). Research of prognostic markers of proliferation and apoptosis in patients with nodular goiters combined with autoimmune thyroiditis. Archives of the Balkan Medical Union, 51 (4), 488-491.

Sheremet, М.І., Sydorchuk, L.P. & Shidlovskyi, V.О. (2017). New prognostistic markers of nodular forms of goiter combined with autoimmune thyroiditis. Journal of Education, Health and Sport, 7 (3), 475-482.

Kazakov, S.Р. & Кushlinsky, N.Ye. (2006). The investigation of CD 95, p53, bcl-2 and Ki-67 markers in autoimmune thyroid pathology patients. First Joint Meeting of European National Societies of Immunology Under the auspices of EFIS and 16th European Congress of Immunology: ECI. 2006 Sept. 6-9; Paris, France.

Ganchevska, P., Murdjev, K. & Sarafian, V. (2004). Expression of proliferative antigens in human thyroid diseases. Trakia Journal Of Sciences, 2 (1), 16-20.

Effraimidis, G., Strieder, T.G., Tijssen, J.G. & Wiersinga, W.M. (2011). Natural history of the transition from euthyroidism to overt autoimmune hypo- or hyperthyroidism: a prospective study. Eur. J. Endocrinol., 164, 107-113.

Brix, T.H., & Hegedus, L. (2012). Twin studies as a model for exploring the aetiology of autoimmune thyroid disease. Clin. Endocrinol. (Oxf), 76 (4), 457-464. doi: 10.1111/j.1365-2265.2011.04318.

Dong, Y.H. & Fu D.G. (2014). Autoimmune thyroid disease: mechanism, genetics and current knowledge. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci., 18 (23), 3611-3618.

Tomer, Y. & Davies, T.F. (2003). Searching for the autoimmune thyroid disease susceptibility genes: from gene mapping to gene function. Endocr. Rev., 24 (5), 694-717. doi: 10.1210/er.2002-0030.

Gözü, H.I., Özçelik, S. & Aloğlu, M. (2016). Is the TSHR D727E polymorphism a genetic predisposition for multinodular goiter in the Turkish population? Genet. Mol. Res., 15 (3), 385-390.

Kochetova, O.V., Gaynullina, M.K. & Viktorova, T.V. (2014). DIO2, TPO, CYP1A1 AND CYP1A2 gene polymorphism in women with thyroid disease. Gig. Sanit., 3, 52-56.

Lee, Y.H., Choi, S.J., Ji, J.D. & Song, G.G. (2012). CTLA-4 and TNF-α promoter-308 A/G polymorphisms and ANCA-associated vasculitis susceptibility: a meta-analysis. Mol. Biol. Rep. 39 (1), 319-326.

Zhang, M., Ni, J. & Xu, W.D. (2014). Association of CTLA-4 variants with susceptibility to inflammatory bowel disease: a meta-analysis. Hum. Immunol., 75 (3), 227-233.

Qiu, H., Tang, W. & Yin, P. (2014). Cytotoxic T-lymphocyte associated antigen 4 polymorphism and Hashimoto's thyroiditis susceptibility: a meta-analysis. Endocrine, 45 (2), 198-205.

Biktagirova, E.M., Kravtsova, O.A., Sattarova, L.I., & Vagapova, G.R. (2010). Vliyaniye polimorfizmov genov CTLA-4 i PTPN-22 na risk razvitiya autoimmunnogo tireoidita sredi naseleniya respubliki Tatarstan [Influence of polymorphisms of CTLA-4 and PTPN-22 genes on developmental risk autoimmune thyroiditis among the population of the Republic of Tatarstan]. Meditsinskaya immunologiya – Medical Immunology, 12 (1-2), 103-114 [in Russian].

Pastuszak-Lewandoska, D., Sewerynek, E. & Domanska, D. (2012). CTLA-4 gene poly-morphisms and their influence on predisposition to autoimmune thyroid diseases (Graves' disease and Hashimoto's thyroiditis). Arch. Med. Sci., 8 (3), 415-421.

Nikitin, Y.P., Rymar, O.D., & Maksimov, V.N. (2008). Association of the T-cell regulatory Ggene CTLA-4 with suscep-tibility to autoimmune thyroid disease in population of Novosibirsk. Clinical and experimental thyroidology, 4 (4), 41-45 [in Russian]. doi: 10.14341/ket20084441-45

Mazziotti, G., Sorvillo, F. & Naclerio, C. (2003). Type-1 response in peripheral CD4+ and CD8+ T cells from patients with Hashimoto's thyroiditis. Eur. J. Endocrinol., 148, 383-388.

Leithäuser, F., Dhein, J. & Mechtersheimer, G. (1993). Constitutive and induced expression of APO-1, a new member of the nerve growth factor/tumor necrosis factor receptor superfamily, in normal and neoplastic cells. Lab. In-vest., 69, 415-429.

Man-Man Lu, Qian-Ling Ye, & Chen-Chen Feng (2012). Association of FAS gene polymorphisms with systemic lupus erythematosus: a case-control study and meta-analysis. Experimental and Therapeutic Medicine, 4, 497-502.

Navratil, J.S. & Ahearnm, J.M. (2000). Apoptosis and autoimmunity: complement deficiency and systemic lupus erythematosus revisited. Curr. Rheumatol. Rep., 2, 32-38.

Phenekos, C., Vryonidou, A. & Gritzapis, A. D. (2004). Th1 and Th2 serum cytokine profiles characterize patients with Hashimoto's thyroiditis (Th1) and Graves’ disease (Th2). Neuroimmunomodulation, 11, 209-213.

Lydon, A., & Martyn, J.A. (2003). Apoptosis in critical illness. Int. Anesthesiol. Clin., 41, 5-77.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-08-17

Як цитувати

Sheremet, M. I., Sidorchuk, L. P., Shidlovskyi, V. A., Bedenyuk, A. D., Kurochkin, H. S., & Levitsky, A. V. (2017). ЧАСТОТА ПОЛІМОРФНИХ ВАРІАНТІВ ГЕНІВ У ХВОРИХ НА АВТО-ІМУННИЙ ТИРЕОЇДИТ І АДЕНОМУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ. Вісник наукових досліджень, (2). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7849

Номер

Розділ

ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ