ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЦИДИВУ МІОМИ МАТКИ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ

N. N. Rozhkovskaya; D. M. Zhelezov; T. V. Kossei

doi:10.11603/2415-8798.2017.2.7848

Автор(и)

N. N. Rozhkovskaya Одеський національний медичний університет
D. M. Zhelezov Одеський національний медичний університет
T. V. Kossei Одеський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7848

Ключові слова:

міома матки, вагітність, діагностика, прогнозування.

Анотація

Міома матки зустрічається у 15–45 % жінок репродуктивного віку, посідаючи, таким чином, друге місце у структурі гінекологічної патології. За даними О. Л. Карякіної, основними чинниками ризику виникнення міоми матки є вік жінки більше 30 років, супутні гінекологічні захворювання, гіперменструальний синдром, більше 2 абортів в анамнезі.

Мета дослідження – розробити модель росту міоматозних вузлів під час вагітності.

Матеріали і методи. Дослідження проведено на базі Обласного перинатального центру (м. Одеса). Проаналізовано 267 історій пологів жінок, які народжували у термін з 2007 до 2016 р., та мали верифіковану міому матки на прегравідарному етапі, видалену шляхом консервативної міомектомії. Оцінювали результати УЗД, виконаного під час вагітності, за наявності відповідних документальних свідчень – більш ранні УЗД. Враховували кількість міоматозних вузлів, їх розміри на прегравідарному етапі та під час вагітності. Об’єм міоми визначали на підставі ультрасонографічних вимірювань за формулою для еліпсоїда: V=0,52 х a х b х c, де а – висота, b – ширина, c – товщина вузла, 0,52=π/2х3. Статистичну обробку проводили за допомогою регресійного та багатофакторного аналізу з використанням програмного забезпечення Statistica 10.0 (DellStatSoftInc., США).

Результати досліджень та їх обговорення. За даними ретроспективного аналізу, середній вік жінок, оперованих на прегравідарному етапі з приводу міоми матки, склав (33,7±2,2) року. Рецидив міоми виник у 89 (33,3 %). Кількість міоматозних вузлів, виявлених під час вагітності, в середньому складала 1,8±0,2. При цьому середні розміри їх були (6,3±0,2) мм х (4,2±0,1) мм х (4,4±0,1) мм, що відповідає середньому об’єму (0,49±0,02) см3. У 49 (55,1 %) вагітних із рецидивом міоми протягом ІІ триместру відбулося збільшення міоматозних вузлів у середньому на (28,6±1,3) %. Цікаво, що найбільші розміри цих вузлів спостерігалися у терміні гестації 20 тижнів, натомість перед пологами розміри пухлини зменшувалися в середньому на (14,8±0,4) %. При розробці моделі розрахунку ризику рецидиву ми враховували дані гормонального профілю жінок, тривалості захворювання, наявності попередніх вагітностей, УЗД, у тому числі доплерометричних характеристик, результати “потрійного” тесту. Після проведених розрахунків одержали таке рівняння: ??= ???? 1+???? , де q = 6,6–0,3 A–0,5 LV–1,5 S–0,9 E + 0,6 PL, де A – вік жінки; LV – лінійна швидкість кровотоку в маткових артеріях; S – сумарний розмір міоматозних вузлів E – співвідношення рівня естріолу та його максимального референтного рівня; PL – співвідношення рівня плацентарного лактогену та його максимального референтного рівня. При значеннях X>1,0 ризик рецидивування міоми під час вагітності є високим. Подальша перевірка коректності моделі показала, що її точність складає 0,94 (χ2=2,8 df=11 Pr>χ2). Це дозволяє рекомендувати її для потреб клінічного прогнозування.

Висновки. Найбільш значущими факторами рецидивування міоми під час вагітності є вік жінки, лінійна швидкість кровотоку в маткових артеріях, розмір міоматозних вузлів, рівень секреції естріолу та плацентарного лактогену. Розроблений алгоритм прогнозування дозволяє визначати ризик рецидиву міоми під час вагітності з точністю 0,94.

Біографія автора

N. N. Rozhkovskaya, Одеський національний медичний університет

Посилання

Kariakina, O.L. (2008). Profilaktyka akusherskykh ta perynatalnykh uskladnen u vahitnykh z miomoiu matky [The prevention of obstetrical and perinatal complications amongst pregnant women with uterine fibroids]. Candidate’s thesis. Odessa State Medical University [in Ukrainian].

Chernov, A.V., Sadov, N.A., Korotkikh, I.N., & Chernov, V.I. (2012). Prognosticheskoe modelirovanie vosstanovleniya reproduktivnoy funktsii, techeniya beremennosti i rodov u patsientok posle miomektomii [Prognostic modeling of recovery of reproductive function, course of pregnancy and childbirth in patients after myomectomy]. Sistemnyy analiz i upravlenie v biomeditsinskikh sistemakh – System analysis and management in biomedical systems, 11 (1), 206-209 [in Russian].

Halafyan, A.A. (2013). STATISTICA 6: statisticheskiy analiz dannykh [STATISTICA 6: statystical data analysis]. Moscow: Binom [in Russian].

Hachkuruzov, S.G. (2001). UZI v ginekologii. Simptomatika. Diagnosticheskie trudnosti i oshybki [Ultrasonography in gynecology. Symptoms. Diagnostic difficulties and mistakes]. Ryskevych, S. I. (Ed.). Saint-Petersburg: ELBI-SPb [in Russian].

Begum, N., Anwary, S.A., Alfazzaman, M., Sultana, P., Banu, J., Deeba, F., … Nahar, K.N. (2015). Pregnancy outcome following myomectomy. Mymensingh Med. J., 24 (1), 84-88.

Breward, C.J.W., Byrne, H.M., & Lewis, C.E. (2003). A multiphase model describing vascular tumour growth. Bull Math Biol., 65, 609-640.

Сhen, C.Y., & Ward, J.P. (2016). A mathematical model of the growth of uterine myomas. Math Meth Biol., 76, 3088-3121.

Kinugasa-Taniguchi, Y., Ueda, Y., Hara-Ohyagi, C., Enomoto, T., Kanagawa, T., Kimura, T. (2011). Impaired delivery outcomes in pregnancies following myomectomy compared to myoma-complicated pregnancies. J. Reprod. Med. 56 (3-4), 142-148.

McLucas, B., & Voorhees, W.D. 3rd (2015). The effectiveness of combined abdominal myomectomy and uterine artery embolization. Int. J. Gynaecol. Obstet. 130 (3), 241-243.

Wise, L.A., & Laughlin-Tommaso, S.K. (2016). Epidemiology of uterine fibroids: from menarche to menopause. Clin. Obstet. Gynecol., 59 (1), 2-24.