ОСОБЛИВОСТІ СЕКРЕТОРНОЇ АКТИВНОСТІ МІОЕНДОКРИННИХ КЛІТИН ПЕРЕДСЕРДЬ ЛЕГЕНЕВОГО СЕРЦЯ ПРИ РІЗНИХ ТИПАХ КРОВОПОСТАЧАННЯ

Анотація

В останні роки дослідники все частіше звертають увагу на міоендокринні клітини передсердь, що продукують натрійуретичний гормон, який бере активну участь у водно-сольовому гомеостазі організму. Крім діуретичної та натрійуретичної функцій даний гормон є антагоністом системи ренін-ангіотензин-альдостерон і, ремоделюючи стінку артерій, регулює судинний опір. Варто зазначити, що при гіпертензіях у великому та малому колах кровообігу і легеневому серці структуру й функцію міоендокринних клітин передсердь досліджено недостатньо.

Мета дослідження – вивчення особливостей секреторної активності міоендокринних клітин передсердь легеневого серця при різних типах кровопостачання.

Матеріали і методи. Досліджено міоендокринні клітини передсердь 22 статевозрілих свиней-самців в’єтнамської породи, яких поділили на 6 груп. Перша група нараховувала 4 неушкоджених серця (18,2 %) з правовінцевим типом кровопостачання, друга – 3 аналогічних органи (13,6 %) із лівовінцевим типом кровопостачання, третя – 3 неушкоджених серця (13,6 %) з рівномірним розподілом вінцевих артерій, четверта – 5 легеневих сердець (22,8 %) із правовінцевим типом кровопостачання, п’ята – 4 легеневих серця (18,2 %) з лівовінцевим типом кровопостачання, шоста – 3 легеневих серця (13,6 %) із рівномірним розподілом вінцевих артерій. Артеріальну гіпертензію у малому колі кровообігу та легеневе серце моделювали шляхом виконання у тварин правосторонньої пульмонектомії. Через місяць від початку досліду здійснювали евтаназію тварин кровопусканням в умовах тіопентал-натрієвого наркозу. Виймали серця з грудної клітки, розрізали за Г. Г. Автанділовим і проводили окреме зважування камер серця і планіметрію їх ендокардіальних поверхонь. З лівого та правого передсердь після відповідної фіксації та проведення виготовляли ультратонкі зрізи, які досліджували на електронному мікроскопі ПЕМ-125К. Стереометричними методами в міоендокринних клітинах лівого та правого передсердь визначали відносні об’єми секреторних гранул, а також відсотки молодих, зрілих та дифундуючих секреторних гранул. Отримані кількісні показники обробляли статистично.

Результати досліджень та їх обговорення. Окремим зважуванням та планіметрією камер серця встановлено, що через місяць після правосторонньої пульмонектомії зростала маса частин серця та їхні просторові характеристики з домінуванням гіпертрофії та дилатації правого шлуночка. Отримані результати свідчили про розвиток легеневого серця. Всестороннім аналізом отриманих даних виявлено, що у змодельованих експериментальних умовах кількісні морфологічні характеристики секреторних гранул міоендокринних клітин передсердь істотно змінювалися. Встановлено, що при пострезекційній артеріальній легеневій гіпертензії та легеневому серці суттєво змінюється секреторна активність міоендокринних клітин передсердь. При цьому в міоендокриноцитах передсердь виражено зменшувалася кількість секреторних гранул, спостерігалося зниження серед них молодих і зрілих структур та збільшення дифундуючих, що свідчило про посилене виділення натрійуретичного гормону для підтримки порушеного гомеостазу. Найвираженішими кількісні зміни секреторних гранул були у правому передсерді легеневого серця та при право- і лівовінцевому типах кровопостачання.

Висновки. Результати проведених досліджень свідчать, що в умовах тривалої пострезекційної артеріальної гіпертензії у малому колі кровообігу та легеневому серці суттєво погіршується секреторна активність міоендокринних клітин передсердь, порушується співвідношення між типами секреторних гранул. Найбільш виражене зниження секреторної активності вказаних структур у досліджуваних експериментальних умовах виявлено у правому передсерді та при домінуванні правовінцевого і лівовінцевого типів кровопостачання серця.