ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ ТА НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

O. M. Bochar

doi:10.11603/2415-8798.2017.2.7823

Автор(и)

O. M. Bochar Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7823

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, ожиріння, неалкогольний стеатогепатит, інтерлейкін-6, лептин, 13С-метацетиновий дихальний тест.

Анотація

В Україні у структурі загальної смертності на частку серцево-судинних захворювань (ССЗ) припадає 62,5–63,4 %. Зокрема, не менш ніж 75–80 % випадків смерті від ССЗ пов’язані з атеросклеротичним ураження кровоносних судин, а саме: з артеріальною гіпертензією (АГ), інфарктом міокарда, інсультом.

Мета дослідження – провести порівняльну оцінку антропометричних, інструментальних та лабораторних показників у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, поєднаною із ожирінням та неалкогольним стеатогепатитом залежно від гендерних особливостей.

Матеріали і методи. Обстежено 110 хворих, яких поділили на групи за гендерною ознакою. Чоловіків було 42 (38,2 %), жінок – 68 (61,8 %). Пацієнтам проведено антропометричні та низку інструментальних і лабораторних досліджень.

Результати досліджень та їх обговорення. Порівнюючи антропометричні показники, виявлено, що за зростом, масою та окружністю талії достовірно переважали чоловіки. Однак за середнім значенням ІМТ не встановлено достовірної різниці між чоловіками та жінками, відповідно (32,94±0,54) кг/м2 у чоловіків проти (34,32±0,41) кг/м2 у жінок. За даними ехокардіографії відзначено гіпертрофію лівого шлуночка і лівого передсердя однаково у чоловіків і жінок, що корелює зі зростанням індексу маси тіла однаково у них. Середні рівні загального холестерину, ліпопротеїдів високої щільності, ліпопротеїдів середньої щільності та тригліцеридів, як і рівень загального білірубіну, серед чоловіків і жінок вірогідно не відрізнялися. Відзначено певні відмінності рівнів печінкових трансаміназ. Середнє значення АЛТ у чоловіків становило (1,97±0,82) ммоль/(год·л), у жінок – (0,64±0,05) ммоль/(год·л). Рівень АСТ теж був вищий у чоловіків ((1,74±0,81) ммоль/(год·л) проти (0,53±0,02) ммоль/ (год·л), що вказувало на частіше виникнення стеатогепатиту саме у них. У жінок середня концентрація лептину становила (45,63±9,06) нг/мл і була вищою, ніж у чоловіків (35,94±8,12) нг/мл. Показники рівня інтерлейкіну-6 серед жінок і чоловіків достовірно не відрізнялися і становили (8,46±1,02) пг/мл і (7,98±0,86) пг/мл відповідно. За результатами 13С-метацетинового дихального тесту швидкість метаболізму серед жінок і чоловіків достовірно не відрізнялася.

Висновки. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, поєднаною з ожирінням та неалкогольним стеатогепатитом, не відзначено гендерних відмінностей при антропометричних обстеженнях, при ультрасонографії серця і печінки, а також у ліпідограмі. Діагностовано достовірне підвищення середніх значень рівнів печінкових трансаміназ у чоловіків, що вказувало на частіше виникнення в них стеатогепатиту. В жінок відзначено достовірне підвищення рівня лептину.

Біографія автора

O. M. Bochar, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

аспірант кафедри терапії №1 та медичної діагности ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, м. Львів

Посилання

Amosova, E.N. (2011). Ot lecheniya ateroskleroza k modifikatsii prognoza: fokus na lipidosnizhayushchuyu terapiyu. Chast 1 [From the treatment of atherosclerosis to the modification of the prognosis: a focus on lipid-lowering therapy. Part I]. Sertse i sudyny – Heart and Vessels, (1), 6-19 [in Russian].

Herasimova, A.S., Oleynikov, B.E., & Eliseeva, I.V. (2008). Osobennosti techeniya i porazheniya organov-misheney pri metabolicheskom syndrome [Features of the course of arterial hypertension and lesion of target organs in metabolic syndrome]. Mezhdunarodnyy meditsynskiy zhurnal – International Medical Journal, (3), 22-29 [in Russian].

Hubergrits N.B., & Lareva N.V. (2011). Statiny v gepatologii: “Tsarevna lyagushka” ili “zhaba”? [Statins in hepatology: "princess-frog" or "toad"?]. Suchasna hastroenterolohiia – Modern Gastroenterology, (6), 78-91 [in Russian].

Dolzhenko, N.M. (2008). Novi aspekty zastosuvannia ursodeksokholiievoi kysloty: pohliad kardioloha [New aspects of ursodexocholic acidl: view of cardiologist]. Zdoroviia Ukrainy. XXI storichchia – Health of Ukraine. XXI century, (15-16). Retreived from: http://health-ua.com/article/2879.html [in Ukrainian].

Solomenchuk, T.M., Slaba, N.A., Chnhrian, h.V., Klymkovych, O.Yu., Slabyi, O.M., Poltorak L.V., & Protsko, V.V. (2013). Efektyvnist rozuvastatynu u khvorykh na arterialnu hipertenziiu vysokoho kardiovaskuliarnoho ryzyku [The effectiveness of rosuvastatin in patients with hypertension high cardiovascular risk]. Liky Ukrainy – Remedies of Ukraine, (9-10), 82-89 [in Ukrainian].

Khukhlina, O.S., & Horbatiuk, I.B. (2011). Doslidzhennia vplyvu rozuvastatynu ta mosaprydu na zminy lipidnoho spektru krovi, stupin insulinorezystentnosni ta litohennosti zhovchi u khvorykh z poiednanym perebihom protikannia nekamenevoho kholetsystytu iz ozhyrinniam ta ishemichnoiu khvoroboiu sertsia [The influence of rosuvastatin and mosapride on changes in lipid profile, the degree of bile insulin resistance and lithogenicity in patients with combined flow acalculous cholecystitis with obesity and coronary heart disease]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia – Clinical and Experimental Pathology, (3), 143-147 [in Ukrainian].

Kravchun, P.H., & Kadykova, O.S. (2010). Vzaiemozviazok stupenia insulinorezystentnosti z arterialnoiu hipertenziieiu u khvoryh na tsukrovyi diabet 2 typu [The relationship of the degree of severity of insulin resistance in hypertensive patients with type 2 diabetes]. Medytsyna siohodni i zavtra – Medicine Today and Tomorrow, (4), 49-54 [in Ukrainian].

Vlasova S.V., Ilchenko M.Yu., & Kazakova E.B. (2010). Disfunktsia endothelia i arterialnaya gipertenziia [Endothelium dysfunction and arterial hypertension]. Lebedev, P.A. (Ed.). Samara: OOO “Ofort” [in Russian].

Konopleva, L.F. (2011). Endotelialnaya disfunktsiya v patogeneze serdechno-sosudistykh zabolevaniy i matody ee korrektsii [Endothelial dysfunction in the pathogenesis of cardiovascular diseases and methods of its correction]. Therapia, (3), 26-30 [in Russian].

Jones, T.H. (2008). Testosteron Deficiency in Men. Oxford University Press.

Jones, T.H. (2010). Testosterone deficiency: a risk factor for cardiovascular disease? Trends. Endocrinol. Metab., (21), 496–503.

Jones, T.H. (2009). The effect of testosterone in risk factors, and the mediators of the atherosclerosis process. Atherosclerosis, (2), 318–327.

Barna, О.М. (2008). Henderna medytsyna: proektsia na sertsevu farmakoterapiiu (ohliad literatury) [Gender medicine: proection on the heart pharmacotherapy]. Liky Ukrainy – Remedies of Ukraine, (4), 165-171 [in Ukrainian].