РОЛЬ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ФОРМУВАННІ УСКЛАДНЕНЬ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ КОРЕКЦІЇ РЕЦЕПТОРНИМ АНТАГОНІСТОМ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-1
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7612Ключові слова:
цукровий діабет, ендотеліальна дисфункція, цитокіни, інтерлейкіни, рецепторний антагоніст інтерлейкіну-1.Анотація
Цукровий діабет (ЦД) – неухильно прогресуюче захворювання, що вражає переважно осіб працездатного віку і швидко приводить до розвитку системних ускладнень. ЦД посідає третє місце в статистиці смертності після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Основною причиною інвалідизації і летальності при ЦД є мікро- і макросудинних ускладнення, що призводять до розвитку серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань. Діабет асоціюється з підвищеним ризиком розвитку інфаркту міокарда та ішемічного інсульту і з їх менш успішним результатом.
Мета дослідження – провести загальний огляд і теоретичний аналіз репрезентативних фактів у галузі досліджень різних аспектів формування та прогресування ендотеліальної дисфункції при цукровому діабеті.
Матеріали і методи. У статті використано дані з наукових праць, літературних джерел, офіційних документів, архівів, статистичних збірників, що опираються на фактичний матеріал. Застосовано поаспектний метод вирішення завдань оптимізації оцінки взаємозв'язків, взаємозалежності та значимості фактів, аргументованих доказів і теоретичних узагальнень, обґрунтування логічних висновків і практичних рекомендацій.
Результати досліджень та їх обговорення. Основним фактором, що ушкоджує, є гіперглікемія, яка через активацію сорбітолового шляху, протеїнкінази С і глікування білків призводить до розвитку оксидативного стресу, зменшення утворення оксиду азоту, активації прозапального шляху NF-kB, що сприяє прискореному прогресуванню макроангіопатій, а також викликає ушкодження мікросудинного русла. Церебральна мікроангіопатія є частиною генералізованих судинних ускладнень, що спостерігаються при діабеті, і більш частий несприятливий результат у цих хворих може бути зумовлений системним характером судинного ураження і негативним впливом гіперглікемії на перебіг ішемічного процесу. Передбачається, що при ЦД раніше спостерігається пошкодження внутрішнього шару судинної стінки – ендотелію. Ендотелій у нормі забезпечує трофічну і захисну функції відносно інших верств судинної стінки. Саме ендотелію належить головна роль у підтримці тонусу судин і гемостазу, в розвитку ремоделювання і місцевого запалення (вироблення про- і протизапальних факторів). Порушення функції ендотелію і формування дисфункції ендотелію у хворих з інсулінорезистентністю призводить до підвищення судинної реактивності. Дисбаланс вазоконстрикторів і вазодилататорів є одним із ланок патогенезу діабетичних ангіопатій, оскільки тригерні фактори включають процеси запалення зі зміною функції гладком’язового шару і надмірним утворенням прозапальних цитокінів.
Висновки. Застосування препаратів з ендотеліопротекторними властивостями можна розглядати як першочергову лінію ефективного попередження судинних і неврологічних ускладнень у хворих на ЦД. У статті обґрунтовуються перспективи корекції ендотеліальної дисфункції протизапальним цитокіновим препаратом – рецепторним антагоністом інтерлейкіну-1.
Посилання
Akhmetov, A.S. (2011). Diabetes. Problems and solutions: Guidelines. Moscow: GEOTAR–Media.
Dall, T.M, Zhang, Y., & Chen, Y.J. (2010).The economic burden of diabetes. Health Affairs, 29 (2), 297-303.
Scirica, B.M., Bhatt, D.L., & Braunwald, E. (2013). Saxagliptin and Cardiovascular Outcomes in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus. The New England Journal of Medicine, 369, 1317-1326.
Minino, A.M., Murphy, S.L., Xu, J., & Kochanek, K.D. (2011). Deaths: Final data for 2008. National Vital Statistics Reports, 8 (7), 9-11.
Standards of medical care in diabetes – 2014. American Diabetes Association. Diabetes Care, 37 (1), 14-79.
Global IDF/ISPAD Guideline for diabetes in childhood and adolescence. IDF 2011, 31-37.
Ametov, A.S., & Solovyova, O.L. (2011). Cardiovascular complications in diabetes mellitus: pathogenesis and ways of correction. Endocrinology, 27, 1694-1699.
Dzyak, L.A., & Tsurkalenko, E.S. (2010). Stroke in young patients. Practical Angioneurology, 2, 9-14.
Belovol, A.N., Shkolnik, V.V., & Nemtsov, V.D. (2012). New approaches to the treatment of hypertensive patients in combination with type 2 diabetes mellitus. Ukrainian Therapeutic Journal, 2, 32-38.
Mayorov, A.Yu. (2011). Insulin resistance in the pathogenesis of type 2 diabetes mellitus. Diabetes mellitus, 1, 35-43.
Jin, S., Noh, C., & Yang, S. (2008). Endothelial dysfunction and microvascular complications in type 1 diabetes mellitus. Journal of Korean Medical Science, 1, 77-82.
Kaidashev, I.P. (2011). NF-kB-signaling as the basis for the development of systemic inflammation, insulin resistance, lipotoxicity, type 2 diabetes mellitus, and atherosclerosis. International Endocrinology Journal, 3 (35), 35-40.
Gangaraju, S., Sultan, K., & Whitehead, S.N. (2013). Cerebral endothelial expression of Robo1 affects brain infiltration of polymorphonuclear neutrophils during mouse stroke recovery. Neurobiology of Disease, 54, 24–31.
Majnzel, T. (2008). Endothelian dysfunction: pathophysiology, diasnosis and prognosis. Deutsche Medizinische Wochenschrift, 133 (47), 2465-2470.
Dreval, A.V., Misnikova, I.V., & Barsukov, I.A. (2010). The prevalence of type 2 diabetes mellitus and other disorders of carbohydrate metabolism depending on the diagnostic. Diabetes Mellitus, 4, 116-121.
Walter, U., Kolbaske, S., & Patejdl, R. (2013). Insular stroke is associated with acute sympathetic hyperactivation and immunodepression. European Journal of Neurology, 20 (1), 153-159.
Bourdel–Marchasson, I., Mouries, A., & Helmer, C. (2010). Hyperglycaemia, microangiopathy, diabetes and dementia risk. Diabetes & Metabolism, 36 (3), 112-118.
Won, J.C., Kwon, H.S., & Kim, C.H. (2012). Prevalence and clinical characteristics of diabetic peripheral neuropathy in hospital patients with Type 2 diabetes in Korea. Diabetic Medicine, 29 (9), 290-296.
Neverovsky, D.V., Sluchevskaya, S.F., & Parfenov, V.A. (2013). Differential diagnosis of discirculatory encephalopathy in outpatient practice. Neurology, Neuropsychiatry and Psychosomatics, 2, 38-42.
Zoungas, S., Patel, A. (2010). Severe Hypoglycemia and Risks of Vascular Events and Death. The New England Journal of Medicine, 363, 1410-1418.
Noonan, K., Crewther, S.G., Carey, L.M., Pascoe, M.C., & Linden, T. (2013). Sustained inflammation 1.5 years poststroke is not associated with depression in elderly stroke survivors. Clinical Interventions in Aging, 8, 69-74.
Gorelick, P.B., Scuteri, A., & Black, S.E. (2011). Vascular contributions to cognitive impairment and dementia: a statement for healthcare professionals from the American Heart Association / American Stroke Association. Stroke, 42, 2672-2713.
Ferdinandi, P., Schulz, R., & Baxter, G.F. (2007). Interaction of cardiovascular risk factors with myocardial ischemia/reperfusion injury, preconditioning, and postconditioning. Pharmacological Reviews, 59, 418-458.
Goldstein, L.B., Bushnell, C.D., & Adams, R.J. (2010). Guidelines for the primary prevention of stroke. A guideline for healthcare professionals from the American Heart Association / American Stroke Association. Stroke, 6.
Gliem, M., Mausberg, A.K., & Lee, J.I. (2012). Macrophages prevent hemorrhagic infarct transformation in murine stroke models. Annals of Neurology, 71 (6), 743-752.
Blum, A., Miller, H. (1998) Role of cytokines in heart failure. American Heart Journal, 135, 181-186.
Simbirtsev, A.S. (2004). Cytokines: Classification and biological functions. Cytokines and inflammation, 3 (2), 16-22.
Ketlinsky, S.A., & Simbirtsev, A.S. (2008). Cytokines. St. Petersburg: Folio.
Simbirtsev, A.S. (2002) Cytokines - a new system of regulation of protective reactions of the body. Cytokines and inflammation, 1 (1), 9-17.
Dinarello, C.A. (1999). IL-18: a Th1-inducing, proinflammatory cytokine and new member of the IL-1 family. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 103, 11-15.
Braddock, M., Quinn, A. (2004). Targeting IL-1 in inflammatory disease: new opportunities for therapeutic intervention. Nature Reviews Drug Discovery, 3, 330-339.
Sutton, C., Brereton, C., & Keoogh, B. (2006). A crutial role of interleukin (IL)-1 in the induction of IL-17-producing T-cell that mediate autoimmune encephalomyelitis. The Journal of Experimental Medicine, 203, 641-644.
Eltzschig, H.K., & Carmeliet, P. (2011). Hypoxia and inflammation. The New England Journal of Medicine, 364, 656-665.
Beridze, M.Z,. Urushadze, I.T., & Shakarishvili, R.R. (2001). Mechanisms of delayed neuronal death in acute cerebral ischemia in the experiment. Stroke, 3, 35-40.
Bacigaluppi, М., & Hermann, D.M. (2008). New targets of neuroprotection in ischemic stroke. The Scientific World, 13 (8), 698-712.
Gubskiy, Y.I., Belenichev, I.F., & Pavlov, S.V. (2005). Toxic effects of oxidative modification of proteins in various pathological conditions (review). Modern Problems of Toxicology, 3, 20-26.
Vizir, V.A., & Berezin, A.E. (2003). The role of endothelin-1 in the progression of heart failure. Ukrainian Medical Journal, 3 (35), 5-16.
Belenichev, I.F., Black, V.I., & Kolesnik, Y.M. (2009). Rational neuroprotection. Donetsk: Univ. Dom Zaslavsky.
Chamorro, A. (2004). Role of inflammation in stroke and atherothrombosis. Cerebrovascular Diseases, 17 (3), 1-5.
Meng, R., L, Z.Y., Ji, X., Ding, Y., Meng, S., & Wang, X. (2011). Antithrombin III associated with fibrinogen predicts the risk of cerebral ischemic stroke. Clinical Neurology and Neurosurgery, 113 (5), 380-386.
Inzucchi, S.E., Bergenstal, R.M., & Buse, J.B. (2012). Management of hyperglycemia in type 2 diabetes: a patientcentered approach: position statement of the American Diabetes Association (ADA) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). Diabetes Care, 35 (6), 1364-1379.
Kernagis, D.N., Laskowitz, D.T. (2012). Evolving role of biomarkers in acute cerebrovascular disease. Annals of Neurology, 71 (3), 289-303.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
