СКЛАДНОЩІ КОМПЛЕКСНОЇ КЛІНІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ГОСПІТАЛЬНОЇ ПНЕВМОНІЇ НА ТЛІ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ

A. B. Ilchenko; O. O. Yakovleva

doi:10.11603/2415-8798.2017.1.7111

Автор(и)

A. B. Ilchenko Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського Житомирської облради Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
O. O. Yakovleva Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна.

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7111

Ключові слова:

госпітальна пневмонія, нозокоміальна пневмонія, черепно-мозкова травма, ЧМТ, діагностика.

Анотація

Госпітальна пневмонія (ГП) утримує одну з лідируючих позицій у структурі внутрішньолікарняної захворюваності та смертності. ГП є одним із найнебезпечніших інфекційних ускладнень тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Клінічна діагностика пневмонії при травмі досі залишається складним завданням, яке продовжують вирішувати.

Мета дослідження – з’ясувати особливості клініко-лабораторної діагностики ГП, що розвинулася на тлі тяжкої ЧМТ.

Матеріали і методи. Усього обстежено 166 хворих, в т. ч. 58 хворих з ізольованою тяжкою ЧМТ (перша група) і 108 пацієнтів із ЧМТ, перебіг якої ускладнився розвитком ГП (друга група). У всіх хворих другої групи ГП було підтверджено наявністю інфільтратів на рентгенограмі органів грудної клітки (РГ ОГК). Діагноз ГП встановлювали згідно з міжнародними рекомендаціями та чинним Українським протоколом діагностики та лікування пульмонологічних захворювань у дорослих (наказ МОЗ України №128 від 19.03.2007 р.). В обох групах ураховували скарги, фізикальне обстеження хворих та лабораторні дослідження, загальноприйняті в діагностиці ГП.

Результати досліджень та їх обговорення. Отримано такі показники. Середній бал за шкалою коми Глазго (ШКГ) у першій групі склав (12,0±3,0) бала, в другій – (10,3±3,3) бала. Середня тривалість штучної вентиляції легень (ШВЛ) у першій групі була (4,2±2,7) доби, а в другій – (9,7±6,8) доби.Середня частота серцевих скорочень (ЧСС) виявилася в першій групі (77,9±10,3) та (95,0±11,3) другій групах. Середній показник температури тіла був(37,1±0,5) у першій та (38,7±0,8) – у другій групах. В першій групі показник швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) був (8,8±4,9) мм/год, лейкоцити – 8,0х10⁹±3,3, лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) (2,0±0,8) од. У другій групі показник ШОЕ був(30,6±13,4) мм/год, лейкоцити – 20,4х10⁹±6,6, ЛІІ (5,9±3,4) од.

Висновки. Загальноприйняті клінічні та лабораторні методи діагностики госпітальної пневмонії мають різний (часто низький) рівень чутливості й специфічності, внаслідок чого жоден, окремо взятий критерій, не може бути золотим стандартом діагностики ГП. Беручи до уваги клінічну значимість ГП і високий ризик її розвитку в пацієнтів із ЧМТ, на сьогодні актуальним є питання дослідження нових методів діагностики ГП з урахуванням найбільш чутливих показників та їх комплексного застосування.

Біографії авторів

A. B. Ilchenko, Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського Житомирської облради Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

каф. клінічної фармації та клінічної фармакології

O. O. Yakovleva, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна.

д-р мед. наук, професор, завідуюча каф. клінічної фармації та клінічної фармакології, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна.

Посилання

American Thoracic Society (2005). Guidelines for the management of adults with hospital-acquired, ventilator-associated, and healthcare-associated pneumonia. American Journal Respiratory Critical Care Medicine, 171, 388–416.

Chuchalin, A.G. (2015). Pneumonia as an actual medical problem of the 21th century. Pulmonology, 25(2), 133-142. (In Russ.) DOI:10.180 93/0869-0189-2015-25-2-133-142.

Masterton , R. G. , Galloway, A., French, G. (2008). Guidelines for the management of hospital-acquired pneumonia in the UK: report of the working party on hospital-acquired pneumonia of the British Society for Antimicrobial Chemotherapy. Journal of Antimicrobial Chemotherapy, 62, 5–34.

Barbier, F., Andremont, А., Wolff, М. (2013). Hospital-acquired pneumonia and ventilator-associated pneumonia: recent advances in epidemiology and management . Opinion in Pulmonary Medicine, 19(3), 16–28.

Feshchenko, Yu.I ., Dziublyk, Yu.I., Simonov, S.S. (2012). Hospitalna (nozokomialna) pnevmoniia u doroslykh osib: etiolohiia, patohenez, klasyfikatsiia, diahnostyka, antybakterialna terapiia [Hospital (nosocomial) pneumonia in adults: etiology, pathogenesis, classification, diagnosis, antibiotic therapy]. Zdorovia Ukrainy, 1 (278), 35-36.

Abouelela, A., Al-Badawy , T., Abdel Gawad, M. (2015). Predictive value of different scoring systems for critically ill patients with hospital acquired pneumonia. Intensive Care Medicine Experimental, 3(1), 345-347.

Dalhoff, K., Santiago, E.( 2013). Adult Patients With Nosocomial Pneumonia: Epidemiology, Diagnosis, and Treatment. Dtsch. Arztebl. Int., 110(38), 634-640.

Corral, L., Casimiro, F., Ventura, J. (2012). Impact of non-neurological complications in severe traumatic brain injury outcome. Critical Care,16(23), 44 – 52.

Sopena, N. , Heras, E., Casas, I. (2014). Risk factors for hospital-acquired pneumonia outside the intensive care unit: a case-control study. American Journal of Infection Control, 42(1), 38–42.

Thomas M. F. (2010). Recommendations for treatment of hospital-acquired and ventilator-associated pneumonia: review of recent international guidelines. Clinical Infectious Diseases, 51(1), 42–S47.

Kollef, M.H., Hamilton, C.W., Ernst, F.R.(2012). Economic impact of ventilator-associated pneumonia in a large matched cohort. Infection Control and Hospital Epidemiology, 33(3), 250–256.