ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ СТАТУС У ХВОРИХ ІЗ ЗАПАЛЬНО-ДЕСТРУКТИВНИМИ УРАЖЕННЯМИ ПАРОДОНТА НА ТЛІ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЇ РЕФЛЮКСНОЇ ХВОРОБИ ЗАЛЕЖНО ВІД ПЕРЕБІГУ ЗАХВОРЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2015.3.5199Анотація
У проведених дослідженнях довели, що у хворих із пародонтитом на тлі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в пацієнтів з ерозивною формою та ураженням тканин пародонта виявлено підвищення рівня малонового діальдигіду, зниження активності супероксиддисмутази й порушення рівноваги у системах пероксидного окиснення ліпідів та атиоксидантного захисту, порівняно з пацієнтами з гінгівітом на тлі ерозивної та неерозивної форм захворювання, так і стосовно хворих з інтактним пародонтом й гастроезофагеальною рефлюксною хворобою.Посилання
Bandrívs'kiy YU. L. Stan organív porozhnini rota pri destruktivno-zapal'nikh zakhvoryuvannyakh gastroduodenal'noí̈ zoni (oglyad líteraturi) / YU. L. Bandrívs'kiy, O. O. Bandrívs'ka, N. N. Bandrívs'ka // Klíníchna stomatologíya. – 2014. – № 2. – S. 12–16.
Zhikhareva N. S. GERB: sovremennyye voprosy patogeneza, diagnostiki, terapii / N. S. Zhikhareva / Gastroenterologiya. – 2007. – № 3. – S. 27–31.
Kolísnik S. P. Gastroyezofageal'na reflyuksna khvoroba: aktual'ní pitannya suchasnoí̈ diagnostiki, líkuvannya ta profílaktiki: oglyad / S. P. Kolísnik, V. M. Chornoborviy // Suchasna gastroyenterologíya. – 2006. – № 1. – S. 93–97.
Kuryakina N. V. Zabolevaniya parodonta / N. V. Kuryakina. – M. : Medkniga – NGMA, 2005. – 43 s.
Matvíychuk KH. B. Perekisniy gemolíz yeritrotsitív yak proyav antioksidatsíynogo stresu v patsíêntív z generalízovanim parodontitom ta uskladnennyam virazkovoí̈ khvorobi dvanadtsyatipaloí̈ kishki // Terapevtichna stomatologíya. – 2015. – № 1. – S. 84–88.
Mel'nichuk G. M. Gíngívít, parodontit, parodontoz: osoblivostí líkuvannya : navch. posíbnik / G. M. Mel'nichuk, M. M. Rozhko. – Ívano-Frankívs'k, 2004. – 248 s.
Novikova M. A. Vzaimosvyaz' svobodnoradikal'nogo okisleniya i antiksidantnoy sistemy pri zabolevaniyakh parodonta / M. A. Novikova // Vísnik stomatologíí̈. – 2011. – № 3. – S. 29–32.
Okislitel'nyy stress i kompleksnaya antioksidantnaya energokorrektsiya v lechenii parodonta / I. A. Omarov, S. B. Bolevich, T. N. Savateyeva [i dr.] // Stomatologiya. – 2011. – №1. – S. 10–17.
Rebrova O. YU. Statisticheskiy analiz meditsinskikh dannykh. Primeneniye paketa prikladnykh programm STATISTICA / O. YU. Rebrova. – Moskva, 2003. – 305 s.
Ryabokon' Ye. N. Prooksidantno-oksidantnyy status u bol'nykh parodontitom na fone gastroduodenal'noy patologii, assotsiirovanoy s infektsiyey N.rylori / Ye. N. Ryabokon', V. V. Oleynik // Ukraí̈ns'kiy medichniy al'manakh. – 2011. – T. 14, № 1. – S. 167–170.
Skripnik Í. M. Vzaêmozv’yazok stomatologíchnikh í faringo-laringeal'nikh viyavív u patsíêntív z GERKH / Í. M. Skripnik, N. YU. Êmel'yanova // Suchasna gastroyenterologíya. – 2009. – № 1 (45). – S. 18–20.
Kriteríí̈ prognozuvannya perebígu ta rozvitku uskladnen' gastroyezofageal'noí̈ reflyuksnoí̈ khvorobi u khvorikh z ríznim trofologíchnim statusom / G. D. Fadêênko, Í. Ye. Kushnír, V. M. Chernova, T. M. Bondar // Suchasna gastroyenterologíya. – 2014. – № 5 (79). – S. 31–37.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).