ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ МЕЛАТОНІНУ З НЕПСИХОТИЧНИМИ ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ У ХВОРИХ ІЗ НАСЛІДКАМИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2015.3.5180Анотація
Непсихотичні психічні розлади в наслідок травми головного мозку займають значне місце серед психічної патології. Пошкодження надсегментарних вегетативних структур мозку внаслідок черепно-мозкової травми зберігається на довгі роки і може маніфестувати. Існує зв’язок непсихотичних психічних порушень із біохімічними, ендокринними та імунними процесами в мозку. Мелатонін відіграє активну роль у генезі посттравматичного синдрому. Зміни його секреції внаслідок черепно-мозкової травми і є тим патогенетичним механізмом, що бере участь у формуванні непсихотичних наслідків при церебральній травмі.
##submission.downloads##
Опубліковано
2018-01-17
Як цитувати
Korshnyak О. V. (2018). ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ МЕЛАТОНІНУ З НЕПСИХОТИЧНИМИ ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ У ХВОРИХ ІЗ НАСЛІДКАМИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ. Вісник наукових досліджень, (3). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2015.3.5180
Номер
Розділ
ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).