МОРФОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОСЛІДУ В ЖІНОК ІЗ ПЕРЕДЧАСНИМИ ПОЛОГАМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10272Ключові слова:
пологи до терміну, СЗВУР плода, роды до срокаАнотація
Невиношування вагітності належить до числа найактуальніших проблем у сучасний медицині. Цим терміном визначають народження дитини в терміні гестації менше ніж 37 повних тижнів, що є другою за розповсюдженням причиною (після уроджених аномалій) неонатальної смертності. Найвищий відсоток захворюваності й смертності припадає на дітей, які народилися у терміні гестації менше 32 тижнів, хоча частка цих новонародженних складає 16 % від усіх недоношених новонароджених. Передчасні пологи – поліетіологічна проблема, що залежить від багатьох факторів. Однією з провідних проблем є формування плацентарної дисфункції, яка проявляється морфофункціональними змінами в плаценті, що пов’язані з порушенням матково-планцентарного кровообігу.
Мета дослідження – вивчити особливості гістологічного стану плаценти у жінок з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом та пологами до терміну, діти яких при народженні мали різну оцінку за шкалою Апгар.
Матеріали і методи. У зв’язку зі збільшенням передчасних пологів у КЗ “Пологовий будинок № 5” під спостереженням перебувало 19 жінок з вересня до грудня 2018 р. Вивчено особливості їх місць проживання, акушерсько-гінекологічного та сімейного анамнезів, перебігу даної вагітності та пологів. Проаналізовано результати ультразвукових обстежень дітей та отримано антропометричні дані новонароджених, надано оцінку за шкалою Апгар та проведено гістологічний аналіз послідів народжених дітей. Для клінічної оцінки виявлення особливостей перебігу вагітностей, пологів та послідів у жінок різних вікових груп поділили на дві групи: до 35 років – 12 жінок (перша група) та після 35 років – 7 жінок (друга група). Середній вік обстежених жінок становив 31,3 року. Статистичну обробку даних проведено з використанням кутового критерію перетворення Фішера. Показник ступеня вірогідності (р) між двома порівнювальними величинами вважали достовірним при значеннях р<0,05.
Результати досліджень та їх обговорення. Старші за віком жінки, які проживали в екологічно сприятливих районах Одеської області й перебували в шлюбі та яким застосовували допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), мали одноплідну вагітність, порівняно з жінками першої групи, котрі жили в центральній частині міста з гіршими екохарактеристиками, перебували в незаконному шлюбі й при цьому частіше мали багатоплідну вагітність за допомогою ДРТ, у них були гірші перинатальні показники. Вагітності, індуковані за допомогою ДРТ, спостерігали частіше у жінок другої групи. При цьому новонароджені діти від жінок із другої групи мали кращі показники за шкалою Апгар і не мали синдрому внутрішньоутробної затримки, порівняно з новонародженими у жінок першої групи. Ознаки дисфункції плаценти при цьому спостерігали як у жінок першої, так і другої груп.
Висновки. Кращі показники життєдіяльності за шкалою Апгар і відсутність ознак внутрішньоутробної затримки розвитку плода були виявлені у дітей від жінок старшої вікової групи. Це може бути пов'язано з кращими умовами проживання, більш стабільним соціальним статусом і кращою преконцептуальною підговтовкою даної вікової групи.
Посилання
Винай Кумар, Абуль К.Аббас, Нельсон Фаусто, Джон К.Астер, Основи патології захворювань по Робінсу та Котрану, 2014, том І, глави 1 – 10, 549 стр.
Воскресенский С.Л. Оценка состояния плода. Кардиотокография. Допплерометрия. Биофизический профиль: Учеб.пособие. – Мн.: Книжный Дом, 2004. – 304 с.
Гулькевич Ю.В, Макавєєва М.Ю., Нікіфоров Б.І. Патологія посліду людини та її вплив на плід,1968. - 230 стр.
Колобов А.В., Цинзерлинг В.А., Смірнова Є.А., Рощупкіна І.А., Плацента людини. Морфофункціональні основи,2011. – 78 c.
Мілованов А.П. Патологія системи мать-плацента-плід.- М. : Медицина, 1999. – 448 с.
Школьна І.І., Маркевич В.Є., Морфологія, 2017 р.
DeCherney A. H. Current Obstetric & Gynecologic Diagnosis & Treatment. 9th Edition / A. H. DeCherney, L. Nathan. – 2008. – P. 187–222.
Benton, S. J., McCowan, L. M., Heazell, A. E. P., Grynspan, D., Hutcheon, J. A., Senger, C., … von Dadelszen, P. (2016). Placental growth factor as a marker of fetal growth restriction caused by placental dysfunction. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2016.03.010 DOI: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2016.03.010
Benton, S., Yockell-Lelièvre, J., Grynspan, D., Magee, L., Hu, Y., Gruslin, A., & von Dadelszen, P. (2014). Low maternal placental growth factor is associated with abnormal placental morphology in fetuses with suspected intrauterine growth restriction. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2014.06.143 DOI: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2014.06.143
Blaas, H.-G. K. (2014). Detection of structural abnormalities in the first trimester using ultrasound. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 28(3), 341–353. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2013.11.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2013.11.004
Caniuguir, A., Krause, B. J., Hernandez, C., Uauy, R., & Casanello, P. (2016). Markers of early endothelial dysfunction in intrauterine growth restriction-derived human umbilical vein endothelial cells revealed by 2D-DIGE and mass spectrometry analyses. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2016.02.016 DOI: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2016.02.016
Chen, F., Wang, T., Feng, C., Lin, G., Zhu, Y., Wu, G., … Wang, J. (2015). Proteome differences in placenta and endometrium between normal and intrauterine growth restricted pig fetuses. PLoS ONE. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0142396 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0142396
Galan, H. L. (2015). Fetal Growth Restriction. In Protocols for High-Risk Pregnancies: An Evidence-Based Approach: Sixth Edition. https://doi.org/10.1002/9781119001256.ch40 DOI: https://doi.org/10.1002/9781119001256.ch40
Gremlich, S., Damnon, F., Reymondin, D., Braissant, O., Schittny, J. C., Baud, D., … Roth-Kleiner, M. (2014). The long non-coding RNA NEAT1 is increased in IUGR placentas, leading to potential new hypotheses of IUGR origin/development. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2013.11.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2013.11.003
Grigsby, P. L. (2016). Animal Models to Study Placental Development and Function throughout Normal and Dysfunctional Human Pregnancy. Seminars in Reproductive Medicine. https://doi.org/10.1055/s-0035-1570031 DOI: https://doi.org/10.1055/s-0035-1570031
Gui, J., Rohrbach, A., Borns, K., Hillemanns, P., Feng, L., Hubel, C. A., & Von Versen-Höynck, F. (2015). Vitamin D rescues dysfunction of fetal endothelial colony forming cells from individuals with gestational diabetes. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2015.01.195 DOI: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2015.01.195
Khalil, A., & Nicolaides, K. H. (2013). How to record uterine artery Doppler in the first trimester. Ultrasound in Obstetrics and Gynecology. https://doi.org/10.1002/uog.12366 DOI: https://doi.org/10.1002/uog.12366
Krause, B. J., Carrasco-Wong, I., Caniuguir, A., Carvajal, J., Farías, M., & Casanello, P. (2013). Endothelial eNOS/arginase imbalance contributes to vascular dysfunction in IUGR umbilical and placental vessels. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2012.09.015 DOI: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2012.09.015
Martín-Estal, I., De La Garza, R. G., & Castilla-Cortázar, I. (2016). Intrauterine growth retardation (IUGR) as a novel condition of insulin-like growth factor-1 (IGF-1) deficiency. Reviews of Physiology, Biochemistry and Pharmacology. https://doi.org/10.1007/112_2015_5001 DOI: https://doi.org/10.1007/112_2015_5001
Nicolaides, K. H., Wright, D., Poon, L. C., Syngelaki, A., & Gil, M. M. (2013). First-trimester contingent screening for trisomy 21 by biomarkers and maternal blood cell-free DNA testing. Ultrasound in Obstetrics and Gynecology, 42(1), 41–50. https://doi.org/10.1002/uog.12511 DOI: https://doi.org/10.1002/uog.12511
Pereira, R. D., De Long, N. E., Wang, R. C., Yazdi, F. T., Holloway, A. C., & Raha, S. (2015). Angiogenesis in the Placenta: The Role of Reactive Oxygen Species Signaling. BioMed Research International. https://doi.org/10.1155/2015/814543 DOI: https://doi.org/10.1155/2015/814543
Rodgers, S. K., Chang, C., DeBardeleben, J. T., & Horrow, M. M. (2015). Normal and Abnormal US Findings in Early First-Trimester Pregnancy: Review of the Society of Radiologists in Ultrasound 2012 Consensus Panel Recommendations. RadioGraphics, 35(7), 2135–2148. https://doi.org/10.1148/rg.2015150092 DOI: https://doi.org/10.1148/rg.2015150092
Sathyanarayana, S., Grady, R., Barrett, E. S., Redmon, B., Nguyen, R. H. N., Barthold, J. S., … Swan, S. H. (2016). First trimester phthalate exposure and male newborn genital anomalies. Environmental Research, 151, 777–782. https://doi.org/10.1016/j.envres.2016.07.043 DOI: https://doi.org/10.1016/j.envres.2016.07.043
Schneider, D., Hernández, C., Farías, M., Uauy, R., Krause, B. J., & Casanello, P. (2015). Oxidative stress as common trait of endothelial dysfunction in chorionic arteries from fetuses with IUGR and LGA. Placenta. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2015.02.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2015.02.003
Winterhager, E., & Gellhaus, A. (2017). Transplacental nutrient transport mechanisms of intrauterine growth restriction in rodent models and humans. Frontiers in Physiology. https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00951 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00951
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
