ОСОБЛИВОСТІ АСТЕНОПІЇ ТА ЇЇ ДІАГНОСТИКА
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.10003Ключові слова:
астенопія, акомодація, конвергенція, бінокулярний зір, фузія, форіяАнотація
З кожним роком у зв'язку з технічним прогресом з'являється все більше нових технологій і пристроїв для їх реалізації, комп'ютерні технології міцно увійшли в різні сфери життя людини, а також в її побут. Участь у трудовому процесі вимагає виконання широкого спектра зорових завдань. Чимало професій пов'язано із сильним, а головне незвичним напруженням фізіологічних функцій, при яких умови праці можуть бути охарактеризовані як екстремальні (виробництво електронної апаратури, мікроприладів, комп’ютерної техніки і робота на них).
Мета дослідження – виявити особливості астенопії в осіб молодого віку, які звернулися в поліклініку протягом 3-х років.
Матеріали і методи. Обстежено 275 (540 очей) молодих людей у віці 20–28 років. Хворим проводили офтальмологічне обстеження: візометрію вдалину, поблизу, рефрактометрію, дослідження резервів акомодації, запасу акомодації, найближчої точки конвергенції, характеру бінокулярного зору, фузіонної здібності, форії на шкалі Маддокса за загальноприйнятими методами. Пацієнтів, які скаржилися на "потемніння в очах", зникнення букв при читанні, світлобоязнь і головний біль, обов'язково направляли на доплерографію судин голови і шиї, а також на консультацію фахівців: невролога, психоневролога, оториноларинголога.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що акомодативна форма астенопії буває найчастіше – у 45 % випадків, м’язова – в 30 % і нервова форми – в 25 %. Сучасні умови навчання і промислового виробництва, комп'ютеризація та використання різноманітних електронних пристроїв ускладнюють ступінь інформаційної взаємодії і вирішення різного роду зорових завдань. Це вимагає своєчасної діагностики і профілактики астенопії. Ми отримали чисельні критерії оцінки форм астенопії, що важливо для діагностики цих станів.
Висновки. Для кожної форми астенопії характерний свій симптомокомплекс порушень зорових, бінокулярних і нервово-судинних розладів: а) для акомодаційній – легкий ступінь зниження гостроти зору вдалину і на близькій відстані, зменшення резервів абсолютної та відносної акомодації, достатній рівень фузії і конвергенції; б) для м'язової форми – легкий ступінь зниження гостроти зору вдалину і на близькій відстані, незначне зменшення резервів абсолютної та відносної акомодації, але є віддалення найближчої точки конвергенції, зменшення амплітуди фузії і наявність екзофорії середнього ступеня вираження; в) для нервової форми – легка форма зниження гостроти зору вдалину і на близькій відстані, виражене зменшення резервів абсолютної та відносної акомодації, виражене видалення найближчої точки конвергенції та значне зниження амплітуди фузії, а також наявність адаптаційних розладів.
Посилання
Anochin, P.K. (1969). Sistemnaya organizasia zritelnich funksiy [Systemic organization of visual functions]. Moskow, Nauka, p. 444 [in Russian].
Schapovalov, S.L., Milyavskaya, T.N., & Evseev, E.A. (1989). Lazernie spektri v diagnostike i professionalnoi reabilitasii v grazhdanskoy aviasii [Laser speckles in diagnostics and vocational rehabilitation in civil aviation]. Moskow, Vozduchniy transport, p. 46 [in Russin].
Ovechkin, I.G., Belyakin, S.A., & Maniso O.M. (2003). Profilaktika i korreksia funksionalnikh rasstroystv zrenia v sootvetstvii s bazovymi polozheniami konsepsii okhrany zdorovya v RF [Prevention and correction of functional disorders of vision in accordance with the basic provisions of the concept of health protection in the Russian Federation]. Vestnik vosstanovitelnoy medicine – Bulletin of restorative medicine, 2, 7-8 [in Russian].
Arutynova, O.V., Ovechkin, I.G., Manyko, O.M., & Pasechniy, S.N. (2002). Rol lazernykh metodov v fizioterapevticheskom lechenii anomalii refraksii [The role of laser methods in the physiotherapeutic treatment of refractive errors]. Trudy V Vserossiyskogo syezda fizioterapevtov I kulturologov. Moskow, p. 255-256 [in Russian].
Hedman, L.R., & Briem, V. (1984) Short-term changes in eyetrain of VDU users as a function if age. Hum. Factors, 26 (3), 357-370.
Reddy, S.C., Low, C.K., Lim, Y.P., Low, L.L., Mardina, F., & Nursaleha, M.P. (2013). Computer vision syndrome: a study of knowledge and practices in university students. Nepal J Ophthalmol., 5 (2), 161-168. doi: 10.3126/nepjoph.v5i2.8707.
Greenhous, D.S., Bailey, I.L., Howarth, P.A., & Berman, M. (1989). Spatial adaptation on video display terminals .Soc. of Photo-Optical Instrumintation Engeineers, 1077, 27-34.
Avetisov, E.S., Rozenblum, Y.Z., & Urmacher, L.S. (1988). Ophtalmoergonomika i optometria. Itogi i perspective issledovaniy, provodimykh v Institute glaznykh bolezney im. Gelmgolza. [Ophthalmoergonomics and optometry. Results and prospects of research conducted at the Helmholtz Institute of Eye Diseases]. Ophtalmoergonomika i optometria, Moskow, p. 7-28 [in Russian].
Somov, E.E. (1979). Zritelnaya rabotosposobnost I metodi ee issledovania. Oftalmoergonomika operatorskoy deyatelnosti [Visual performance and methods of its research. Ophthalmoergonomics of operator activity (report of the symposium)]. Abstracts of Papers, Leningrad, p. 47-49 [in Russian].
Nyman, K.Y. (1986). Refraction in VDU operators- a comparison with other professions. Work Display Units. Select. Pap. [1st. Int. Sci. Conf., Stockholm, May 12- 15]. Amsterdam, p. 512-513.
Ishikawa, S. (1990). Examination of the near triad in VDT operators. Ergonomics, 25 (6), 787-798.
Wright, I. (1986). Identification and prevrntioin of work-related mental and psychosomatic disorders among two categories of VDU users. Proceedings of an International Scientific Conference: Work with Display Units, 12-15 May. Stockholm, p. 308-310.
Zavorotnaya, S.V., Ovechkin, I.G., Antonyk, V.D., Klyvaeva, T.Y., & Schevkunova, S.A. (2003). Funksionalnaya korrecsia sindroma zritelnoy astenopii v vostanovitelnoy medicine I ophtalmoergonomike [Functional correction of visual astenopia syndrome in restorative medicine and ophthalmoergonomics]. Vestnik vosstanovitelnoy medicine – Bulletin of restorative medicine, 4, 37-40 [in Russian].
Kovalenko, V.V. (1986). O putyach dalneychego razvitia oftalmoergonomiki [On the ways of further development of ophthalmoergonomics]. Ofhtalmologicheskiy jurnal – Oftalm. journals, 8 (288), 449-451 [in Russian].
Schevkunova, S.A. (2003). Sindrom zritelnoy astenopii chrezvichaynoy situasii – diagnostika, profilactika, korreksia. Novie technologii vosstanovitelnoy medicine [Emergency visual asthenopia” syndrome - diagnosis, prevention, correction]. Proceedings of the IX International Symposium. Marokko, p. 138-140 [in Russian].
Schostak, V.I. (1979). Metodicheskie prinsipi diagnostiki zritelnogo utomlenia. Ophtalmoergonomika operatorskoy deyatelnosti [Methodological principles for the diagnosis of visual fatigue. Ophthalmoergonomics of operator activity (abstracts of the symposium)]. Abstracts of Papers. Leningrad, p. 50-52 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).