ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ НЕВРАСТЕНІЇ З ПІДВИЩЕНИМ РИЗИКОМ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.3.8270Ключові слова:
неврастенія, адикції, коморбідність, клініко-психопатологічні ознаки, діагностичні критерії.Анотація
Мета: визначити клінічні особливості та закономірність формування неврастенії з підвищеним ризиком адиктивної поведінки.
Матеріали та методи: клініко-психопатологічне дослідження; система AUDIT–подібних тестів для комплексної оцінки адиктивного статусу; клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів.
Результати. Таким чином, за результатами проведеного дослідження пацієнтів з неврастенією що поєднана з адитивними порушеннями, характеризує затяжний тип формування невротичного розладу, наявність емоційно-ізоляційних психотравмуючих факторів, широкий спектр клініко-психопатологічних симптомів, з домінуванням сомато-вегетативних та депресивних проявів, а також представленість в синдромальной структурі провідного астенічного синдрому на тлі сомато-вегетативного, дисфоричного або депресивного синдромів. В якості найбільш інформативних маркерів наявності адикцій у хворих на неврастенію виділено наявність затяжного початку хвороби (МІ=0,83) та дисфоричного синдрому (МІ=0,8).
В формуванні невротичних розладів з адикціями були задіяні переважно поєднання гострих та хронічних психотравмуючих чинників з різних сфер життєдіяльності людини; окрім цього значна доля в формуванні неврозів з адикціями належала емоційно-ізоляційним психотравмуючим чинникам, що пов’язані з переживанням відчуття самотності та відчуженості.
Висновок. Отримані дані можуть бути використані для удосконалення програм діагностики, профілактики та терапії хворих на невростенію.
Посилання
Hobbies, M.K., Voloshin, P.V., Maruta, N.O., Zinchenko, O.M., Petrichenko, O.O. & Dyachenko, L.I. (2012). Stan psykhichnoho zdorov'ya naselennya ta perspektyvy rozvytku psykhiatrychnoyi dopomohy v Ukrayini [The state of mental health of the population and the prospects for the development of psychiatric care in Ukraine]. Ukrayinsʹkyy visnyk psykhonevrolohiyi – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, 20, 3 (72), 13-19 [in Ukrainian].
Voloshin, P.V. & Maruta, N. A. (2015). Stratehyya okhrany psykhycheskoho zdorovʹya naselenyya Ukrayny: sovremennye vozmozhnosty y prepyat•stvyya [The Strategy of Mental Health Care of the population of Ukraine: contemporary opportunities and obstacles]. Ukrayinsʹkyy visnyk psykhonevrolohiyi – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, 23, 1 (82), 5-11 [in Ukrainian].
Chaban, O.S. (1997). Patomorfoz nevrozov (kliniko-psikhopatologicheskiye, sotsial'no- psikhologicheskiye i konstitutsional'no-biologicheskiye zakonomernosti) [The pathomorphosis of neuroses (clinical-psychopathological, socio-psychological and constitutional-biological patterns)]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
Zilberblat, G. M. (2015). Reformuvannya psykhiatrychnoyi sluzhby krizʹ pryzmu narkolohichnykh problem [The reforms of the mental health service through the prism of the substance abuse problems]. Ukrayinsʹkyy visnyk psykhonevrolohiyi – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, 23, 3 (84), 74-78 [in Ukrainian].
Bitenskiy, V.S. (2006). Kliniko-psikhopatologicheskiye aspekty transformatsii addiktivnogo povedeniya v usloviyakh «Informatsionnogo vzryva» [Clinical and psychopathological aspects of the transformation of addictive behavior in the conditions of the "Information explosion"]. Vísnik psikhíatríí̈ ta psikhofarmakoterapíí̈ – News of psychiatry and psychopharmacotherapy, 1, 161-167 [in Ukrainian].
Maruta, N.A., Kolyadko, S.P., Denisenko, M.M. & Kalenskaya, G. Yu. (2015). Kliniko-psikhopatologicheskiye osobennosti trevozhno-fobicheskikh rasstroystv s addiktivnymi narusheniyami [Clinico-psychopathological features of anxiety-phobic disorders with addictive disorders]. Ukrayinsʹkyy visnyk psykhonevrolohiyi – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, 23, 2 (83), 115-116 [in Ukrainian].
Mendelevich, V.D. (2005). Psikhologiya deviantnogo povedeniya. Uchebnoye posobiye [Psychology of deviant behavior. Tutorial.]. Saint Petersburg: Rech' [in Russian].
Linsky, I.V., Minko, A.I., Artemchuk, A.F., Grinevich, E.G., Markova, M.V. Musienko, G.A. et al. (2009). Sistema AUDIT-podobnykh testov dlya kompleksnoy otsenki addiktivnogo statusa individa i populyatsii [A system of AUDIT-like tests for the complex estimation of the addictive status of an individual and a population]. Novosti ukrainskoy psikhiatrii – News of Ukrainian psychiatry. Retrieved from: http://www.psychiatry.ua/articles/paper313.htm
Maruta, N.A., Kolyadko, S.P., Kalenskaya, G.Yu. & Denisenko, M.M. (2016). Addiktivnyy status i vedushchiye strategii sovladeniya u patsiyentov s nevroticheskimi rasstroystvami i lits obshchey populyatsii: sravnitel'nyy analiz [Addictive status and leading co-ownership strategies in patients with neurotic disorders and individuals in the general population: a comparative analysis]. Psikhiatriya, psikhoterapiya i klinicheskaya psikhologiya – Psychiatry, psychotherapy and clinical psychology, 7(4), 501-511 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).