https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/issue/feed Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України 2022-04-15T11:17:42+03:00 Слабкий Геннадій Олексійович g.slabkiy@ukr.net Open Journal Systems <p><em>Науково-практичний журнал, у якому висвітлені питання державної політики охорони здоров'я; концептуальних основ реформування галузі; дослідження та прогнозування здоров'я населення; питання управління, економіки та інформатизації системи охорони здоров'я; проблем підготовки медичних кадрів; правового та інформаційного забезпечення галузі. Журнал внесено до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публі­куватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів у галузі медицини.</em><br><strong><em>ISSN 2414-9470</em></strong><strong><em> (Online), ISSN 1681-2786</em></strong><strong><em> (Print)</em></strong></p> https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12846 ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ МЕДИКО-ДЕМОГРАФІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ ІЗ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПЕРЕДЧАСНИХ ВТРАТ ЧОЛОВІЧОГО НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ 2022-04-06T12:04:21+03:00 Н. В. Медведовська medvedovsky@ukr.net М. Д. Квач medvedovsky@ukr.net <p><strong>Мета</strong><strong>:</strong> ретроспективний аналіз динаміки формування демографічних показників смертності, природного приросту, народжуваності в гендерному аспекті для з’ясування сформованих тенденцій, розробки та реалізації заходів із попередження втрат чоловічого населення.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Для реалізації поставленої в завданні мети були використані дані офіційної звітності, довідників Центру медичної статистики МОЗ України, Державної служби статистики України в розрізі різних статево-вікових груп та основних адміністративних територій, областей України та м. Києва. Методи дослідження: системний підхід, бібліосемантичний, медико-статистичний, графічного аналізу.</p> <p><strong>Результати</strong><strong>. </strong>Доведено, що за часи незалежності Україна втратила значну частину населення. Стійкі тенденції депопуляції поєднуються із постарінням населення України, яка віднесена до 30-ти найстаріших країн світу. З року в рік продовжує зростати частка осіб, старших 65 років, при відносно невеликій питомій вазі дитячого населення в загальній його структурі. Зростання негативного природного приросту за рахунок зростання смертності, особливо серед чоловіків та мешканців сільської місцевості, формує загрозливі тенденції втрати чоловічого репродуктивного потенціалу та продовження депопуляції країни в найближчому майбутньому. Саме гендерні особливості коефіцієнтів смертності, які проявилися переважанням показників серед чоловіків практично у всіх вікових групах, а у молодому працездатному віці ця різниця складала більш ніж у 3 рази, зумовлюють збереження унікальної для країн Європейського регіону різниці в середній очікуваній тривалості життя при народженні чоловіків (66,39 року) та жінок (76,22 року) близько 10-ти років.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Виявлені тенденції постаріння населення із зростаючим переважанням смертності чоловіків у найближчій перспективі ілюструють загрозу для соціально-економічного зростання, обороноздатності України, зміцнення її репродуктивного потенціалу для відновлення демографічних втрат попередніх років. Першочергові програмні заходи мають, у першу чергу, стосуватися попередження зростання смертності чоловіків репродуктивного віку.</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12847 СМЕРТНІСТЬ ВІД ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИХ ХВОРОБ: РЕАЛЬНІ І ПРОГНОЗОВАНІ ЗМІНИ 2022-04-06T12:19:44+03:00 Н. О. Рингач n_ryngach@ukr.net Л. Й. Власик lyubov.vlasyk@gmail.com <p><strong>Мета:</strong> здійснити компаративний аналіз рівнів смертності, зумовленої цереброваскулярними хворобами (ЦВХ) в Україні та країнах Європи, дослідити зміни, що відбулись у 2020 р., порівняно з 2019 р., оцінити їх імовірну детермінованість пандемією COVID-19 у майбутньому.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Інформаційною базою дослідження були матеріали <em>European</em> <em>Health</em> <em>Information</em> <em>Gateway</em><em>, </em><em>Eurostat</em> щодо стандартизованих показників смертності, офіційні дані Державної служби статистики України.</p> <p><strong>Результати.</strong> До розвитку пандемії COVID-19 країни СНД, Україна, Грузія та «нові» члени ЄС характеризувалися вищими рівнями смертності від ЦВХ та більшою диспропорцією за статтю порівняно зі «старими» країнами-членами ЄС. Можна очікувати поглиблення цих відмінностей через негативний вплив пандемії COVID-19. Порівняно з «доковідним» 2019 р., у 2020 р. в Україні смертність унаслідок ЦВХ збільшилась (грубий показник зріс із 179,5 до 187,1; стандартизований (євростандарт) – з 120,5 до 124,7 на 100 тис. нас.). Аналіз змін за статтю демонстрував меншу реакцію жінок – показник смертності від ЦВХ зріс лише на 2,1 % (серед чоловіків на 6,7 %). Проте зміни рівня смертності жінок у віці 55–59 років були найбільшими (зростання понад 10 %). Як і в країнах Європи, в Україні спостерігалась істотна регіональна диференціація смертності від ЦВХ. Розрив між стандартизованими показниками у Чернівецькій області (мінімальним) та в Сумській (максимальним) перевищував у 2020 р. шість із половиною разів. Зростанню смертності в часи пандемії сприяло складне поєднання негативних чинників, що посилювали дію один одного: погіршення доступу до медичної допомоги, послаблення заходів профілактики; порушення звичного довготривалого лікування хронічних неінфекційних захворювань (артеріальної гіпертензії); а також перебування всього населення у стані тривалого хронічного стресу.</p> <p><strong>Висновок. </strong>Ускладнення епідеміологічної ситуації щодо ЦВХ у країні через негативний вплив пандемії COVID-19, ігнорування наявних викликів можуть підвищити ймовірність зростання як захворюваності, так і смертності внаслідок ЦВХ у найближчі роки, що стане перешкодою на шляху досягнення відповідного завдання Цілей сталого розвитку.</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12848 ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПОШИРЕНОСТІ ВАЖКИХ ФОРМ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ У НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ 2022-04-06T12:28:50+03:00 О. О. Случевська u.mochalov@gmail.com О. В. Павленко u.mochalov@gmail.com Ю. О. Мочалов u.mochalov@gmail.com І. М. Шупяцький u.mochalov@gmail.com <p><strong>Мета</strong><strong>: </strong>оцінити поширеність важких форм генералізованого пародонтиту в населення України, використовуючи офіційні статистичні відомості.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Проаналізовано дані довідників «Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні (загальний)» за 2020 і 2019 рр., дані щодо кількості видалених зубів із приводу захворювань пародонта.</p> <p><strong>Результати. </strong>Протягом 2019 р. в Україні в системі закладів охорони здоров’я, які звітували до Міністерства охорони здоров’я України, було проведено 753 429 екстракцій зубів із приводу захворювань пародонта, що в структурі екстракцій зубів загалом становило 17,13&nbsp;%. Саме такий показник можна вважати тотожним поширеності випадків ускладненого перебігу захворювань пародонта в країні. У 2020 р. загалом у закладах охорони здоров’я, які подали звіти до Міністерства охорони здоров’я України, було виконано 436&nbsp;119&nbsp;видалень зубів із приводу захворювань пародонта, при цьому загалом питома вага екстракцій зубів у населення зменшилася до 6,79&nbsp;%, незначно зменшилася частка видалення зубів із приводу захворювань пародонта в структурі екстракцій до 15,44&nbsp;%. Питома вага видалень зубів із приводу захворювань пародонта у населення становить 2,19&nbsp;%, що тотожно поширеності важких форм генералізованого пародонтиту, частота реєстрації важких форм генералізованого пародонтиту на стоматологічному прийомі становить 11,06&nbsp;% від первинних відвідувань.</p> <p><strong>Висновки</strong><strong>. </strong>Хронічні запально-дистрофічні ураження тканин пародонта є широко розповсюдженими захворю­ваннями в Україні й часто призводять до вторинної адентії щелеп у працездатного населення. Аналіз кількості видалень зубів із приводу захворювань пародонта за два роки дозволяє припустити, що рівень захворюваності на запальні та запально-дистрофічні ураження пародонта суттєво не змінився, хоча таке питання потребує більш тривалих спостережень.</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12849 ПРОГРАМА МЕДИЧНИХ ГАРАНТІЙ ВІД НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ У 2019–2020 РОКАХ 2022-04-06T12:44:17+03:00 Н. О. Теренда lisovska@tdmu.edu.ua О. А. Теренда terenda_olan@tdmu.edu.ua М. П. Процик protsyk_mype@tdmu.edu.ua О. Н. Литвинова lytvynova@tdmu.edu.ua Л. В. Ліштаба lyshtabalv@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета</strong><strong>:</strong> провести аналіз виконання програми медичних гарантій від Національної служби здоров’я України (НСЗУ).</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>У дослідженні використано дані Державної служби статистики України та НСЗУ. Використано методи дослідження: системний підхід, медико-статистичний.</p> <p><strong>Результати</strong><strong>. </strong>Встановлено зростання частки населення, які уклали декларацію про надання первинної медичної допомоги, з 69,0 до 74,0&nbsp;%. Найвищий рівень укладання декларацій спостерігався у Вінницькій та Київській областях, найнижчий – у Луганській, Донецькій та Одеській областях. При укладанні декларацій у 2020 р. пацієнти найчастіше обирали сімейних лікарів (66,0&nbsp;%) і значно рідше – педіатрів (19,9&nbsp;%) та терапевтів (14,1&nbsp;%). У 2020&nbsp;р. зросло фінансування пріоритетних медичних послуг: лікування гострого мозкового інсульту – на 61,7&nbsp;% та гострого інфаркту міокарда – на 77,6&nbsp;%. Зменшилася медична допомога при пологах на 7,3&nbsp;% та новонародженим у складних неонатальних випадках – на 27,8&nbsp;%. Істотно зменшилася оплата інструментальних досліджень, спрямованих на ранню діагностику новоутворень, у 7,6 раза, що пов’язано зі значним обмеженням доступності амбулаторної діагностики внаслідок пандемії COVID-19.</p> <p>Для стаціонарного лікування пацієнтів із COVID-19 було залучено 43,5 % від загальної кількості ліжок закладів охорони здоров’я, з них у палатах інтенсивної терапії – 3,3&nbsp;%.</p> <p>Зросла кількість надавачів ПМД, які уклали договір із НСЗУ, у 2,1 раза. У 2020 р. зросла кількість аптек й аптечних пунктів, які співпрацюють із НСЗУ, на 3,9&nbsp;%, середня вартість виписаного рецепта – на 10,5&nbsp;%. Оплата електронних рецептів здійснювалася для серцево-судинних захворювань (77,64&nbsp;%), цукрового діабету ІІ типу (18,92&nbsp;%), бронхіальної астми (3,42&nbsp;%), ревматичних хвороб (0,01&nbsp;%).</p> <p><strong>Висновок. </strong>Отримані дані свідчать про зростання фінансового забезпечення програми медичних гарантій по основних напрямках діяльності закладів охорони здоров’я, розбудову якісних комунікацій із стейкхолдерами, пацієнтоорієнтованість НСЗУ, посилення співпраці із громадськими організаціями, що дозволяє збільшити доступність та якість надання медичної допомоги в Україні.</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12853 ЗМІЦНЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЯК СТРАТЕГІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: ПОГЛЯД ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 2022-04-11T11:57:57+03:00 В. В. Брич valeria.bruch@uzhnu.edu.ua <p><strong>Мета:</strong> проаналізувати погляди та підходи Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) до зміцнення реабілітації як стратегії системи охорони здоров’я.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Під час дослідження використані метод системного аналізу, бібліосемантичний та інформаційно-аналітичний методи. Матеріалами стали оприлюднені інформаційні джерела та документи ВООЗ.</p> <p><strong>Результати.</strong> ВООЗ в останнє десятиліття значну увагу приділяє розвитку реабілітаційного напрямку в системах охорони здоров’я. Розроблено ряд документів із рекомендаціями щодо впровадження, зміцнення та фінансування ефективної системи надання реабілітаційних послуг. Експертами ВООЗ сформовано 4-стадійний процес зміцнення реабілітаційної системи, який включає оцінку ситуації, стратегічне планування, розробку процесу моніторингу й оцінки, реалізацію стратегічного плану. Для оцінки результатів реабілітації в системах STARS та FRAME застосовується ланцюжок із 4 компонентів, характерний для моніторингу й оцінки різних програм, а саме вкладені ресурси, безпосередні результати, проміжні результати, кінцеві результати. ВООЗ адаптувала ланцюжок до системи реабілітації, що дозволяє проведення якісної та кількісної оцінки її потенціалу й ефективності. Також було визначено концепцію організації реабілітаційної допомоги та реабілітаційні послуги за категоріями.&nbsp;</p> <p><strong>Висновки.</strong> ВООЗ представила рекомендації щодо впровадження, зміцнення та фінансування ефективної системи надання реабілітаційних послуг. Їх слід використовувати країнам при плануванні і реалізації заходів на національному та&nbsp; субнаціональному рівнях.</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12854 РЕЗУЛЬТАТИ ЗБОРІВ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ІКСОДОВИХ КЛІЩІВ, ЗІБРАНИХ ІЗ ДОВКІЛЛЯ ТА ДОМАШНІХ ТВАРИН У 2021 РОЦІ 2022-04-11T12:05:40+03:00 Л. Я. Федонюк fedonyuklj@tdmu.edu.ua С. С. Подобівський podobivskiy@tdmu.edu.ua С. В. Чорній chornij_sofvol@tdmu.edu.ua Н. Б. Гливка zozulyak@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета:</strong> дослідити та вивчити поширення живителів та частоту виявлення ДНК/РНК збудників кліщових інфекцій у кліщах, відібраних від тварин і з довкілля ряду областей України.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Для добування кліщів з довкілля використовувався «прапор», а для їх зняття з тіла тварин&nbsp;– пінцети. Для проведення ПЛР-досліджень застосовано ампліфікатор “ROTOR Gene-6000”, 5-канальний (“Corbett Research”, Aвстралія).</p> <p><strong>Результати.</strong> За результатами зборів з травня по листопад 2021&nbsp;р., в довкіллі було добуто 128&nbsp;кліщів, серед яких 26 кліщів <em>Ixodes</em> <em>ricinus</em>, що становить 20,3&nbsp;% від загальної кількості добутих кліщів, і 102 кліщі <em>Dermacentor</em> <em>reticulatus</em>, що становить 79,7&nbsp;%.</p> <p>Географія відловів кліщів охоплювала 7 областей, таких, як: Тернопільська, Львівська, Волинська, Рівненська, Хмельницька, Вінницька, Житомирська.</p> <p>Серед кліщів виду <em>I</em><em>. </em><em>ricinus</em>, які були зняті з тварин, 69,2 % становлять кліщі, виявлені на котах, 30,8 % кліщів були зібрані на «прапор» із довкілля. На собаках і коровах кліщі виду <em>I</em><em>. </em><em>ricinus</em> не були ідентифіковані. Кліщі виду <em>D</em><em>.</em><em>&nbsp;reticulatus</em> були добуті з наступних тварин: з корови – у 62,8 % випадках, з собаки – у 27,2 % спостережень.</p> <p>Носійство збудників інфекційних хвороб було виявлено у 34 випадках, що складає 91,2 % від загальної кількості кліщів, досліджених за допомогою ПЛР.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Кліщі виду <em>I</em><em>. </em><em>ricinus</em> найчастіше добували з довкілля на «прапор» та виявляли на котах і вони були носіями <em>A</em><em>. </em><em>phagocytophilum</em> і, значно рідше, – <em>Babesia</em> <em>s</em><em>р.</em> та вірусу кліщового енцефаліту, тоді як кліщі <em>D</em><em>. </em><em>reticulatus</em> переважно зустрічали на більших тваринах: коровах, собаках і були заражені вірусом кліщового енцефаліту та <em>Babesia</em> <em>s</em><em>р. </em></p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12855 ПЕРВИННА ІНВАЛІДНІСТЬ ВНАСЛІДОК ТРАВМ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ Й ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПРОГРАМ РЕАБІЛІТАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2011–2020 рр. 2022-04-11T12:15:55+03:00 О. З. Децик odetsyk@ifnmu.edu.ua Г. Я. Юкіш gyukish@ifnmu.edu.ua <p><strong>Мета: </strong>проаналізувати динаміку показників первинної інвалідності внаслідок травм опорно-рухового апарату й ефективності індивідуальних програм реабілітації в Україні та Івано-Франківській області.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>За даними офіційних довідково-статистичних матеріалів вивчено показники первинної інвалідності, результати переогляду осіб з інвалідністю і виконання індивідуальних програм реабілітації в Україні та Івано-Франківській області за 2011–2020 рр.</p> <p><strong>Результати. </strong>Встановлено, що показники первинної інвалідності внаслідок травм, отруєнь та нещасних випадків у динаміці за 2011–2020 рр. демонструють тенденцію до зниження, в Україні загалом більше (темп зниження -33,4&nbsp;% серед дорослого населення і -22,7&nbsp;% – серед працездатного), ніж в Івано-Франківській області (-16,7&nbsp;% і -17,7&nbsp;% відповідно).</p> <p>Показано, що розподіл за важкістю інвалідизації за останнє десятиріччя залишався практично незмінним у цілому по Україні (з 7,3 до 7,2&nbsp;% – перша група, з 29,5 до 28,1&nbsp;% – друга і з 63,2 до 64,7&nbsp;% – третя) та характеризувався зростанням частки третьої групи в Івано-Франківській області (з 66,4 до 72,3&nbsp;%) на тлі зниження питомої ваги другої (з 27,5 до 18,7&nbsp;%) та незначного зростання першої (з 6,1 до 9,0&nbsp;%) групи.</p> <p>Виявлено, що при переогляді абсолютну більшість повторно визнавали особами з інвалідністю і їх частка за 2011–2020 рр. мала висхідний тренд (з 97,5 до 98,5&nbsp;% в Україні та з 96,0 до 99,7&nbsp;% в Івано-Франківській області). При цьому в області зменшилась частка тих, у кого полегшилась важкість інвалідності (з 7,7 до 3,7&nbsp;%) та знизився показник повного виконання Індивідуальних програм реабілітації (з 24,1 до 1,9&nbsp;%), рівні якого суттєво нижчі, ніж середньоукраїнські&nbsp; (40,8–44,0&nbsp;%).</p> <p><strong>Висновок.</strong> Необхідно вдосконалити систему реабілітації осіб з інвалідністю після травм опорно-рухового апарату на регіональному рівні.</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12856 СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ В ЗАКЛАДАХ РІЗНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ 2022-04-11T14:20:01+03:00 В. А. Грохотов nataliaorlova08@gmail.com Н. М. Орлова nataliaorlova08@gmail.com <p><strong>Мета</strong><strong>: </strong>за результатами соціологічного дослідження провести порівняльний аналіз задоволеності пацієнтів якістю стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров’я різної форми власності.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Соціологічне дослідження проведене за спеціально розробленою програмою і здійснене шляхом анкетування пацієнтів, які звернулися до трьох комунальних (401 респондент) і трьох приватних (389 респондентів) стоматологічних закладів м. Києва. Обидві вибірки респондентів були якісно та кількісно репрезентативними. Анкети заповнювалися пацієнтами анонімно після одержання стоматологічної допомоги. Оцінка статистичної достовірності відмінностей результатів соціологічного опитування пацієнтів у стоматологічних закладах комунальної та приватної власності здійснено за критерієм Хі-квадрат Пірсона (Chi-squaretest – <em>χ2</em>).</p> <p><strong>Результати</strong><strong>.</strong> Виявлено суттєву різницю в задоволеності пацієнтів у комунальних та приватних стоматологічних закладах. Особливо стосовно стану матеріально-технічного забезпечення закладу, повноти стоматологічного обстеження, профілактичної орієнтованості стоматологічної допомоги, організації стоматологічного прийому, якості сервісу та орієнтованості на потреби пацієнта. Встановлено, що причиною вибору приватного стоматологічного закладу є висока кваліфікація лікарів-стоматологів, наявність сучасного обладнання, можливість одержати якісні стоматологічні послуги, уважне ставлення медичного персоналу та гарний сервіс. Основною причиною звернення пацієнтів до комунального закладу є нижчі, порівняно із приватними клініками, ціни на стоматологічні послуги.</p> <p><strong>Висновок. </strong>Основними шляхами підвищення задоволеності пацієнтів стоматологічною допомогою має стати зростання її якості, орієнтованість на індивідуальні потреби пацієнта на основі персоніфікованого підходу, оптимізація цінової політики, надання пільг для соціально незахищених груп населення.</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12469 АСПЕКТИ ОКРЕМИХ ПРОБЛЕМ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ 2021-11-03T12:11:10+02:00 Г. О. Човпан ho.chovpan@knmu.edu.ua С. М. Лад sm.lad@knmu.edu.ua Є. А. Громко eahromko.1m21@knmu.edu.ua <p><strong>Мета:</strong> визначення, аналіз та актуалізація основних проблем громадського здоров’я в Україні відповідно до законодавчої бази та з урахуванням нинішньої епідеміологічної ситуації, значно зміненої наслідками пандемії.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> При проведенні дослідження застосовано бібліосемантичний метод та метод системного аналізу, а також проаналізовано нормативно-правову базу системи громадського здоров’я в Україні, наукові джерела.</p> <p><strong>Результати. </strong>У дослідженні враховано ті ризики та виклики, які ставить нинішня епідеміологічна ситуація, зумовлена пандемією, викликаною розповсюдженням коронавірусної хвороби COVID-19, перед працівниками системи громадського здоров’я, закладів охорони здоров’я та суспільством загалом. Загальні статті дослідження відповідають засадам Концепції розвитку системи громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, що визначає актуальність та перспективність дослідження для наближення практичної реалізації завдання зменшення захворюваності людей, зниження летальності хвороб, збереження здоров’я та збільшення тривалості і якісного покращення життя. Такі результати є не лише метою українських проектів зі збереження громадського здоров’я, а й загальноєвропейських та загальносвітових тенденцій і концепцій зі зміцнення та збереження здоров’я населення. Серед означених проблем виділено ті, що пов’язані з виконанням органами громадського здоров’я їх основних функцій, визначених законом, та окреслено орієнтовні напрямки їх вирішення.</p> <p><strong>Висновок.</strong> Комплекс заходів для оптимізації системи громадського здоров’я відповідно до викликів сучасної епідеміологічної ситуації розглянуто як багатоскладову сукупність заходів, що потребують відповідної структуалізації та стратифікованого планування на різних рівнях для поступової реалізації у всіх сферах як охорони здоров’я, так і людського життя загалом.</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12857 АРГІНІН У ХАРЧУВАННІ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ: ДОСВІД РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО МОНІТОРИНГУ 2022-04-12T08:51:26+03:00 В. В. Бабієнко v_babienko@ukr.net М. М. Ватан v_babienko@ukr.net <p><strong>Мета:</strong> оцінка аліментарного забезпечення аргініном дітей та підлітків Півдня України.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Дослідження виконане на базі кафедри гігієни та медичної екології ОНМедУ, а також загальноосвітньої школи № 49 (м. Одеса). Обстежено 1225 дітей у віці від 7 до 12 років. Загальне споживання аргініну оцінювали розрахунковим методом. Інформація про вміст аргініну у різних продуктах харчування одержана з USDA/FDA Nutrient Database. Опитування у всіх вікових групах проводилося у вересні, після початку навчального року, дані збиралися за останній тиждень перед опитуванням.</p> <p>Статистична обробка виконана за допомогою методів описової статистики та дисперсійного аналізу. Нульова гіпотеза приймалася при р=0,05.</p> <p><strong>Результати.</strong> Загальне споживання аргініну на добу дітьми у віці 7–12 років склало в середньому (5,9±0,2)&nbsp;г. Основними джерелами аргініну були горіхи, м’ясо, ковбасні вироби, морська риба та злакові. Найвищий вміст аргініну з доступних у регіоні продуктів мають насіння кабачка (4,76 г %), соя (3,10 г %), мигдаль (2,43 г %), волоський горіх (2,30 г %), а також насіння соняшника (2,40 г %).</p> <p>Обговорюється вплив аргініну на модуляцію лінійного росту, ендотеліальну дисфункцію та синтез соматотропного гормону, важливого модулятора лінійного росту. Наголошується, що дозозалежний характер впливу споживання аргініну на лінійний ріст у дітей дозволяє розглядати моніторинг вмісту аргініну як необхідну складову соціально-гігієнічного моніторингу.</p> <p><strong>Висновки</strong><strong>. </strong>1. Загальне споживання аргініну на добу в дітей у віці 7–12 років склало в середньому (5,9±0,2) г.</p> <ol start="2"> <li class="show">Основними джерелами аргініну в дітей у віці 7–12 років є горіхи, ковбасні вироби, морська риба та злакові.</li> <li class="show">Моніторинг споживання аргініну та інших есенціальних нутрієнтів дітьми шкільного віку може проводитися як на регіональному, так і на загальнонаціональному рівнях.</li> </ol> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12858 УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я 2022-04-12T09:01:40+03:00 Г. О. Слабкий g.slabkiy@ukr.net І. С. Миронюк ivan.myronyuk@uzhnu.edu.ua О. Ю. Качур alexandr.kachur2013@icloud.com В. Й. Білак-Лук’янчук BILAK.VIKA@GMAIL.COM <p><strong>Мета: </strong>дослідити та проаналізувати стан підготовки магістрів громадського здоров’я до управління якістю життя населення.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Матеріалами дослідження стали освітня програма і навчальний план підготовки здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальності 229 «Громадське здоров’я» (ОП «Громадське здоров’я» Ужгородського національного університету); робоча програма навчальної дисципліни «Управління якістю життя» даної освітньої програми. В ході проведення дослідження використано методи структурно-логічного аналізу та бібліосемантичний.</p> <p><strong>Результати</strong><strong>.</strong> У статті наведено опис та структуру навчальної дисципліни. Програма навчальної дисципліни «Управління якістю життя» підготовки магістрів громадського здоров’я складає 120 навчальних годин (4 кредити) із яких 61,7&nbsp;% у студентів денної форми навчання та загального навантаження, а у студентів заочної форми навчання цей показник становить 88,3&nbsp;% відповідно. Програма включає 10 навчальних тем з основних напрямків забезпечення високої якості життя населення. Програма забезпечує набуття здобувачами вищої освіти низки загальних та фахових компетентностей, які дозволять магістрам громадського здоров’я забезпечувати управління якістю життя населення територіальної громади.</p> <p><strong>Висновки</strong><strong>. </strong>Програма дозволяє забезпечити оволодіння студентами необхідними для практичної роботи компетенціями.</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12859 НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАУКОВОГО ТА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО СУПРОВОДУ У СФЕРІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я 2022-04-12T09:19:22+03:00 С. В. Кравченко nmpu@ukr.net <p><strong>Мета</strong><strong>: </strong>аналіз сучасної законодавчої бази нормативно-правового регулювання організації наукового та інформаційно-аналітичного супроводу органів державної влади, що формують державну політику у сфері громадського здоров’я.</p> <p><strong>Матеріали і методи</strong>, що використані при виконанні роботи: бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу, системного підходу та аналізу.</p> <p><strong>Результати.</strong> Проаналізовано законодавчі та нормативно-правові документи щодо регулювання організації наукового й інформаційно-аналітичного супроводу органів державної влади, що формують державну політику у сфері громадського здоров’я: Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», Закон України «Про протидію захворюванню на туберкульоз», Правила санітарної охорони території України, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України (КМУ).</p> <p><strong>Висновок. </strong>У статті розкрито сучасний стан і сутність законодавчого нормативно-правового регулювання організації наукової та інформаційно-аналітичної підтримки органів державної влади України, що формують державну політику у сфері громадського здоров’я.</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12860 ВПЛИВ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ НА КОГНІТИВНУ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНУ СФЕРИ У ХВОРИХ (ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ) ПІСЛЯ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ З ЛЕГКИМ НЕВРОЛОГІЧНИМ ДЕФІЦИТОМ 2022-04-12T09:23:59+03:00 Н. М. Оводюк 1306nno@gmail.com Н. В. Шестак orhideja_Natali@ukr.net <p><strong>Мета:</strong> дослідити вплив варіабельності артеріального тиску (АТ) на вираженість проявів когнітивного дефіциту та емоційно-вольових порушень у хворих після ішемічного інсульту.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>У дослідження було включено 90 пацієнтів від 33 до 72 років: 1-шу (основну) групу склали 30 пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт (ІІ) на тлі гіпертонічної хвороби (ГХ)&nbsp; з легким неврологічним дефіцитом і повернулися до праці; 2-гу&nbsp; – 30 пацієнтів, які хворіють на ГХ більше 5 років, 3-тю групу – 30 пацієнтів, без хронічних захворювань. Середній вік пацієнтів склав в основній групі (57,6±7,0) року, в І контрольній – (57,5±7,5)&nbsp;року, в ІІ&nbsp;контрольній – (44,4±7,9) року.</p> <p>Використовувалися методи дослідження: клінічні, нейропсихологічне тестування, статистичні методи.</p> <p><strong>Результати.</strong> При аналізі антропометричних даних виявлено, що пацієнти основної та першої контрольної груп мали надлишкову вагу тіла (ІМТ&gt;25), натомість пацієнти другої контрольної групи (практично здорові) мали ІМТ незначно вищий від референтного. Когнітивні та психоемоційні сфери достовірно не відрізнялись у хворих основної та першої контрольної груп.</p> <p><strong>Висновки.</strong> При дослідженні впливу ВАТ на когнітивну сферу та психоемоційний стан хворих після інсульту з легким неврологічним дефіцитом встановлено, що показники ВАТ утримувалися в межах допустимих значень. При порівнянні даних досліджень хворих основної&nbsp; та І контрольної груп з групою відносно здорових пацієнтів (2&nbsp;контрольна група)&nbsp; міжвізитна ВАТ&nbsp; (САТ, ДАТ) була достовірно нижчою в останніх (р&lt;0,001, р=0,004).</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12861 АКТУАЛЬНІСТЬ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ СІМ’ЯМ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ У ПЕРІОДІ РЕМІСІЇ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, НА ЕТАПІ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ 2022-04-12T09:30:28+03:00 І. П. Шмакова Shmakova@local.tdmu Г. А. Шаповалова Shapovalova@local.tdmu Д. О. Уманський Umansky@local.tdmu О. П. Коверга Koverha@local.tdmu Н. В. Степанова Stepanova@local.tdmu <p><strong>Мета</strong><strong>:</strong> обґрунтувати потребу в наданні спеціальної психологічної допомоги сім’ям, які виховують дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань на етапі санаторно-курортної реабілітації.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Бібліометричні, психологічні тести, статистичні (метод варіаційної статистики для середніх величин – коефіцієнт Стьюдента, непараметричний критерій χ<sup>2</sup> Пірсона), аналітичні. У психологічному тестуванні використовували визначення рівнів тривоги (шкала Тейлора), форми і ступеня агресії у поведінці (опитувальник Басса – Дарки), ставлення до хвороби дитини, оцінку батьківського ставлення.</p> <p><strong>Результати.</strong> Аналіз даних літератури підтвердив актуальність обраної мети досліджень у контексті гострої необхід­ності надання психологічної корекції&nbsp; дітям після перенесеного онкологічного захворювання, та їх матерям. В&nbsp;основу досліджень покладено індивідуальний підхід до пацієнта і членів його родини, спрямований на психо­логічну підтримку або корекцію негативних виявів, підвищення соціальної активності дитини і нівелювання напруження в міжособистісних стосунках. У зв’язку з цим використано методику диференційної психологічної підтримки хворих дітей з урахуванням виявів тривоги та типів агресії, що сприяє покращанню соціальної адаптації, психоемоційного статусу, взаємовідношень у колективі. Встановлено, що психологічна допомога матерям, які виховують дітей після лікування онкологічного захворювання, сприяє достовірному зниженню виявів особистісної та реактивної тривожності.</p> <p><strong>Висновок.</strong> Диференційований підхід до психологічної підтримки хворих дітей та психологічної допомоги їх матерям дозволяє забезпечити ефективну корекцію їх психоемоційної сфери.</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12862 ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИДЕПРЕСАНТІВ НА ОСНОВІ МЕТА-АНАЛІЗІВ 2022-04-12T09:39:00+03:00 О. П. Венгер venger_ol@tdmu.edu.ua І. Г. Герасим’юк herasymiuk@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета:</strong> дослідити особливості наявних досліджень щодо ефективності антидепресантів за останнє десятиліття, можливості рандомізованих контрольованих досліджень, обмеженості шкал для оцінки депресії та факторів з клінічної практики.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Були використані бази даних PubMed, MedLine, EMBASE, CINAHL, PsycINFO пошук включав публікації до 2020 р. Дослідження були включені за умови, що вони задовольняли всі наступні критерії: дослідження за останні десять років, були включені в аналіз тільки актуальні, паралельні, подвійні сліпі, плацебо-контрольовані дослідження антидепресантів, метою яких стало виявлення терапевтичного ефекту різних груп антидепресантів.</p> <p><strong>Результати.</strong> Мережевий мета-аналіз даних порівняльної ефективності антидепресантів дає можливість підсумувати та інтерпретувати доказову базу, а також зрозуміти відносні переваги того чи іншого препарату. З точки зору ефективності всі антидепресанти були більш ефективні, ніж плацебо. Деякі антидепресанти, такі, як есциталопрам, міртазапін, пароксетин, агомелатин, демонструють більш значущу відповідь на терапію і більш низький рівень дострокового припинення участі в дослідженні, ніж інші антидепресанти. І, навпаки, ребоксетин, тразодон і флувоксамін показали меншу ефективність і гіршу переносимість порівняно з іншими антидепресантами, що робить їх менш бажаними препаратами. Оцінки ефекту терапії в дослідженні А. Cipriani та співавт. узгоджуються з попередніми оглядами на цю ж тему, але вони значно точніші, оскільки великий обсяг даних забезпечує статистичну значущість.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Очевидно, що в проаналізованих роботах отримані подібні результати високого ступеня доказовості. Водночас слід звернути увагу на деякі обмеження робіт, що обумовлюють подальші дослідження. Таким чином, незважаючи на обмеження, дані наведених мережевих мета-аналізів становлять найбільш повну доказову базу для вибору першого препарату для лікування депресивного епізоду в дорослих. Такі дані узгоджуються з численними результатами застосування препарату в реальній клінічній практиці.</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12863 КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ЗА УМОВ КОМОРБІДНОСТІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА ХРОНІЧНОГО ЕНДОМЕТРИТУ 2022-04-12T09:46:42+03:00 А. С. Хміль Досвальд khmilan@tdmu.edu.ua Л. М. Маланчук malanchuk@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета:</strong> оцінити клініко-анамнестичну картину пацієнток із безпліддям за умови коморбідності синдрому полікістозних яєчників та хронічного ендометриту.</p> <p><strong>Матеріали i методи.</strong> Проведено ретроспективний аналіз медичних карт 140 пацієнток, які були поділені на 3 групи. Першу досліджувану групу склали 52 жінки з ендокринним безпліддям на тлі СПКЯ, а другу – 58 жінок із безпліддям на фоні СПКЯ та хронічного ендометриту (в цю групу були включені пацієнтки із невдалими спробами ЕКЗ та/або&nbsp; вагітністю, яка перервалася на ранніх термінах), а також 30 пацієнток із безпліддям, пов’язаним із чоловічим фактором, які склали групу порівняння (контроль).</p> <p>Ми провели порівняльний аналіз загальноклінічних показників пацієнток з ендокринним безпліддям на тлі СПКЯ і коморбідністю СПКЯ та хронічного ендометриту.</p> <p><strong>Результати.</strong> Ретроспективно проведено аналіз медичних карт, загальноклінічних показників та анамнестичних даних пацієнток з ендокринним безпліддям на тлі СПКЯ і коморбідністю СПКЯ та хронічного ендометриту.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Отримані дані вказують на характерні клініко-анамнестичні відмінності в жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників та хронічного ендометриту, відносно хворих із СПКЯ, зокрема високу частоту захворюваності на патологію сечостатевої системи з переважанням циститу, уретриту, гідросальпінксу, хронічного сальпінгоофориту та кольпіту різної етіології; серед інфекційних агентів піхви вірогідно більший відсоток жінок із виявленими <em>Ureaplasma</em> <em>urealyticum</em><em>, </em><em>parvum</em> (25,86 %) та <em>Chlamydia</em> <em>trachomatis</em> (20,69 %); вірогідно частіше хронічні запальні захворювання мали безсимптомний перебіг.</p> 2022-04-15T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України