ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ АНТИРЕТРОВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА ВІЛ-ІНФЕКЦІЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.3.8162Ключові слова:
ВІЛ-інфекція, АРТ, CD4 T-лімфоцити, опортуністичні інфекції.Анотація
Проведений аналіз на основі спостереження та моніторингу 450 хворих на ВІЛ-інфекцію у Дніпропетровському обласному центрі СНІДу, яким було призначено антиретровірусну терапію (АРТ) у 2010 році, на протязі 5 років. Виявлені додаткові фактори та недоліки які можуть впливати на результати АРТ.
Матеріали і методи. Під нашим спостереженням в Дніпропетровському обласному центрі СНІДу перебувало 450 хворих, яким була призначена АРТ в 2010р. Спостереження проводилося протягом 5 років.
Результати та обговорення. Проведений аналіз на основі спостереження і моніторингу 450 хворих на ВІЛ-інфекцію в Дніпропетровському обласному центрі СНІДу, яким було призначено антиретровірусну терапію (АРТ) в 2010 році, протягом 5 років. Виявлено додаткові чинники і недоліки, які можуть впливати на результати АРТ.
Висновки. Більшість хворих початок терапію в терміни до 5 років встановлення діагнозу ВІЛ-інфекція, з яких 51% в стадії СНІД, що свідчить про певні недоліки щодо виявлення хворих на ВІЛ-інфекцію на перших стадіях захворювання, що може призводить до прогресування хвороби і смертності від проявів опортуністичних хвороб та СНІДу.
Посилання
Belyaeva V.V., Kravchenko A.V. (2010). Belyaeva V.V., Kravchenko A.V. (2010). Priverzhennost vysokoaktivnoj protivovirusnoj terapii pri VICH-infekcii [Adherence to highly active antiviral therapy in HIV infection]. SHAGI professional – STEPS professional, 6, 12-21 [in Russian].
Goujard, C., Girault, I., Rouzioux, C., Lécuroux, C., Deveau, C., Chaix, M. L., ... & Meyer, L. (2012). HIV-1 control after transient antiretroviral treatment initiated in primary infection: role of patient characteristics and effect of therapy. Antiviral therapy, 17(6), 1001-1009.
Kravchenko A.V., Kanestr V.G., Gankina N.U. (2010). Usilennye ritonavirom ingibitory proteaz VICH v sostave skhem pervoj linii antiretrovirusnoj terapii [Ritonavir-boosted HIV protease inhibitors as part of first-line antiretroviral therapy regimens]. Epidemiologiya i infekcionnye bolezni – Epidemiology and infectious diseases, 3, 22-27 [in Russian].
Nakaz MOZ Ukrayiny № 551 vіd 12.07.2010 r. «Pro zatverdzhennya klіnіchnogo protokolu antiretrovіrusnoy terapіy VІL-іnfekcіy u doroslih ta pіdlіtkіv». [Order of The Ministry of Health of Ukraine dated July No 551 of 12.07.2010. «About the solidification of the clinical protocol of antiretroviral therapy VIL-infectious diseases in the elderly and piedmata.»] [in Ukrainian].
Pokrovskaya A.V.(2010). Faktory, vliyayushchie na techenie VICH–infekcii [Factors influencing the course of HIV infection]. Ehpidemiologiya i infekcionnye bolezni – Epidemiology and infectious diseases, 3, 60-63 [in Russian].
Shostakovych-Koretska L.R, Shevelova O.V, Shevchenko O.P. (2016). Vizhivannya priznachenih pervinnih skhem antiretrovіrusnoy terapіy u hvorih na VІL-іnfekcіyu [Survival of prescribed primary antiretroviral therapy schemes in patients with HIV]. VІL іnfekcіya ta tuberkuloz – HIV infection and tuberculosis, 1, 43-46 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
