ПЕРСОНАЛІСТИЧНА БІОЕТИКА У ЗАКОНОДАВЧОМУ РЕГУЛЮВАННІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2015.1.4694Ключові слова:
допоміжні репродуктивні технології, статус ембріону, НаПроТехнології, неплідність.Анотація
Мета: формування знань щодо етичних та законодавчих документів, які захищають індивідуум, суспільство і людство в цілому від небажаних і згубних наслідків упровадження в практику нових медико-біологічних технологій.
Матеріали і методи. За допомогою бібліографічного та герменевтичного методу проведено аналіз нормативних документів та етичних актів.
Результати. Наукові дослідження біологічної природи людського ембріона свідчать про те, що від моменту запліднення ембріон має всі характеристики людської істоти. Це зумовлює необхідність законодавчого регулювання допоміжних репродуктивних технологій та їх альтернативи – НаПроТехнології для вирішення проблем неплідності, ставлення до статусу ембріону людини як до людської особи, наділеної людською гідністю, який від моменту запліднення заслуговує пошани.
Висновки. У сучасній системі охорони здоров’я виникає необхідність перегляду чинного законодавства через усвідомлення основних засад персоналістичної біоетики щодо втручань у людський організм, зокрема щодо вирішення проблем неплідності.
Посилання
Bioetyka : pidr. / Z·hrechcha E., Spanʹyolo A. Dzh., Pʺyetro M. L. di [ta in.]; per. z ital. V. Y. Shovkun. – L. : Vydavnytstvo LOBF «Medytsyna i pravo», 2007.
Blekhshmidt E. Zberezhennya indyvidualʹnosti. Lyudyna – osoba vid samoho pochatku. Dani embriolohiyi lyudyny / E. Blekhshmidt. – L., 2003. – 120 s.
Kostin I. Deyaki pytannya pravovoho rehulyuvannya reproduktyvnoho zaplidnennya / I. Kostin, O. Bondar // Ukr. med. chasop. – 2009. – № 3. – S. 52–53.
Ovchynnykova M. B. Tekhnyka zhyzny, kotoraya vedet k smerty / M. B. Ovchynnykova. – M. : Favor, 2002. – 352 s.
Pro zatverdzhennya Instruktsiyi pro poryadok zastosuvannya dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohiy №771 vid 23.12.2008 r. : nakaz MOZ Ukrayiny [Elektronnyy dokument]. – Rezhym dostupu : http://www.moz.gov.ua. – Nazva z ekranu.
Pro zatverdzhennya umov i poryadku zastosuvannya shtuchnoho zaplidnennya ta implantatsiyi embriona (embrioniv) i metodiv yikh provedennya : nakaz MOZ Ukrayiny №24 vid 04.02.1997 r. [Elektronnyy dokument]. – Rezhym dostupu : http://www.moz.gov.ua. – Nazva z ekranu.
Syluyanova Y. Étyka vrachevanyya / Y. Syluyanova. – M. : Yzd-vo Mosk. Podvorʹe Svyato-Troytskoy Serhyevoy Lavry, 2001. – 319 s.
Simeynyy kodeks Ukrayiny vid 10.01.2002 r. (№ 2947) // VVR №21-22.
Sudo ZH. Semʹya y byoétyka. Materyaly mezhdunarodnoho sympozyuma / ZH. Sudo. – SPb : Mart, 1998. – S. 115–145.
Tereshkevych H. T. Bioetyka v systemi okhorony zdorovʺya i medychnoyi osvity: navch. posibn. / H. T. Tereshkevych. – L. : Svit, 2008. – 344 s.
Tsyvilʹnyy kodeks Ukrayiny vid 16.10.2003 r. (№ 435-IV) // VVR. – № 40 — 43/203.
Congregazione рer Dottrina della Fede. Istruzione Donum Vitae (22 febbraio 1987). — Città del Vaticano, 1987. – 168 p.
Giovanni Paolo II. Lettera Enciclica Evangelium Vitae (25 marzo 1995). — Città del Vaticano, 1995. – 190 p.
Grange D. L’enfant derriere la vitre / D. Grange. – Paris : Encre, 1987. – 288 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
