КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ВОЄННИХ ДІЙ

Анотація

Мета: наукове обґрунтування оптимальних рішень кадрового забезпечення системи громадського здоров’я України в умовах подолання наслідків воєнних дій (на прикладі регіональних центрів контролю та профілактики хвороб). Матеріали і методи. Для реалізації мети проведено дослідження на базі ДУ «Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» та ДУ «Сумський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» (ОЦКПХ). Опрацьована база даних: регіональна програма «Медичні кадри», «Звіт про стан здоров’я населення за 2018–2024 рр.»; проведено соціологічні дослідження серед 214 фахівців щодо ефективності надання послуг населенню у прифронтових умовах Сумського регіону. У дослідженні використано: епідеміологічний метод – для оцінки впливу кадрового потенціалу на санітарно-епідеміологічну ситуацію, встановлення впливу дестабілізуючих чинників ризику на стан здоров’я населення; соціологічний – визначення впливу чинників ризику на стан здоров’я населення; статистичний метод – для виявлення тенденцій і залежностей; метод моделювання – для прогнозування потреб у кадрах шляхом використання програмних інструментів Microsoft Excel; SWOT-аналіз – для встановлення загроз у кадровій політиці галузі. Результати. Аналіз кадрового забезпечення системи громадського здоров’я на прикладі ОЦКПХ визначив, що кадровий потенціал є одним із найуразливіших компонентів. Серед ключових проблем епіднагляду на регіональному рівні визначено дефіцит спеціалістів епідеміологічного фаху, недостатню міжсекторальну взаємодію, обмеженість технічних та методичних ресурсів. Висновки. Посилення кадрового потенціалу системи громадського здоров’я України через підтримку престижу професії на законодавчому рівні; формування системи безперервного професійного розвитку з використанням сучасних інноваційних форм її організації; налагодження ефективної міжсекторальної та міжрегіональної координації з використанням єдиних протоколів та інформаційних систем епідеміологічного нагляду за інфекційними та неінфекційними захворюваннями на всіх рівнях управління системою.