МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ: ХРОНІЧНИЙ СТРЕС, РИЗИКИ ТА ШЛЯХИ РЕАБІЛІТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.3.15632Ключові слова:
бойовий стрес; психічне здоров’я; військовослужбовці; посттравматичний стресовий розлад; реабілітація; соціальна адаптація.Анотація
Мета: вивчення впливу тривалого перебування військовослужбовців у зоні бойових дій на їхнє психічне здоров’я, а також на визначення ефективних шляхів психологічної реабілітації та соціальної адаптації учасників бойових дій. Матеріали і методи. У дослідженні використано бібліосемантичний, медико-соціологічний, медико-статистичний методи, а також фокусовані й вільні інтерв’ю. Вибірка охопила 106 респондентів: 71 перебував у зоні бойових дій тривалий час, 22 – на відновленні після інтенсивної участі в боях, 13 – ветерани. Дослідження здійснювалося у 2024–2025 рр. із дотриманням міжнародних та національних етичних норм. Результати. Результати засвідчили низький рівень психологічної підготовки: понад половина респондентів не проходила тренінгів із формування стресостійкості, що корелювало з високим рівнем психоемоційних розладів. Серед найчастіших симптомів – безсоння, тривожність, апатія, відчуття безпорадності. Лише 13,3% учасників зверталися до психологів, що свідчить про кризу довіри до системи допомоги. Погіршення фізичного стану проявлялося у вигляді хронічної втоми, болю у спині та суглобах, розладів серцево-судинної й ендокринної систем. Соціальні аспекти характеризувалися тенденціями до самоізоляції за одночасної високої підтримки з боку побратимів. Порівняння з міжнародним досвідом (Ізраїль, США, НАТО) підтвердило доцільність системних моделей психологічної підтримки, що поєднують тестування, групові програми та післябойову реабілітацію. Український контекст виявив додаткові виклики – масовість травматичного досвіду та потребу у створенні державної системи психологічної допомоги. Висновки. Необхідне впровадження комплексної міжсекторальної моделі, що об’єднує державні, громадські та міжнародні ресурси для забезпечення тривалої підтримки, реабілітації й соціальної інтеграції військовослужбовців та ветеранів.
Посилання
Блінов О.А. Бойова психічна травма. Київ : Талком, 2019. 246 с. URL: https://uaponline.org/battle-trauma
Курченко Є., Мороз Р., Цуканова Т. Подолання бойового стресу та його психологічних наслідків. Миколаїв, 2015. 64 с. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psychology_stress
Матяш М.М., Худенко Л.І. Український синдром: особливості посттравматичного стресового розладу в учасників АТО. Український медичний часопис. 2014. № 6. С. 124–127. DOI: https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.2014.6(104). DOI: https://doi.org/10.31640/LS-2014-12-17
Сиропятов О., Дзеружинська Н., Шемчук О., Марущенко К. Концепція медико-психологічного супроводу військовослужбовців ЗС України. Вісник Національного університету оборони України. 2020. Т. 56. № 3. С. 102–111. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-56-3-102-111
URL: http://www.nuou.org.ua/VISNYK
Чабан О.С., Хаустова О.О. Медико-психологічні наслідки дистресу війни в Україні. Київ, 2022. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/war-stress
Шемчук В.А., Шемчук О.М. Актуалізація проблеми ментального здоров’я у Збройних силах України. Військова освіта і наука. 2023. Вип. 19. С. 202–203. URL: https://journals.uran.ua/military_science
Ульянов К. Броньований розум. Бойовий стрес та психологія екстремальних ситуацій. Київ : УкрСіч, 2024. 304 с.
Лебедєва С.Ю., Овсяннікова Я.О., Похілько Д.С. Психологічна допомога та реабілітація учасників збройних конфліктів: світовий досвід. Габітус. 2023. № 7. С. 139–144. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2023.7.24.
Друзь О.В., Сиропятов О.Г., Шемчук О.М. Удосконалення лікування та реабілітації військовослужбовців із бойовою психічною травмою : методичні рекомендації. Київ : Леся, 2015. 51 с.
Шемчук В.А., Гаврюшенко В.В. Бойова психічна травма та критерії діагностики. Військова освіта і наука. 2023. Вип. 19. С. 203–204.
Охорона психічного здоров’я військовослужбовців в умовах війни / ред. Р.Ч. Мамедов, В.М. Мороз, В.О. Олійник, В.В. Клочков. Київ : НДЦ ГП ЗС України, 2024. 816 с.
Комар З. Психологічна стійкість воїна. Київ, 2017. 184 с.
Воробйов Г.П. Організація психологічної підготовки особового складу підрозділів сухопутних військ. Київ : СКІФ, 2024. 424 с.
Савінцев В.І. Морально-психологічне забезпечення бойових дій. Київ, 1997. 275 с.
Череповська Н.І., Умеренкова Н.Ф. Медіапсихологічні ресурси подолання травми війни : практичний посібник. Київ : КНТ, 2023. 222 с.
Bartone P.T., Kelly D.R., Matthews M.D. Psychological hardiness predicts adaptability in military leaders: a prospective study. International Journal of Selection and Assessment. 2018. Vol. 26, No. 1. P. 78–85. DOI: https://doi.org/10.1111/ijsa.12211.
Browne T., Hull L., Horn O., Jones M., Murphy D., Fear N.T., Wessely S. Explanations for the increase in mental health problems in UK reserve forces who have served in Iraq. British Journal of Psychiatry. 2007. Vol. 190, No. 6. P. 484–489. DOI: https://doi.org/10.1192/bjp.bp.106.030544. DOI: https://doi.org/10.1192/bjp.bp.106.030544
Campise R.L., Geller S.K., Campise M.E. Combat stress. In: Kennedy C.H., Zillmer E.A. (eds.). Military psychology: Clinical and operational applications. New York: Guilford Press, 2016. P. 215–240.
Bryant R.A. Cognitive behavior therapy of violence-related posttraumatic stress disorder. Aggression and Violent Behavior. 2015. Vol. 24. P. 79–87. DOI: https://doi.org/10.1016/j.avb.2015.04.001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.avb.2015.04.001
World Health Organization. Mental health and psychosocial support in emergencies. Geneva: WHO, 2019. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789241515860
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).