ПРИСТОСУВАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДАХ

Автор(и)

  • Л. М. Сас Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Е. П. Сас Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Е. Ю. Мисула Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Д. В. Вакуленко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0001-5062-9278
  • М. Є. Коваль Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-5191-9530

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.2.14794

Ключові слова:

вегетативний дисбаланс, депресивні розлади, мирне населення, військовослужбовці, стрес-фактори, адаптаційні можливості

Анотація

Мета: виявити зміни вегетативного балансу у депресивних пацієнтів серед мирного населення та військових із депресивними розладами.

Матеріали і методи. Програма обстеження включала клініко-психологічне дослідження (клінічне інтерв’ю, психологічна бесіда, збір психологічного анамнезу). Оцінка ступеня психічних і психотичних розладів проводилася за госпітальною шкалою депресії (HDRS) та шкалою депресії, тривоги, стресу DASS-21. Основний спектр порушень включав депресивні розлади без психотичних включень із депресивним синдромом різного ступеня тяжкості. Тип порушень вегетативної регуляції встановлювали на основі кардіоінтервалографії.

Результати. У міру залучення організму мирного населення в психоемоційне навантаження виникає поступове, але стійке залучення центральних механізмів регуляції серцевого ритму і встановлення їх переваги над автономними. Показники вказують на такий рівень шкідливої дії стрес-реалізуючих систем, який може стати причиною функціональних розладів.

Для військовослужбовців характерною є відсутність централізації контролю вегетативної регуляції та активації симпатичної ланки вегетативної нервової системи. У цієї категорії пацієнтів пристосування не пов’язане з екстреними реакціями.

Висновки. У більшості пацієнтів, що страждають від психічних розладів депресивного спектра, спостерігається зміна активності вегетативної системи, що за певних умов може сягати рівня дисбалансу, створюючи передумови для загрозливих катастроф. У військовослужбовців адаптаційні механізми продемонстрували більш конструктивні та менш виснажливі шляхи пристосувань. У цієї категорії обстежуваних рівень вегетативного дисбалансу практично не сягає виснажливого.

Біографії авторів

Е. П. Сас, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

здобувачка вищої освіти 1 року навчання за спеціальністю «Медицина» медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Е. Ю. Мисула, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

здобувачка вищої освіти 1 року навчання за спеціальністю «Медицина» медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Д. В. Вакуленко, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри медичної інформатики Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

М. Є. Коваль, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

докторка філософії, доцентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Fiskum, C., Andersen, T.G., Bornas, X., Aslaksen, P.M., Flaten, M.A., & Jacobsen K. (2018). Non-linear heart rate variability as a discriminator of internalizing psychopathology and negative affect in children with internalizing problems and healthy controls. Front. Physiol., 9. DOI 10.3389/fphys.2018.00561.

Koenig, J., Kemp, A.H., Beauchaine, T.P., Thayer, J.F., & Kaess, M. (2016). Depression and resting state heart rate variability in children and adolescents – a systematic review and meta-analysis. Clin. Psychol. Rev., 46, 136-150. DOI 10.1016/j.cpr.2016.04.013.

Balle, M., Morillas, A., Tortella-Feliu, M., & Bornas, X. (2015). Heart rate complexity and attentional orienting: a new look at the role of vagal tone. Nonlinear Dyn. Psy. Life Sci., 19, 101-110.

De la Torre-Luque, A., Fiol-Veny, A., Balle, M., & Bornas, X. (2016). Heartbeat scaling in early adolescents: Its association with anxiety symptoms and sensitivity to punishment. Int. J. Clin. Health Psychol., 16(3), 287-294. DOI 10.1016/j.ijchp.2016.04.002.

Garfinkel, S.N., & Critchley, H.D. (2016). Threat and the body: How the heart supports fear processing. Trends Cogn. Sci., 20, 34-46. DOI 10.1016/j.tics.2015.10.005.

Krohova, J., Czippelova, B., Turianikova, Z., Lazarova, Z., Tonhajzerova, I., & Javorka, M. (2017). Preejection period as a sympathetic activity index: a role of confounding factors. Physiol. Res., 66, 265-275.

Fiskum, C., Andersen, T.G., Aslaksen, P.M., Svendsen, B., Flaten, M.A., & Jacobsen, K. (2017). Cardiac complexity and emotional dysregulation in children. Int. J. Psychophysiol., 121, 38-45. DOI 10.1016/j.ijpsycho.2017.08.005.

Paniccia, M., Paniccia, D., Thomas, S., Taha, T., & Reed, N. (2017). Clinical and non-clinical depression and anxiety in young people: A scoping review on heart rate variability. Auton. Neurosci., 208, 1-14. DOI 10.1016/j.autneu.2017.08.008.

Young, H., & Benton, D. (2015). We should be using nonlinear indices when relating heart-rate dynamics to cognition and mood. Sci. Rep., 5. DOI 10.1038/srep16619.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-19

Як цитувати

Сас, Л. М., Сас, Е. П., Мисула, Е. Ю., Вакуленко, Д. В., & Коваль, М. Є. (2024). ПРИСТОСУВАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДАХ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (2), 96–101. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.2.14794

Номер

№ 2 (2024)

Розділ

Наука - практиці охорони здоров'я

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).