ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Автор(и)

  • Н. О. Слободян Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0009-0000-6990-4188
  • Н. О. Теренда Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0001-5655-4326
  • Т. О. Мулик Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Л. М. Романюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-9278-0184

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.2.14785

Ключові слова:

студенти, викладачі, якість життя, здоров’я, фізичне благополуччя, психологічне здоров’я, соціальне благополуччя

Анотація

Мета: оцінити якість життя і здоровʼя студентів та викладачів.

Матеріали і методи. Випадковим методом було відібрано 125 учасників освітнього процесу в Кременецькому медичному фаховому коледжі імені Арсена Річинського, з яких 34 – викладачі та 91 студент у 2022–2023 навчальному році. Для збору даних було використано демографічну анкету та опитувальник ВООЗ для оцінки якості життя (WHOQOL-BREF). Дані були проаналізовані за допомогою описової статистики (відсоток, середнє значення та стандартна похибка) й індуктивної статистики (тест Манна – Уітні, незалежний t-тест та кореляційний аналіз).

Результати. Результати дослідження показали, що 67,65 % викладачів і 53,85 % студентів вважали, що вони мають добрий загальний рівень якості життя (середній бал 3,74±0,09 та 3,80±0,10 відповідно). 94,12 % викладачів та 54,95 % студентів задоволені своїм здоровʼям (середній бал склав 3,88±0,08 та 3,59±0,08 відповідно).

Викладачі загалом більше задоволені своїм здоровʼям та якістю життя в порівнянні зі студентами. Незважаючи на вищий відсоток викладачів, які вважають свій загальний рівень якості життя добрим, середній бал за цим показником трохи нижчий, ніж у студентів.

Значуща різниця в задоволеності здоровʼям між викладачами (94,12 %) та студентами (54,95 %) може свідчити про те, що викладачі мають більше можливостей або ресурсів для підтримки здоровʼя та добробуту.

Висновки. Статистично значущих відмінностей між викладачами та студентами у сферах фізичного, психологічного здоров’я й соціального благополуччя не виявлено. Лише середній бал за сферу оточуючого середовища був достовірно вищим (р=0,001) серед студентів (61,98±1,68) порівняно з викладачами (52,50±1,87). Це може свідчити про те, що студенти оцінюють своє оточуюче середовище більш позитивно, ніж викладачі. Можливо, це пояснюється тим, що студенти перебувають у більш динамічному та стимулюючому середовищі, повʼязаному з навчанням, соціальними взаємодіями та іншими видами діяльності, які сприяють їхньому загальному відчуттю комфорту й задоволення. 

Біографії авторів

Н. О. Слободян, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидатка економічних наук, доцентка кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Н. О. Теренда, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

докторка медичних наук, професорка кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Т. О. Мулик, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

здобувачка вищої освіти 2 року навчання за спеціальністю 229 «Громадське здоров’я» медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Л. М. Романюк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидатка медичних наук, доцентка кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Prystupa, Ye., & Kurysh, N. (2010). Yakist zhyttia liudyny: katehorii, komponenty ta yikh vymiriuvannia [Quality of human life: categories, components and their measurement]. Fizychna aktyvnist, zdorovia i sport – Physical activity, health and sports, 2, 54-63 [in Ukrainian].

Sabirov, O., Khomych, A., & Samchuk, O. (2015). Stan fizychnoho y psykholohichnoho komponentiv zdorovia v yakosti zhyttia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv [The state of physical and psychological components of health in the quality of life of students of higher educational institutions]. Fizychne vykhovannia, sport i kultura zdorovia u suchasnomu suspilstvi – Physical education, sports and health culture in modern society: a collection of scientific works, 4(55), 112-117 [in Ukrainian].

Hinzburh, V.H., Polishko, T.M., Tatarovskyi, V.O., Severynovska, O.V., & Kocherha, O.Ie. (2011). Suchasni problemy formuvannia zdorovia studentskoi molodi [Modern problems of health formation of student youth]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal – Zaporizhzhya Medical Journal, 4(13), 11-15 [in Ukrainian].

Kliuiko, L. (2018). Teoretyko-metodolohichnyi analiz fenomenu zadovolenosti yakistiu zhyttia yak umovy rozvytku profesiinoi kontseptsii osobystosti [Theoretical and methodological analysis of the phenomenon of satisfaction with the quality of life as a condition for the development of the professional concept of the individual]. Psykholohichni perspektyvy – Psychological perspectives, 32, 135-148 [in Ukrainian].

World Health Organisation (WHO). (n.d.). Research tools; WHO Quality of Life-BREF (WHOQOL-BREF). www.who.int. Retrieved from: https://www.who.int/substance_abuse/research_tools/whoqolbref/en/.

World Health Organization. (2012). WHOQOL – Measuring Quality of Life. www.who.int. Retrieved from: https://www.who.int/tools/whoqol.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-19

Як цитувати

Слободян, Н. О., Теренда, Н. О., Мулик, Т. О., & Романюк, Л. М. (2024). ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ . Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (2), 38–43. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.2.14785

Номер

№ 2 (2024)

Розділ

Здоров'я і суспільство

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).