ПАТОГЕНЕТИЧНІ ПЕРЕХРЕСТЯ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ В ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ

(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Автор(и)

  • С. В. Хміль Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Ю. Б. Правак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.1.14631

Ключові слова:

безпліддя, синдром полікістозних яєчників, метаболічний синдром, ановуляція, інсулінорезистентність, допоміжні репродуктивні технології, екстракорпоральне запліднення, статеві гормони, ожиріння, вагітність

Анотація

Мета: визначити характерні особливості та потенційні акушерські наслідки поєднаного перебігу синдрому полікістозних яєчників та метаболічного синдрому при безплідді у молодих жінок із нереалізованим репродуктивним потенціалом.

Матеріали і методи. Проведено систематичний огляд та порівняльний аналіз 24 наукових публікацій і літературних джерел із бази PubMed за останні 5 років, що стосуються досліджень у галузі репродуктивної медицини щодо впливу синдрому полікістозних яєчників та метаболічного синдрому на розвиток безпліддя в жінок репродуктивного віку і на виношування вагітності.

Результати.  Аналіз літератури виявив цілий ряд спільних ланок патогенезу СПКЯ та метаболічного синдрому в жінок із безпліддям та іншими розладами фертильності. Новітні дослідження рекомендують класифікувати СПКЯ за двома підтипами: репродуктивним та метаболічним. Інсулінорезистентність має ключову роль у розвитку синдрому полікістозних яєчників. Патологічне коло замикається і за рахунок гіперандрогенії та ожиріння. Саме дефектний стероїдогенез провокує розвиток різних метаболічних порушень, які є досить гетерогенними, а разом наявні при синдромі полікістозних яєчників інсулінорезистентність, вісцеральне ожиріння, дисліпідемію та гіперандрогенію можна класифікувати як метаболічний синдром. Деякі питання щодо менеджменту безпліддя при синдромі полікістозних яєчників та метаболічному синдромі є вельми дискутабельними та контроверсійними, про що вказують автори з різних країн світу.

Висновки. Синдром полікістозних яєчників виступає своєрідною платформою для розвитку багатьох коморбідних патологій. Якість життя таких пацієнток, їх репродуктивне  та соматичне здоров’я, реалізованість репродуктивних планів напряму залежать від менеджменту всіх наявних проявів патології. Підхід до діагностики та лікування жінок репродуктивного віку, що мають проблеми із фертильністю, безпліддя і невиношування вагітності, має бути комплексним.

Біографії авторів

С. В. Хміль, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

професор кафедри акушерства та гінекології № 1 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор

Ю. Б. Правак, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

аспірантка кафедри акушерства та гінекології № 1 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Grieger, J.A., Hutchesson, M.J., Cooray, S.D., Bahri Khomami, M., Zaman, S., Segan, L., … Moran, L.J. (2021). A review of maternal overweight and obesity and its impact on cardiometabolic outcomes during pregnancy and postpartum. Therapeutic advances in reproductive health, 15. DOI 10.1177/2633494120986544.

Li, Y., Jiang, Y., Zhang, S., Liu, H., & Zhang, C. (2023). Association of HOMA-IR with Ovarian Sensitivity Index in Women Undergoing IVF/ICSI: A Retrospective Cohort Study. Diabetes, metabolic syndrome and obesity: targets and therapy, 16, 309-320. DOI 10.2147/DMSO.S399105.

Aydogan Mathyk, B., & Quaas, A.M. (2021). Obesity and IVF: weighing in on the evidence. Journal of assisted reproduction and genetics, 38(2), 343-345. DOI 10.1007/s10815-021-02068-6.

Liimatta, J., Utriainen, P., Laitinen, T., Voutilainen, R., & Jääskeläinen, J. (2019). Cardiometabolic Risk Profile Among Young Adult Females With a History of Premature Adrenarche. Journal of the Endocrine Society, 3(10), 1771-1783. DOI 10.1210/js.2019-00193.

Chen, W., & Pang, Y. (2021). Metabolic Syndrome and PCOS: Pathogenesis and the Role of Metabolites. Metabolites, 11(12). DOI 10.3390/metabo11120869.

Christ, J.P., & Cedars, M.I. (2023). Current Guidelines for Diagnosing PCOS. Diagnostics (Basel, Switzerland), 13(6). DOI 10.3390/diagnostics13061113.

Sachdeva, G., Gainder, S., Suri, V., Sachdeva, N., & Chopra, S. (2019). Comparison of the Different PCOS Phenotypes Based on Clinical Metabolic, and Hormonal Profile, and their Response to Clomiphene. Indian journal of endocrinology and metabolism, 23(3), 326-331. DOI 10.4103/ijem.IJEM_30_19.

Pedro-Botet, J., Ascaso, J.F., Barrios, V., De la Sierra, A., Escalada, J., Millán, J., … Valdivielso, P. (2018). COSMIC project: consensus on the objectives of the metabolic syndrome in clinic. Diabetes, metabolic syndrome and obesity: targets and therapy, 11, 683-697. DOI 10.2147/DMSO.S165740.

Dapas, M., Lin, F.T.J., Nadkarni, G.N., Sisk, R., Legro, R.S., Urbanek, M., … Dunaif, A. (2020). Distinct subtypes of polycystic ovary syndrome with novel genetic associations: An unsupervised, phenotypic clustering analysis. PLoS medicine, 17(6). DOI 10.1371/journal.pmed.1003132.

Hussein, K., & Karami, M. (2023). Association between insulin resistance and abnormal menstrual cycle in Saudi females with polycystic ovary syndrome. Saudi pharmaceutical journal, 31(6), 1104-1108. DOI 10.1016/j.jsps.2023.03.021.

Luo, Z., Wang, L., Wang, Y., Fan, Y., Jiang, L., Xu, X., … Hao, G. (2023). Impact of Insulin Resistance on Ovarian Sensitivity and Pregnancy Outcomes in Patients with Polycystic Ovary Syndrome Undergoing IVF. Journal of clinical medicine, 12(3). DOI 10.3390/jcm12030818.

Kotlyar, A.M., & Seifer, D.B. (2023). Women with PCOS who undergo IVF: a comprehensive review of therapeutic strategies for successful outcomes. Reproductive biology and endocrinology, 21(1), 70. DOI 10.1186/s12958-023-01120-7.

Mann, A., Sagili, H., & Subbaiah, M. (2020). Pregnancy Outcome in Women with Polycystic Ovary Syndrome. Journal of obstetrics and gynaecology of India, 70(5), 360-365. DOI 10.1007/s13224-020-01356-y.

Giri, A., Joshi, A., Shrestha, S., & Chaudhary, A. (2022). Metabolic Syndrome among Patients with Polycystic Ovarian Syndrome Presenting to a Tertiary Care Hospital: A Descriptive Cross-Sectional Study. Journal of the Nepal Medical Association, 60(246), 137-141. DOI 10.31729/jnma.7221.

Mitkova Orbetzova, M. (2020). Clinical Impact of Insulin Resistance in Women with Polycystic Ovary Syndrome. Polycystic Ovarian Syndrome. DOI 10.5772/intechopen.90749.

García-Ferreyra, J., Carpio, J., Zambrano, M., Valdivieso-Mejía, P., & Valdivieso-Rivera, P. (2021). Overweight and obesity significantly reduce pregnancy, implantation, and live birth rates in women undergoing In Vitro Fertilization procedures. JBRA assisted reproduction, 25(3), 394-402. DOI 10.5935/1518-0557.20200105.

Kshetrimayum, C., Sharma, A., Mishra, V.V., & Kumar, S. (2019). Polycystic ovarian syndrome: Environmental/occupational, lifestyle factors; an overview. Journal of the Turkish German Gynecological Association, 20(4), 255-263. DOI 10.4274/jtgga.galenos.2019.2018.0142.

Rababaʼh, A. M., Matani, B.R., & Yehya, A. (2022). An update of polycystic ovary syndrome: causes and therapeutics options. Heliyon, 8(10). DOI 10.1016/j.heliyon.2022.e11010.

Ballesta-Castillejos, A., Gómez-Salgado, J., Rodríguez-Almagro, J., Ortiz-Esquinas, I., & Hernández-Martínez, A. (2020). Relationship between Maternal Body Mass Index and Obstetric and Perinatal Complications. Journal of clinical medicine, 9(3). DOI 10.3390/jcm9030707.

Kumar, R., Minerva, S., Shah, R., Bhat, A., Verma, S., Chander, G., … Ganie, M. A. (2022). Role of genetic, environmental, and hormonal factors in the progression of PCOS: A review. Journal of Reproductive Healthcare and Medicine, 3, 3. DOI 10.25259/jrhm_16_2021.

Sanchez-Garrido, M.A., & Tena-Sempere, M. (2020). Metabolic dysfunction in polycystic ovary syndrome: Pathogenic role of androgen excess and potential therapeutic strategies. Molecular metabolism, 35, 100937. DOI 10.1016/j.molmet.2020.01.001.

Shirazi, F.K.H., Khodamoradi, Z., & Jeddi, M. (2021). Insulin resistance and high molecular weight adiponectin in obese and non-obese patients with Polycystic Ovarian Syndrome (PCOS). BMC endocrine disorders, 21(1), 45. DOI 10.1186/s12902-021-00710-z.

Revelli, A., Gennarelli, G., Biasoni, V., Chiadò, A., Carosso, A., Evangelista, F., … Benedetto, C. (2020). The Ovarian Sensitivity Index (OSI) Significantly Correlates with Ovarian Reserve Biomarkers, Is More Predictive of Clinical Pregnancy than the Total Number of Oocytes, and Is Consistent in Consecutive IVF Cycles. Journal of clinical medicine, 9(6), 1914. DOI 10.3390/jcm9061914.

Wang, C., Wen, Y.X., & Mai, Q.Y. (2022). Impact of metabolic disorders on endometrial receptivity in patients with polycystic ovary syndrome. Experimental and therapeutic medicine, 23(3), 221. DOI 10.3892/etm.2022.11145.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-30

Як цитувати

Хміль, С. В., & Правак, Ю. Б. (2024). ПАТОГЕНЕТИЧНІ ПЕРЕХРЕСТЯ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ В ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ: (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ). Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (1), 95–100. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.1.14631

Номер

Розділ

Огляд наукової літератури