ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ З КОМУНІКАЦІЙ: ВІД ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ДО УПРАВЛІННЯ ТА ЛІДЕРСТВА В ГАЛУЗІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2022.1.13076Ключові слова:
комунікація, підготовка лікарів, комунікація ризику, інформаційна безпека, медична освітаАнотація
Мета: дослідження та оптимізація процесу підготовки студентів спеціальності 222 «Медицина» у сфері комунікацій.
Матеріали і методи. Проведений структурно-логічний аналіз документів, що визначають компетентності медичних спеціалістів Європейського регіону ВООЗ, магістрів за спеціальністю 222 «Медицина» і навчальні плани підготовки майбутніх лікарів закладів вищої медичної освіти.
Результати. Розвиток в Україні напряму громадського здоров’я та пандемія COVID-19 привертають дедалі більшу увагу до важливості комунікації у сфері охорони здоров’я. Водночас, за оцінкою ВООЗ, наша країна перебуває у стані початкової готовності за цим напрямом. Визначені основні компетентності випускників, необхідні для належного здійснення комунікації, зокрема вміння адаптувати дані наукових досліджень, будувати терапевтичні стосунки з пацієнтом, взаємодіяти з різними групами населення, комунікувати за допомогою сучасних інформаційних засобів, працювати у мультидисциплінарних групах тощо. Запропоновані заходи з досягнення цих компетентностей у межах наявних навчальних курсів української та іноземних мов, медичної термінології, інформатики, соціальної медицини та громадського здоров’я, клінічних дисциплін тощо. Розроблені підходи до організації курсу за вибором «Комунікації в охороні здоров’я».
Висновки. Вітчизняна система вищої медичної освіти має істотні резерви для вдосконалення системи підготовки студентів за напрямом комунікації. У підготовці студентів необхідно приділити увагу інформаційній гігієні та безпеці, кризовій комунікації, комунікації даних досліджень та невизначеності, комунікації з особами, що мають комунікативні порушення, технічним засобам організації дистанційної роботи команд тощо.
Посилання
Balashov, K.V. (2021). Stavlennya hromadyan Ukrayiny do kanaliv komunikatsiyi pro zdorovya: z 2012 po 2020 r. [The attitude of the population to the health communication channels in Ukraine from 2012 to 2020]. Ukrayina. Zdorovya natsiyi – Ukraine. Nation’s Health, 1(2), 5-13. DOI 10.24144/2077-6594.2.1.2021.235352 [in Ukrainian].
(2021). Shupyk NHUU. Misiia VOOZ v Ukraini: rezultaty, otsinky ta perspektyvy [PLU NUOZ of Ukraine Shupika. WHO mission in Ukraine: results, assessments and prospects]. Retrieved from: https://nuozu.edu.ua/n/m/8513-misiia-vooz-v-ukraini-rezultaty-otsinky-ta-perspektyvy [in Ukrainian].
(2021). Standart vyshchoi osvity zi spetsialnosti 222 Medytsyna haluzi znan 22 Okhorona zdorovia dlia druhoho (mahisterskoho) rivnia vyshchoi osvity [Standard of higher education in the specialty 222 Medicine in the field of knowledge 22 Health care for the second (master’s) level of higher education]. Retrieved from: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni standarty/2021/11/09/222-Medytsyna.mahistr.09.11.pdf [in Ukrainian].
Dubosh, N., Hall, M., Novack, V., Shafat, T., Shapiro, N., & Ullman, E. (2019). A Multimodal Curriculum with Patient Feedback to Improve Medical Student Communication: Pilot Study. Western Journal of Emergency Medicine, 21(1), 115-121. DOI 10.5811/westjem.2018.11.44318.
Betsch, C., & Böhm, R. (2016). Cultural Diversity Calls for Culture-Sensitive Health Communication. Medical Decision Making, 36(7), 795-797. DOI 10.1177/0272989X16663482.
Graf, J., Loda, T., Zipfel, S., Wosnik, A., Mohr, D., & Herrmann-Werner, A. (2020). Communication skills of medical students: survey of self- and external perception in a longitudinally based trend study. BMC Medical Education, 20(1), 149. DOI 10.1186/s12909-020-02049-w.
Ye, Z., Dalal, K., Zhang, H., Li, F., Zhao, J., & Wang, S.-M. (2020). Core competencies for injury prevention among public health students and an advocacy for curriculum development in the medical universities in China: a cross-sectional study. Injury Prevention, 26(6), 555-561. DOI 10.1136/injuryprev-2020-043857.
Taylor, E., Atkins, K.E., Medlock, J., Li, M., Chapman, G.B., & Galvani, A.P. (2016). Cross-Cultural Household Influence on Vaccination Decisions. Medical Decision Making, 36(7), 844-853. DOI: 10.1177/0272989X15591007.
Deis, N., Koch, C., Dreimüller, N., Gaitzsch, E., Weißkircher, J., Jünger, J., & Lieb, K. (2020). Development, implementation, and evaluation of a curriculum for medical students on conflicts of interest and communicating risk. GMS Journal for Medical Education, 37(1), Doc3. DOI 10.3205/zma001296.
Han, P.K.J., Joekes, K., Elwyn, G., Mazor, K.M., Thomson, R., Sedgwick, P., ... Wong, J.B. (2014). Development and evaluation of a risk communication curriculum for medical students. Patient Education and Counseling, 94(1), 43-49. DOI 10.1016/j.pec.2013.09.009.
European Training Requirements for Pediatric Surgery, 11 (2020). Retrieved from: https://www.uems.eu/__data/assets/pdf_file/0019/123805/UEMS-2020.33-European-Training-Requirements-in-Paediatric-Surgery.pdf.
Voronenko, Y.V., Hulchiy, O.P., Zakharova, N.M., Balashov, K.V., & Turianytsia, S.M. (2021). Exposome: priorities of Ukraine. Ukrainian Medical Journal, 141. DOI 10.32471/umj.1680-3051.141.197637.
Johansson, P., Nickol, D., Maloney, S., Grimm, B., Tibbits, M., Siahpush, M., ... Gofin, J. (2020). Health Professions Students’ Assessment of an Interprofessional Rural Public Health-Focused Rotation: A Pilot Study Based on the Community-Oriented Primary Care Approach. Journal of Medical Education and Curricular Development, 7. DOI 10.1177/2382120520932549.
Hines, A., & Jernigan, D.H. (2012). Developing a Comprehensive Curriculum for Public Health Advocacy. Health Promotion Practice, 13(6), 733-737. DOI 10.1177/1524839912457682.
Oda, Y., Onishi, H., Sakemi, T., Fujimoto, K., & Koizumi, S. (2014). Improvement in medical students’ communication and interpersonal skills as evaluated by patient satisfaction questionnaire after curriculum reform. Journal of Clinical Biochemistry and Nutrition, 55(1), 72-77. DOI 10.3164/jcbn.14-29.
Melvin, L., Connolly, K., Pitre, L., Dore, K.L., & Wasi, P. (2015). Improving medical students’ written communication skills: design and evaluation of an educational curriculum. Postgraduate Medical Journal, 91(1076), 303-308. DOI 10.1136/postgradmedj-2014-132983.
Kalamazoo. (2001). Kalamazoo Essential Elements Communication Checklist. In Practical Guide to Teaching and Assessing the ACGME Core Competencies. Retrieved from: https://documentcloud.adobe.com/link/review?uri=urn:aaid:scds:US:ef4082bb-552c-4fe4-b00c-053cee853189#pageNum=1.
Koponen, J., Pyörälä, E., & Isotalus, P. (2014). Communication Skills for Medical Students. Simulation & Gaming, 45(2), 235-254. DOI 10.1177/1046878114538915.
Lungeanu, D., Tractenberg, R.E., Bersan, O.S., & Mihalas, G.I. (2009). Towards the integration of medical informatics education for clinicians into the medical curriculum. Studies in Health Technology and Informatics, 150, 936-940. DOI 10.3233/978-1-60750-044-5-936.
Macfarlane, J. (2018). How fake medical news is SERIOUSLY damaging our health: From vaccines and heart pills to cancer drugs and diets, as experts report a rise in misinformation online, a special investigation tackles the dangerous myths threatening our health. Retrieved from: https://www.dailymail.co.uk/health/article-6424819/How-fake-news-SERIOUSLY-damaging-health.html.
Machleid, F., Kaczmarczyk, R., Johann, D., Balčiūnas, J., Atienza-Carbonell, B., von Maltzahn, F., & Mosch, L. (2020). Perceptions of Digital Health Education Among European Medical Students: Mixed Methods Survey. Journal of Medical Internet Research, 22(8), e19827. DOI 10.2196/19827.
Lau, B., Duggal, P., Ehrhardt, S., Armenian, H., Branas, C.C., Colditz, G.A., … Celentano, D. D. (2020). Perspectives on the Future of Epidemiology: A Framework for Training. American Journal of Epidemiology, 189(7), 634-639. DOI 10.1093/aje/kwaa013.
Balashov, K.V., Slabkiy, G.O., Hulchiy, O.P., Zakharova, N.M., & Turianytsia, S.M. (2021). Relationships Between the Source of Health Information and the Behavior of Mothers of Children Under 5 Years Old: Cross-Sectional Study Analysis. Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland, 1960), 74(3, 2), 630-635. DOI 10.36740/wlek202103212.
Rider, E. (2010). Interpersonal and Communication Skills. In Rider EA, Nawotniak RH. A Practical Guide to Teaching and Assessing the ACGME Core Competencies, 2nd edition. Marblehead, MA: HCPro, Inc., 2010.
Carrión Martín, A.I., Derrough, T., Honomou, P., Kolie, N., Diallo, B., Koné, M., ... Jansà, J.M. (2016). Social and cultural factors behind community resistance during an Ebola outbreak in a village of the Guinean Forest region, February 2015:
a field experience. International Health, 8(3), 227-229. DOI 10.1093/inthealth/ihw018.
Baylor, C., Burns, M., McDonough, K., Mach, H., & Yorkston, K. (2019). Teaching Medical Students Skills for Effective Communication With Patients Who Have Communication Disorders. American Journal of Speech-Language Pathology, 28(1), 155-164. DOI 10.1044/2018_AJSLP-18-0130.
Training Requirements for the Specialty of Internal Medicine, 67 (2016). Retrieved from: https://www.uems.eu/__data/assets/pdf_file/0017/44450/UEMS-2016.13-European-Training-Requirements-Internal-Medicine.pdf.
Broniatowski, D.A., Jamison, A.M., Qi, S., AlKulaib, L., Chen, T., Benton, A., ... Dredze, M. (2018). Weaponized Health Communication: Twitter Bots and Russian Trolls Amplify the Vaccine Debate. American Journal of Public Health, 108(10), 1378-1384. DOI 10.2105/AJPH.2018.304567.
World Health Organization. (2016). Global diffusion of eHealth: Making universal health coverage achievable. In Report of the third global survey on eHealth. Retrieved from: http://who.int/goe/publications/global_diffusion/en/.
World Health Organization. Regional Office for Europe. (2021). WHO-ASPHER competency framework for the public health workforce in the European Region. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/347866.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
