ВПЛИВ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ НА КОГНІТИВНУ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНУ СФЕРИ У ХВОРИХ (ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ) ПІСЛЯ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ З ЛЕГКИМ НЕВРОЛОГІЧНИМ ДЕФІЦИТОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12860Ключові слова:
варіабельність АТ, ішемічний інсульт, когнітивні порушення, психоемоційні порушенняАнотація
Мета: дослідити вплив варіабельності артеріального тиску (АТ) на вираженість проявів когнітивного дефіциту та емоційно-вольових порушень у хворих після ішемічного інсульту.
Матеріали і методи. У дослідження було включено 90 пацієнтів від 33 до 72 років: 1-шу (основну) групу склали 30 пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт (ІІ) на тлі гіпертонічної хвороби (ГХ) з легким неврологічним дефіцитом і повернулися до праці; 2-гу – 30 пацієнтів, які хворіють на ГХ більше 5 років, 3-тю групу – 30 пацієнтів, без хронічних захворювань. Середній вік пацієнтів склав в основній групі (57,6±7,0) року, в І контрольній – (57,5±7,5) року, в ІІ контрольній – (44,4±7,9) року.
Використовувалися методи дослідження: клінічні, нейропсихологічне тестування, статистичні методи.
Результати. При аналізі антропометричних даних виявлено, що пацієнти основної та першої контрольної груп мали надлишкову вагу тіла (ІМТ>25), натомість пацієнти другої контрольної групи (практично здорові) мали ІМТ незначно вищий від референтного. Когнітивні та психоемоційні сфери достовірно не відрізнялись у хворих основної та першої контрольної груп.
Висновки. При дослідженні впливу ВАТ на когнітивну сферу та психоемоційний стан хворих після інсульту з легким неврологічним дефіцитом встановлено, що показники ВАТ утримувалися в межах допустимих значень. При порівнянні даних досліджень хворих основної та І контрольної груп з групою відносно здорових пацієнтів (2 контрольна група) міжвізитна ВАТ (САТ, ДАТ) була достовірно нижчою в останніх (р<0,001, р=0,004).
Посилання
Ostroumova, O.D., Guseva, T. F., Abakumov, U.E., & Batutina, A.M. (2013). Variabelnost sistolicheskogo i diastolicheskogo arterialnogo davleniya pri arterialnoy gipertenzii: klinicheskaya znachimost, vozmozhnyye patogeneticheskiye mekhanizmy [Variability of systolic and diastolic blood pressure in hypertension: clinical significance, possible pathogenetic mechanisms]. Kardiovaskulyarnaya terapiya i profilaktika – Cardiovascular Yherapy and Prevention, 2, 91-94 [in Russian].
Gorbunov, V.M. (2017). Sovremennyye predstavleniya o variabelnosti arterialnogo davleniya [Modern ideas about the variability of blood pressure]. Ratsionalnaya farmakoterapiya v kardiologii – Rational Pharmacotherapy in Cardiology, 8(6), 810-813 [in Russian].
Kovalenko, O.E. (2016). Otsinka variabelnosti sertsevoho rytmu pry vertebralno-bazylyarnykh rozladakh, povyazanykh iz tservikovertebrohennym faktorom [Assessment of heart rate variability in vertebrobasilar disorders associated with cervicovertebrogenic factor]. Medychnyy chasopys – Medical Journal, 3(53), 133-137 [in Ukrainian].
Nimtsovich, T.I., & Kravchenko, A.M. (2018). Variabelnist arterialnoho tysku: klinichne znachennya ta mozhlyvosti korektsiyi [Blood pressure variability: clinical significance and possibilities of correction]. Kardiologiya: ot nauki k praktike – Cardiology: From Science to Practice, 2 [in Ukrainian].
Ostroumova, O.D., Guseva, T.F., & Khvorostyanaya, I.V. (2014). Variabelnost arterialnogo davleniya – novaya mishen dlya profilaktiki insulta [Blood pressure variability is a new target for stroke prevention]. Pharmateka – Pharmac, 14(247), 39-44 [in Russian].
Guryanov, V.G., Lyakh, E.Yu., Pariy, V.D., Korotky, O.V., Chaly, O.V., & Chaly, K.O. (2018). Posibnyk z biostatystyky. Analiz rezultativ medychnykh doslidzhen u paketi EZR (R–statistics) [Handbook of Biostatistics. Analysis of the results of medical research in the package EZR (R – statistics)]. Kyiv: Vistka [in Ukrainian].
Sirenko, Yu.M. (2014). Medykamentozna profilaktyka insultu u khvorykh na arterialnu hipertenziyu [Drug prevention of stroke in patients with arterial hypertension]. Liky Ukrayiny – Medicines of Ukraine, 12, 7-12 [in Ukrainian].
Khomazyuk, T.A., & Krotova, V.Yu. (2019). Faktory ryzyku kohnityvnykh porushen pry arterialniy hipertenziyi [Risk factors for cognitive impairment in hypertension]. Ukrayinskyy medychnyy chasopys – Ukrainian Medical Journal, 2(2), 130 [in Ukrainian].
Lees, R., Fearon, P., Harrison, J.K., Broomfield N.M., & Quinn T.J. (2019). Cognitive and mood assessment in stroke research: focused review of contemporary studies. Stroke, 43, 1678-1680.
Kanda Y. (2013). Investigation of the freely available easy-to-use software ‘EZR’ for medical statistics. Bone Marrow Transplant, 48, 452-458. Retrieved from: https://www.nature.com/articles/bmt2012244.
Lloyd-Jones, D., Adams, R.J., & Brown, T.M. (2017). Heart disease and stroke statistics. 2010 update: report from the American Heart Association. Circulation, 121, 46-215.
Pendlebury, S.T. (2017). Dementia in patients hospitalized with stroke: rates, time course, and clinico-pathologic factors. Int. J. Stroke, 7(7), 570-581.
Mijajlovic, M.D., Pavlovic, A., Brainin, M., Heiss, W.-D., Quinn, TJ., Ihle-Hansen, H.B.,… Hermann, D.M. (2017). Post-stroke dementia - a comprehensive review. BMC Med., 15, 11. Retrieved from: https://bmcmedicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12916-017-0779-7.
Rothwell, P.M., Howard, S.C., Dolan, E., O’Brien, E., Dobson, J.E., Dahlöf, B.,... Poulter, N.R. (2020). Prognostic significance visit-to-visit variability, maximum systolic blood pressure, and episodic hypertension. Lancet, 375(9718), 895-905. DOI 10.1016/S0140-6736(10)60308-X.
McKevitt, C., Fudge, N., & Redfern, J. (2019). Self-reported long term needs after stroke. Stroke, 42, 1398-1403.
Feigin, V.L., Lawes, C.M., Bennett, D.A., & Anderson, C.S. (2013). Stroke epidemiology: a review of population-based studies of incidence, prevalence, and case-fatality in the late 20th century. Lancet Neurol., 2, 43-53.
Strong, K., Mathers, C., & Bonita, R. (2007). Preventing stroke: saving lives around the world. Lancet Neurol., 6, 182-187.
Pollock, A., St. George, B., Fenton, M., & Firkins, L. (2013). Top ten research priorities relating to life after stroke. Lancet Neurol., 11, 209.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
