ВИВЧЕННЯ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЗРОСТАННЯ РІВНЯ КЕСАРЕВОГО РОЗТИНУ, ЗА ПЕРІОД 2017–2018 рр.

Автор(и)

  • D. Ye. Moskviak-Lesniak Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
  • A. V. Krasivska Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
  • I. T. Zhygaliak Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10587

Ключові слова:

кесарів розтин, показання до проведення кесаревого розтину, повторні пологи

Анотація

Мета: дослідити та проаналізувати фактори, які впливають на збільшення частоти проведення кесаревого розтину, в пологових будинках м. Львова (2017–2018 рр.).

Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були породіллі та лікарі акушер-гінекологи пологових будинків міста Львова: Комунального некомерційного підприємства «Пологовий клінічний будинок № 1 м. Львова», Пологового відділення комунального некомерційного підприємства «3-тя міська клінічна лікарня м. Львова», Комунального закладу Львівського обласного перинатального центру.

Проведено одномоментне, когортне дослідження з використанням методів: анонімного індивідуального анкетування; ретроспективного аналізу статистичного звіту структури показань до кесаревого розтину в Комунальному некомерційному підприємстві «Пологовий клінічний будинок № 1 м. Львова» у 2018 (1180 операцій) та 2017 рр. (1006 операцій); статистичного; аналітичного. Виконано розрахунок середніх (М±SE) та відносних показників.

Результати. У 2018 р. метод розродження шляхом кесаревого розтину був обраний у 25,7 % від загальної кількості пологів, що зросло в 1,2 раза порівняно з 2017 р. – 20,8 %. Серед опитаних жінок близько 86 % породіль, які повторно народжували, з яких 10 % – з багатоплідною вагітністю. Проаналізувавши частку фізіологічних пологів при першій вагітності – 52 %, повторній вагітності – 34 % та кесаревого розтину – 48 і 66 % відповідно в опитаних породіль, отримали, що кількість повторних пологів шляхом кесаревого розтину (КР) зросла у 1,26 раза. Встановлено, що на збільшення частоти загальної кількості розроджень шляхом кесаревого розтину впливає наявність медичних показань (90,58 %), зокрема: рубець на матці після операції кесаревого розтину – 27,12 %, дистрес плода – 14,16 %, тазове та ніжне передлежання – 9,7 %; збільшення кількості повторних пологів після попереднього КР; зростання частоти хронічних захворювань в анамнезі: варикозне розширення вен нижніх кінцівок, зниження гостроти зору, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет; психологічний фактор (емоційне напруження з боку родичів і породіллі; страх спровокований громадою, страх болю, страх перед пологами); бажання жінки (після попередньої операції кесаревого розтину).

Висновки. На збільшення частоти загальної кількості розроджень шляхом КР у пологових будинках м. Львова впливають: медичні показання; збільшення кількості повторних пологів, після попереднього КР; зростання частоти хронічних захворювань в анамнезі; психологічний фактор; бажання жінки.

Біографії авторів

D. Ye. Moskviak-Lesniak, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Москвяк-Лесняк Дзвенислава Євгенівна – к.мед.н., асистент кафедри соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, в.о. завідувача гінекологічного відділення КНП “ПКБ №1 м. Львова”

A. V. Krasivska, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Красівська Андріана Володимирівна – студентка 6 курсу медичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

I. T. Zhygaliak, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Жигаляк Ірина Тарасівна – студентка VI курсу медичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

Посилання

Hutor, T.H. (2013). Retrospektyvni osnovy protsesu stanovlennia ta rozvytku hrupovoho metodu ekspertnoho otsiniuvannia [Retrospective basis of the formation and development process of the group method of expert evaluation]. Suchasni medychni tekhnolohii – Modern Medical Technologies, 2, 37-39 [in Ukrainian].

Korchynska, O.O., & Hulpe, K.Yu. (2016). Materynski ta perynatalni naslidky, poviazani z kesarevym roztynom: porivnialnyi analiz iz dosvidom koleh zi Slovachchyny [Maternal and perinatal outcomes related to caesarean section: a comparative analysis with the experience of colleagues from Slovakia]. Naukovo-praktychnyi zhurnal dlia pediatriv ta likariv zahalnoi praktyky – simeinoi medytsyny – Scientific and Practical Journal for Pediatricians and General Practitioners – Family Medicine, 2, 35-39 [in Ukrainian].

(2011). Pro zatverdzhennia klinichnoho protokolu z akusherskoi dopomohy "Vahinalni polohy pislia kesarevo horoztynu (VPKR)". Nakaz MOZ Ukrainy vid 27.12.2011 № 976. [On approval of the clinical protocol on obstetric care "Vaginal delivery after caesarean section (VDCS)". Ministry of Health of Ukraine Order No. 976 of 27.12.2011]. [in Ukrainian].

(2011). Pro vnesennia zmin do nakazu MOZ Ukrainy vid 15.12.2003 roku №582 "Pro zatverdzhennia klinichnykh protokoliv z akusherskoi ta hinekolohichnoi dopomohy". Nakaz MOZ Ukrainy vid 27.12.2011 № 977. [On amendments to the order of the Ministry of Health of Ukraine of 15.12.2003, № 582 "On approval of clinical protocols on obstetric and gynecological care". Ministry of Health of Ukraine Order No. 977 of December 27, 2011] [in Ukrainian].

Ties Boema, Carine Ronsmans, Dessalegn Y. Melesseetal. (2018). Global epidemiolody of use of and disparitiesincaesareansections. Lancet, 391, 1589-1598.

Betran, A.P., Torloni M.R., & Zhang, J. (2015). What is the optimal rate of caesareansectionat population level? A systematic review of ecologic studies. Reprod. Health, 12, 57.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-11-15

Як цитувати

Moskviak-Lesniak, D. Y., Krasivska, A. V., & Zhygaliak, I. T. (2019). ВИВЧЕННЯ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЗРОСТАННЯ РІВНЯ КЕСАРЕВОГО РОЗТИНУ, ЗА ПЕРІОД 2017–2018 рр. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (3), 25–29. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10587

Номер

Розділ

Здоров'я населення: тенденції та прогнози