ПРО ПРАВА МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

I. H. Savka; N. M. Kalyniuk

doi:10.11603/1681-2786.2019.1.10285

Автор(и)

I. H. Savka Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
N. M. Kalyniuk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.1.10285

Ключові слова:

система охорони здоров’я, права, медичний працівник, медична допомога

Анотація

Мета: з’ясувати існуючі права медичних працівників, передбачені чинним законодавством, з огляду на реформування системи охорони здоров’я.

Матеріали і методи. Методологічною основою дослідження виступає сукупність загальних та спеціальних наукових методів пізнання. Чинні нормативно-правові акти, що проаналізовано за допомогою комплексу методів: порівняльно-правового, структурно-логічного, системно-аналітичного, формально-логічного та методу теоретичного аналізу з дотриманням принципів біотичних норм і правил; формулювання і систематизація висновків.

Результати. Аналіз чинних нормативно-правових актів дає підстави стверджувати, що права медичних працівників слід розмежувати на дві групи: загальні та спеціальні. До загальних прав медичних працівників належать ті, які гарантують певні умови їх професійної діяльності, охорону здоров’я, соціальний захист, зокрема право на: належні умови професійної діяльності; обов’язкове страхування; створення медичних наукових товариств чи професійних спілок; судовий захист; соціальну допомогу; скорочений робочий день і додаткову відпустку; пільгові умови пенсійного забезпечення та пільгове надання житла; першочергову медичну допомогу тощо. До спеціальних прав належать такі, які передбачені виключно для медичного працівника як спеціального суб’єкта. Серед таких прав необхідно виокремити: право про надання інформації про пацієнта без його згоди чи згоди його законного представника; право на відмову від подальшого ведення пацієнта; право здійснювати медичне втручання без згоди пацієнта або його законних представників.

Чинне національне законодавство у галузі охорони здоров’я потребує вдосконалення. Одним із кроків на цьому шляху стала би імплементація передбаченого міжнародними нормативними актами права лікаря на заперечення під час виконання своїх професійних обов’язків.

Висновки. Права лікаря при наданні медичної допомоги слід розділити на загальні та спеціальні. Передбачені чинним національним законодавством професійні права медичних працівників не завжди забезпечуються державними гарантіями і мають почасти декларативний характер. Це зумовлено відсутністю розроблених підзаконних актів, які повинні забезпечити механізм їх реалізації з урахуванням вимог сьогодення. Застосування зарубіжного досвіду, імплементація міжнародних стандартів у національне законодавство, зокрема щодо реалізації лікарем права на заперечення з міркувань совісті, забезпечить більш професійну захищеність лікаря та підвищить якість надання медичної допомоги.

Біографія автора

I. H. Savka, Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine

доктор медичних наук, професор кафедри судової медицини та медичного правознавства ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет»

Посилання

Kalyniuk, N., Rohalskyi, І., & Humenna, N. (2015). Yurydychna kvalifikatsiia defektiv nadannia medychnoi dopomohy u sferi akusherstva i hinekolohii [Legal qualification of defects of medical aid in the field of obstetrics and gynecology]. Medychne pravo – Medical Law, 2 (16), 63-73 [in Ukrainian].

Sarybaieva, H.М. (2017). Zakonodavstvo Ukrainy pro okhoronu zdorovia: administratyvnyi vymir [Ukrainian Health Legislation: Administrative Dimension]. Visnyk Pivdennoho rehionalnoho tsentru Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy – Journal of the South Regional Center of National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 13, 121-127 [in Ukrainian].

Seniuta, I. (2018). Pidstavy vynyknennia pravovidnosyn u sferi nadannia medychnoi dopomohy: deiaki aspekty [The reasons for the emergence of legal relationships in the field of medical care: some aspects]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu – Scientific Herald of Uzhhorod University, 1, (50), 107-110 [in Ukrainian].

Stefanchuk, R.О. (2019). Provedennia v Ukraini kodyfikatsii medychnoho zakonodavstva: do pytannia postanovky problem [Conducting in Ukraine the codification of medical legislation: to the issue of problem setting]. Abstracts of papers: Aktualni problemy medychnoho prava: profesiinyi pohliad. (pp. 124‒129), Kyiv. [in Ukrainian].

Stetsenko, S.H. (2017). 25 rokiv Osnov zakonodavstva Ukrainy pro okhoronu zdorovia: uspikh, sumnivy chy nevdacha? Abstracts of papers: Aktualni pytannia teorii ta praktyky pravovoho rehuliuvannia haluzi okhorony zdorovia: problemy i perspektyvy. (pp. 10‒13), Zaporizhzhia [in Ukrainian].

Stetsenko, S.H. (2017). Medychna reforma v Ukraini: pravo, polityka, moral.[Medical reform sn Ukraine: law, politics, moral]. Publichne pravo – Public Law, 4, 57-61 [in Ukrainian].

Stetsenko, S.H. (2019). Transformatsiia sfery okhorony zdorovia Ukrainy: rol medychno-pravovykh doslidzhen. Abstracts of papers: Aktualni problemy medychnoho prava: profesiinyi pohliad. (pp. 120‒123), Kyiv [in Ukrainian].

Franchuk, V.V. (2017). Mistse, rol i znachennia likarskoi profesii v umovakh suchasnoho ukrainskoho suspilstva. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, 3 (73), 35-41 [in Ukrainian].