ВПЛИВ ВІРУСНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ВІРУСОМ ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ НА ВИЖИВАННЯ ХВОРИХ ІЗ ВІЛ-ІНФЕКЦІЄЮ ПРОТЯГОМ 5 РОКІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

  • O. V. Shevelоva ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
  • L. R. Shostakovych-Koretskaya ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
  • K. Yu. Lytvyn ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
Ключові слова: ВІЛ-інфекція, ВААРТ, CD4 T-лімфоцити, вірусне навантаження.

Анотація

Мета: на основі 5-річного спостереження ВІЛ-інфікованих хворих, яким було призначено ВААРТ, оцінити вплив вірусного навантаження ВІЛ РНК та СD4+ на початку високоактивної антиретровірусної терапії на смертність пацієнтів.

Матеріали і методи. Аналіз хворих проводили з урахуванням клінічних і лабораторних показників. Використовували описову статистику кількісних даних у групах; кореляційний аналіз.

Результати. Всі хворі отримували високоактивну антиретровірусну терапію не менше 5 років. Імунофено­типування периферійної крові показало такі результати: медіана (Ме, 25–75 процентиль) рівня CD4+ склала
186 (90–262) копій/мл, вірусне навантаження – 75,358 (19,091–326,273) ВІЛ РНК копій/мл. За 5 років спостереження померли 63 пацієнти. Найбільший відсоток хворих на ВІЛ-інфекцію померли у перші 12 місяців лікування і склали 58,73 %. Протягом наступних двох років проведення лікування щорічно померли 11,11 та 14,28 % відповідно. На четвертому році після початку ВААРТ померли 11,11 % хворих. За 5 рік проведення ВААРТ померли 4,76 % хворих.

Висновки. У ВІЛ-інфікованих хворих, яким було призначено ВААРТ, визначено зв’язок між кількістю Т-лімфоцитів-хелперів та вірусним навантаженням (rs=-0,821; р=0,000) у період 5-річного спостереження. Найбільший нако­пи­чений ризик смерті – 0,1, виявлено у групах пацієнтів із більшим ступенем імуносупресії.

Посилання

Nakaz MOZ Ukrainy № 551 vіd 12.07.2010 r. “Pro zatverdzhennia klіnіchnoho protokolu antiretrovіrusnoi terapіi VІL-іnfektsіi u doroslykh ta pіdlіtkіv” [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated July No 551 of 12.07.2010. “About the solidification of the clinical protocol of antiretroviral therapy VIL-infectious diseases in the elderly and adolescents”]. [in Ukrainian].

Pokrovskaya A.V.(2010). Faktory, vliyayushchie na techenie VICH–infektsii [Factors influencing the course of HIV infection]. Epidemiologiya i infektsionnye bolezni – Epidemiology and Infectious Diseases, 3, 60-63 [in Russian].

Azar, M. M., Springer, S. A., Meyer, J. P., & Altice F. L. (2010). A systematic review of the impact of alcohol use disorders on HIV treatment outcomes, adherence to antiretroviral therapy and health care utilization. Drug Alcohol. Depend., 112 (3), 178-193.

Atkinson, M. J. & Petrozzino J. J. (2009). An evidence-based review of treatment-related determinants of patients’ nonadherence to HIV medications. II AIDS Patient Care STDS, 23 (11), 903-914.

Boulware, D. R., Meya, D. В. & Bergemann, T. L. (2010). Clinical features and serum biomarkers in HIV immune reconstitution inflammatory synd bryptococcal meningitis: a prospective cohort study. PLoS Med. 7, (12), 380-384.

Ammassari, A., Trotta, M. P., Murri, R. & et al. (2002). Correlates and predictors of adherence to highly active antiretroviral therapy: overview of published literature. J. Acquir. Immune. Defic. Syndr., 31 (3), 123-127.

Trinchieri G. (2007). Interleukin-10 production by effector T cells: Thl cells show self- control. J. Exp. Med. 204 (2), 239-243.

Wojcicki J. M. (2005). Socioeconomic status as a risk factor for HIV infection in women in East, Central and Southern Africa: a systematic review. J. Biosoc. Sci. 37 (1), 1-36.

Опубліковано
2018-09-27
Як цитувати
ShevelоvaO., Shostakovych-Koretskaya, L., & Lytvyn, K. (2018). ВПЛИВ ВІРУСНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ВІРУСОМ ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ НА ВИЖИВАННЯ ХВОРИХ ІЗ ВІЛ-ІНФЕКЦІЄЮ ПРОТЯГОМ 5 РОКІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (2). https://doi.org/10.11603/1681-2786.2018.2.9363
Номер
Розділ
Здоров'я населення: тенденції та прогнози