КЛІНІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ В ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ТЛІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА ХРОНІЧНОГО ЕНДОМЕТРИТУ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2022.4.13687Ключові слова:
безпліддя, допоміжні репродуктивні технології, екстракорпоральне безпліддя, синдром полікістозних яєчників, хронічний ендометрит, PRP-терапія, індукція суперовуляції, прегравідарна терапіяАнотація
Мета: проаналізувати вплив різних схем медикаментозної терапії на клінічні результати лікування безпліддя в жінок із СПКЯ та хронічним ендометритом у протоколах екстракорпорального запліднення.
Матеріали і методи. Проведено обстеження 140 жінок з ендокринним безпліддям на фоні СПКЯ та ХЕ, які були поділені на 3 клінічні групи залежно від причин та схем лікування безпліддя, а також 35 жінок із чоловічим фактором безпліддя, які склали контрольну групу. Усім досліджуваним пацієнткам проводили оцінку результативності лікування безпліддя за показниками протоколів ЕКЗ.
Результати. У результаті стимуляції суперовуляції у пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ та хронічного ендометриту за умови модифікованої схеми терапії вірогідно вищими, стосовно групи порівняння, виявляються кількість фолікулів (на 165,98 %), отриманих ооцитів (на 164,25 %), кількість МІІ (на 137,82 %), МІ (на 302,60 %), GV (на 282,50 %) та deg (на 295,00), а також кількість запліднених клітин нормальної форми (в 2,30 раза), кількість незапліднених ооцитів (у 3,12 раза), кількість ооцитів, які ненормально запліднилися (1PN) (у 3,05 раза), кількість ооцитів, які ненормально запліднилися (3PN) (у 2,38 раза), вихід бластоцист (в 1,94 раза) та кількість клітин високого класу (в 2,17 раза).
Висновок. У пацієнток із СПКЯ та ХЕ застосування стандартної протизапальної терапії за модифікованою схемою, яка включає препарат інозитолу та альфа-ліпоєвої кислоти в прегравідарній підготовці, PRP-терапію порожнини матки та інфузію ліпофундину в день пренесення ембріонів, сприяє покращенню показників результативності протоколів ЕКЗ.
Посилання
Siddiqui, S., Mateen, S., Ahmad, R., & Moin, S. (2022). A brief insight into the etiology, genetics, and immunology of polycystic ovarian syndrome (PCOS). Assist. Reprod. Genet., 39(11), 2439-2473. DOI 10.1007/s10815-022-02625-7. PMID: 36190593; PMCID: PMC9723082.
Di Nicuolo, F., Castellani, R., Ticconi, C., Scambia, G., Pontecorvi, A., & Di, Simone, N. (2021). α-Lipoic Acid and its Role on Female Reproduction. Curr. Protein Pept. Sci., 22(11), 767-774. DOI 10.2174/138920372266621102910241. PMID: 34719371.
Sharara, F.I., Lelea, L.L., Rahman, S., Klebanoff, J.S., & Moawad, G.N. (2021). A narrative review of platelet-rich plasma (PRP) in reproductive medicine. J. Assist. Reprod. Genet., 38(5), 1003-1012. DOI 10.1007/s10815-021-02146-9. PMID: 33723748; PMCID: PMC8190208.
Cunha, A., & Póvoa, A.M. (2021). Infertility management in women with polycystic ovary syndrome: a review. Porto Biomed. J., 6(1). DOI 10.1097/j.pbj.0000000000000116. PMID: 33532657; PMCID: PMC7846416.
Li, Y., Yu, S., Huang, C., Lian, R., Chen, C., Liu, S, … Zeng, Y. (2020). Evaluation of peripheral and uterine immune status of chronic endometritis in patients with recurrent reproductive failure. Fertil. Steril., 113(1), 187-196. DOI 10.1016/j.fertnstert.2019.09.001. PMID: 31718829.
Amini, P., Ramezanali, F., Parchehbaf-Kashani, M., Maroufizadeh, S., Omani-Samani, R., & Ghaheri, A. (2021). Factors Associated with In Vitro Fertilization Live Birth Outcome: A Comparison of Different Classification Methods. Int. J. Fertil. Steril., 15(2), 128-134. DOI 10.22074/IJFS.2020.134582. PMID: 33687166; PMCID: PMC8052806.
Dabbagh Rezaeiyeh, R., Mehrara, A., Mohammad Ali Pour, A., Fallahi, J., & Forouhari, S. (2022). Impact of Various Parameters as Predictors of The Success Rate of In Vitro Fertilization. Int. J. Fertil. Steril., 16(2), 76-84. DOI 10.22074/IJFS.2021.531672.1134. PMID: 35639653; PMCID: PMC9108295.
Taebi, M., Kariman, N., Montazeri, A., & Majd, H.A. (2021). Infertility Stigma: A Qualitative Study on Feelings and Experiences of Infertile Women. Int. J. Fertil. Steril., 15(3), 189-196. DOI 10.22074/IJFS.2021.139093.1039. PMID: 34155865; PMCID: PMC8233927.
(2022). Infertility-why the silence? The Lancet Glob. Health, 10(6). DOI 10.1016/S2214-109X(22)00215-7. PMID: 35561706.
Inhorn, M.C., & Patrizio, P. (2015). Infertility around the globe: new thinking on gender, reproductive technologies and global movements in the 21st century. Hum. Reprod. Update, 21(4), 411-426. DOI 10.1093/humupd/dmv016.
PMID: 25801630.
Wojciechowska, A., Osowski, A., Jóźwik, M., Górecki, R., Rynkiewicz, A., & Wojtkiewicz, J. (2019). Inositols’ Importance in the Improvement of the Endocrine-Metabolic Profile in PCOS. Int. J. Mol. Sci., 20(22). DOI 10.3390/ijms20225787. PMID: 31752081; PMCID: PMC6888190.
Chen, P., Chen, P., Guo, Y., Fang, C., & Li, T. (2021). Interaction Between Chronic Endometritis Caused Endometrial Microbiota Disorder and Endometrial Immune Environment Change in Recurrent Implantation Failure. Front. Immunol., 12. DOI 10.3389/fimmu.2021.748447. PMID: 34671363; PMCID: PMC8521098.
Kamenov, Z., & Gateva, A. (2020). Inositols in PCOS. Molecules, 25(23). DOI 10.3390/molecules25235566. PMID: 33260918; PMCID: PMC7729761.
Canella, P.R.B.C., Barini, R., Carvalho, P.O., & Razolli, D.S. (2021). Lipid emulsion therapy in women with recurrent pregnancy loss and repeated implantation failure: The role of abnormal natural killer cell activity. J. Cell. Mol. Med., 25(5), 2290-2296. DOI 10.1111/jcmm.16257. PMID: 33544456; PMCID: PMC7933936.
Mosalanejad, L., Parandavar, N., & Abdollahifard, S. (2013). Barriers to infertility treatment: an integrated study. Glob. J. Health Sci., 6(1), 181-191. DOI 10.5539/gjhs.v6n1p181. PMID: 24373278; PMCID: PMC4825254.
Kamenov, Z., Kolarov, G., Gateva, A., Carlomagno, G., & Genazzani, A.D (2015). Ovulation induction with myo-inositol alone and in combination with clomiphene citrate in polycystic ovarian syndrome patients with insulin resistance. Gynecological Endocrinology, 31(2), 131-135.
Palomba, S. (2021). Is fertility reduced in ovulatory women with polycystic ovary syndrome? An opinion paper. Human Reproduction, 36(9), 2421-2428.
Sfakianoudis, K., Simopoulo, M., Nitsos, N., Lazaros, L., Rapani, A., Pantou, A., … Pantos, K. (2019). Successful Implantation and Live Birth Following Autologous Platelet-rich Plasma Treatment for a Patient with Recurrent Implantation Failure and Chronic Endometritis. In Vivo, 33(2), 515-521. DOI 10.21873/invivo.11504. PMID: 30804135; PMCID: PMC6506282.
Deswal, R., Narwal, V., Dang, A., & Pundir, C.S. (2020). The Prevalence of Polycystic Ovary Syndrome: A Brief Syste¬ma¬tic Review. J. Hum. Reprod. Sci., 13(4), 261-271. DOI 10.4103/jhrs.JHRS_95_18. PMID: 33627974; PMCID: PMC7879843.
Di Tucci, C., Galati, G., Mattei, G., Bonanni, V., Capri, O., D’Amelio, R., … Benedetti Panici, P. (2021). The role of alpha lipoic acid in female and male infertility: a systematic review. Gynecol. Endocrinol., 37(6), 497-505. DOI 10.1080/09513590.2020.1843619. PMID: 33345661.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
