РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ В ПІДТРИМЦІ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖІНОК ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Д. О. Підлісна; С. О. Шаповалова

doi:10.11603/2411-1597.2026.1.16273

Автор(и)

Д. О. Підлісна Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григорʼєва Національної академії медичних наук України», Харків, Україна https://orcid.org/0009-0008-1485-3078
С. О. Шаповалова Харківський національний медичний університет, Харків, Україна https://orcid.org/0009-0008-5651-4920

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2026.1.16273

Ключові слова:

медична сестра, сестринська підтримка, рак молочної залози, постмастектомічні ускладнення, реабілітація, якість життя

Анотація

Вступ. Роль медичної сестри в наданні як комплексної, так і індивідуальної допомоги пацієнткам з раком молочної залози є однією з ключових. Працюючи в тісному контакті з лікарями і хворими, вона виконує важливу функцію інформаційної підтримки для пацієнток та їх сімей, сприяючи координації, контролю і забезпеченню безперервного догляду.

Мета роботи – провести аналіз та узагальнення даних сучасної наукової літератури за проблемою вивчення підходів до сестринської підтримки і реабілітації хворих після хірургічного лікування раку молочної залози.

Основна частина. Систематичний аналіз наукової літератури базувався на міжнародних електронних ресурсах PubMed, Scopus, Web of Science та джерелах сучасної української наукової інформації. Проведений аналіз показав, що, відповідно до міжнародного досвіду, реабілітація жінок після лікування раку молочної залози має бути комплексною і включати фізичну, психологічну та соціальну підтримку, збалансоване харчування і реконструктивну хірургію. Однак у кожному випадку підхід до відновлення повинен бути максимально індивідуальним та враховувати особливості хірургічного втручання, показники якості життя, психоемоційний стан жінки при хронічному стресі й соціальній напрузі, які є сучасними реаліями за умов особливого воєнного стану. Встановлено, що, незважаючи на наявність різних моделей надання допомоги хворим, які перенесли рак молочної залози, необхідні подальші дослідження для визначення оптимальної моделі надання допомоги, яка поліпшить результати лікування пацієнток і знизить навантаження на систему охорони здоровʼя.

Висновки. На сучасному етапі розвитку медичної науки роль медичної сестри у проведенні реабілітаційних заходів хворим на рак молочної залози набуває ключового значення. Поєднання медичного догляду і психологічної підтримки, просвітницької діяльності та допомоги з адаптацією до змін тіла робить її одним із провідних факторів повернення жінки до повноцінного життя і соціальної інтеграції.

Посилання

Wang, M., Hou, L., Chen, M., Zhou, Y., Liang, Y., Wang, S., Jiang, J., & Zhang, Y. (2017). Neoadjuvant chemotherapy creates surgery opportunities for inoperable locally advanced breast cancer. Scientific Reports, 7, 44673. DOI 10.1038/srep44673.

Bray, F., Laversanne, M., Sung, H., Ferlay, J., Siegel, R. L., Soerjomataram, I., & Jemal, A. (2024). Global cancer statistics 2022: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA: A Cancer Journal for Clinicians, 74(3), 229–263. DOI 10.3322/caac.21834.

Fedorenko, Z. P., Sumkina, O. V., Zub, V. O., et al. (2024). Rak v Ukraini, 2022–2023. Zakhvoriuvanist, smertnist, pokaznyky diialnosti onkolohichnoi sluzhby [Cancer in Ukraine, 2022–2023. Incidence, mortality, indicators of oncology service activity]. Biuleten Natsionalnoho kantser-reiestru Ukrainy, 25, 129 p. [in Ukrainian].

Barry, K., Fadem, S. J., Hemler, J. R., Howard, J., Mikesell, L., O’Malley, D. M., Hudson, S. V., & Crabtree, B. F. (2025). Patient advocacy group leaders’ perceptions on primary care’s role in caring for patients with a history of breast cancer. Health Expectations, 28(5), e70458. DOI 10.1111/hex.70458.

Peera, M., Kennedy, S. K. F., Bhinder, J. K., Wu, J. J., Sharma, K., Wong, H. C. Y., Zhang, E., Chan, A. W., Lee, S. F., Haywood, D., Kirk, D., Guedes, H., Thamm, C., Kwan, J. Y. Y., & Alkhaifi, M. (2024). Breast cancer survivorship care: A narrative review of challenges and future directions. Annals of Palliative Medicine, 13(6), 1502–1512. DOI 10.21037/apm-24-78.

Merkow, R. P., Korenstein, D., Yeahia, R., Bach, P. B., & Baxi, S. S. (2017). Quality of cancer surveillance clinical practice guidelines: Specificity and consistency of recommendations. JAMA Internal Medicine, 177(5), 701–709. DOI 10.1001/jamainternmed.2017.0079.

Weaver, C. (2009). Caring for a patient after mastectomy. Nursing, 39(5), 44–48. DOI 10.1097/01.NURSE.0000350757.93924.b5.

Chan, K. S., Zeng, D., Leung, J. H. T., Ooi, B. S. Y., Kong, K. T., Yeo, Y. H., Goo, J. T. T., & Chia, C. L. K. (2020). Measuring upper limb function and patient-reported outcomes after major breast cancer surgery: A pilot study in an Asian cohort. BMC Surgery, 20(1), 108. DOI 10.1186/s12893-020-00773-0.

Amatya, B., Khan, F., & Galea, M. P. (2017). Optimizing post-acute care in breast cancer survivors: A rehabilitation perspective. Journal of Multidisciplinary Healthcare, 10, 347–357. DOI 10.2147/JMDH.S117362.

Akezaki, Y., Nakata, E., Kikuuchi, M., Tominaga, R., Kurokawa, H., Okamoto, M., Hamada, M., Aogi, K., Ohsumi, S., & Sugihara, S. (2021). Investigation of factors affecting early quality of life of patients after breast cancer surgery. Healthcare, 9(2), 213. DOI 10.3390/healthcare9020213.

Kikuuchi, M., Akezaki, Y., Nakata, E., Yamashita, N., Tominaga, R., Kurokawa, H., Hamada, M., Aogi, K., Ohsumi, S., Tsuji, T., & Sugihara, S. (2021). Risk factors of impairment of shoulder function after axillary dissection for breast cancer. Supportive care in cancer : official journal of the Multinational Association of Supportive Care in Cancer, 29(2), 771–778. DOI 10.1007/s00520-020-05533-7.

Paolucci, T., Bernetti, A., Paoloni, M., Capobianco, S. V., Bai, A. V., Lai, C., Pierro, L., Rotundi, M., Damiani, C., Santilli, V., Agostini, F., & Mangone, M. (2019). Therapeutic Alliance in a Single Versus Group Rehabilitative Setting After Breast Cancer Surgery: Psychological Profile and Performance Rehabilitation. Biores Open Access, 8(1), 101-110. DOI 10.1089/biores.2019.0011.

GBD 2023 Cancer Collaborators (2025). The global, regional, and national burden of cancer, 1990-2023, with forecasts to 2050: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2023. Lancet (London, England), 406(10512), 1565–1586. DOI 10.1016/S0140-6736(25)01635-6.

Kim, J., Harper, A., McCormack, V., Sung, H., et al. (2025). Global patterns and trends in breast cancer incidence and mortality across 185 countries. Nature medicine, 31(4), 1154–1162. DOI 10.1038/s41591-025-03502-3.

Ministry of Health of Ukraine, & Academy of Medical Sciences of Ukraine. (2008). Pro zatverdzhennia Kontseptsii rozvytku vyshchoi medychnoi osvity v Ukraini [On approval of the Concept for the development of higher medical education in Ukraine] (Order No. 522/51, September 12, 2008). http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=12141 [in Ukrainian].

Mukharovska, I. R. (2017). Yakist zhyttia onkolohichnykh khvorykh na etapakh likuvalnoho protsesu [Quality of life of cancer patients at the stages of the treatment process]. Psykhiatriia, Nevrologiia ta Medychna Psykholohiia, 4(1), 91–95 [in Ukrainian].

Nefedova, T. O. (2021). Strukturni osoblyvosti psykholohichnoho blahopoluchchia onkolohichnykh patsientiv z rakom molochnoi zalozy [Structural features of psychological well-being of breast cancer patients]. Habitus, 28, 86–93. DOI 10.32843/2663-5208.2021.28.14. [in Ukrainian].

Platovska, S. O., & Malanchuk, L. M. (2015). Medsestrynskyi faktor u zasvoienni alhorytmu samoobstezhennia molochnoi zalozy [Nursing factor in mastering the algorithm of breast self-examination]. Medsestrynstvo – Nursing, 2, 58–60 [in Ukrainian].

Çalışkan, B. B., Şengün İnan, F., Doğan, R., & Nazlı, Y. (2025). Breast cancer in the cycle of hope and hopelesness: A qualitative research. European journal of oncology nursing : the official journal of European Oncology Nursing Society, 79, 103024. DOI 10.1016/j.ejon.2025.103024.

Button, E., Thamm, C., Crichton, M., Milte, R., Charalambous, A., Christina, J., Turner, M. R., Mahony, J., Crawford-Williams, F., Cook, O., Doherty, N., Patford, K., Paterson, C., & Chan, R. J. (2025). Patient Preferences for Cancer Nurses as Care Providers: A Systematic Review of Discrete Choice Experiments. Journal of advanced nursing. DOI 10.1111/jan.70398

Rodrigues, T., Moreira, M. T., Lima, A., Fernandes, R., & Gomes, B. (2023). Contributions of a rehabilitation nursing program in the self-care of women undergoing breast surgery. Nursing Reports, 13(2), 913–922. DOI 10.3390/nursrep13020080.

Rodrigues, M., Deus, I., Bengalinha, P., Duro, R., Carpinteiro, D., Ferreira, R., Silva, C., & Fonseca, C. (2025). The role of rehabilitation nurses in empowering mastectomised women for self-care: A scoping review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 22(6), 957. DOI 10.3390/ijerph22060957.

Rodriguez-Ortega, A., Ferro, T., Ochoa-Arnedo, C., Campos, G., Valverde, Y., Medina, J. C., & Borras, J. M. (2025). The evaluation of a nursing care model for breast cancer: What are women’s priorities? Journal of Nursing Management, 2025, 8653274. DOI 10.1155/jonm/8653274.

Ferreira, R., Jeronimo, C., Mira, A., Pereira, A., Serrano, S., Marques, M. F., Baixinho, C. L., Fonseca, C., & Sousa, L. (2025). The rehabilitation of women who have had a mastectomy. Nursing Reports, 15(4), 133. DOI 10.3390/nursrep15040133.

Olesen, M. L., & Jørgensen, R. (2023). Impact of the person-centred intervention guided self-determination across healthcare settings: An integrated review. Scandinavian Journal of Caring Sciences, 37(1), 37–59. DOI 10.1111/scs.13138.

Weaver, C. (2009). Caring for a patient after mastectomy. Nursing, 39(5), 44–48. DOI 10.1097/01.NURSE.0000350757.93924.b5.

Jennings-Sanders, A., Kuo, Y. F., Anderson, E. T., & Freeman, J. L. (2005). How do nurse case managers care for older women with breast cancer? Oncology Nursing Forum, 32(3), 625–632. DOI 10.1188/05.ONF.625-632.

Jennings-Sanders, A., & Anderson, E. T. (2003). Older women with breast cancer: Perceptions of the effectiveness of nurse case managers. Nursing Outlook, 51(3), 108–114. DOI 10.1016/S0029-6554(03)00083-6.

Borromeo, A. S., Catalig, R. J., Ramos, A., Atud, C., Reyes, J., & Wider, W. (2025). Nurse-enabled survivorship in early-stage breast cancer (1970–2024): A critical bibliometric review of models, outcomes, and PRO-driven workflows. Journal of Cancer Policy, 46, 100664. DOI 10.1016/j.jcpo.2025.100664.

D’Alessandro, L., Palomares, S. M., Mancin, S., Sguanci, M., Cattani, D., Cosmai, S., Lopane, D., Gjeloshi, M., Cangelosi, G., & Mazzoleni, B. (2025). Professional roles, skills and advanced educational programs of breast cancer nurses: A scoping review. Nursing Open, 12(10), e70251. DOI 10.1002/nop2.70251.