ЕФЕКТИВНІСТЬ ОЗДОРОВЧОГО БІГУ В ПАЦІЄНТІВ З НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНОЮ АСТЕНІЄЮ

М. Р. Процик; І. Р. Мисула; Gustaw Wójcik

doi:10.11603/2411-1597.2026.1.16269

Автор(и)

М. Р. Процик Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0009-0003-4543-9746
І. Р. Мисула Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0001-5830-0186
Gustaw Wójcik Akademia Bialska im. Jana Pawła II, Biała Podlaska, Polska https://orcid.org/0000-0001-5005-9711

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2026.1.16269

Ключові слова:

нейроциркуляторна астенія, оздоровчий біг, реабілітація, фізична активність, артеріальний тиск

Анотація

Вступ. У статті розглянуто ефективність застосування оздоровчого бігу в пацієнтів із нейроциркуляторною астенією. Дослідження проводили серед осіб віком 40–60 років, які проходили реабілітацію за стандартною програмою і програмою, доповненою оздоровчим бігом. Оцінено динаміку фізичного стану, артеріального тиску, пульсу, насиченості крові киснем та рівня функціональної витривалості. Отримані результати засвідчили позитивний вплив регулярного оздоровчого бігу на фізіологічні показники і загальне самопочуття пацієнтів.

Мета роботи – оцінити вплив оздоровчого бігу на фізичну активність, функціональний стан і вегетативні показники пацієнтів з нейроциркуляторною астенією.

Основна частина. В основній частині статті детально описано організацію і методи проведення дослідження за участю пацієнтів з нейроциркуляторною астенією. Наведено характеристику контрольної та основної груп, а також особливості програми реабілітації з використанням оздоровчого бігу. Представлено результати аналізу рівня фізичної активності, толерантності до фізичного навантаження, частоти серцевих скорочень, артеріального тиску і варіабельності серцевого ритму. Окрему увагу приділено оцінці змін вегетативного балансу за шкалою А. В. Вейна. Результати подано у вигляді кількісних показників із зазначенням відсоткових змін і статистичної достовірності. Проведено порівняльний аналіз отриманих даних між групами та здійснено їх наукове обґрунтування з позицій сучасних реабілітаційних підходів.

Висновки. Оздоровчий біг є ефективним немедикаментозним засобом реабілітації пацієнтів з нейроциркуляторною астенією. Його застосування забезпечує достовірне покращення показників фізичної активності, серцево-судинної і вегетативної регуляції. Отримані результати підтверджують доцільність включення оздоровчого бігу до комплексних програм медичної реабілітації.

Посилання

Yefremova, L.P. (2017). Klinichni osoblyvosti ta pidkhody do likuvannia vehetatyvnykh dysfunktsii [Clinical features and approaches to the treatment of autonomic dysfunctions]. Suchasna medytsyna, 6, 48-54 [in Ukrainian].

Abada, A.V., & Klevtsova, O.Yu. (2019). Vehetatyvni dysfunktsii: suchasni napriamy diahnostyky ta reabilitatsii [Autonomic dysfunctions: current trends in diagnostics and rehabilitation]. Medychna reabilitatsiia, kurortolohiia ta fizioterapiia, 3, 12-18 [in Ukrainian].

Kravchenko, S.I. (2020). Vehetatyvna nervova systema: fiziolohiia ta rol u rozvytku dysavtonomii [Autonomic nervous system: physiology and role in the development of dysautonomia]. Klinichna nevrolohiia, 9 (1), 15-23 [in Ukrainian].

Honcharenko, T.Yu. (2018). Aerobni fizychni navantazhennia yak nemedykamentoznyi metod korektsii psykhoemotsiinoho stanu [Aerobic exercise as a non-pharmacological method for psycho-emotional state correction]. Fizychna reabilitatsiia ta sport, 4 (1), 33-38 [in Ukrainian].

Diachenko, S.V., & Lytvynenko, S.O. (2021). Ozdorovchyi bih yak zasib rehuliatsii vehetatyvnoi nervovoi systemy [Health-oriented running as a tool for autonomic nervous system regulation]. Zdorovia ta fizychna kultura, 2 (14), 57-62 [in Ukrainian].

Kozyr, I.V., & Marchenko, N.S. (2019). Mekhanizmy adaptatsii sertsevo-sudynnoi systemy do fizychnykh navantazhen [Mechanisms of cardiovascular system adaptation to physical training]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal, 3, 22-28 [in Ukrainian].

Belyaev, O.O., & Makarenko, M.V. (2020). Fizychna aktyvnist ta yii vplyv na sertsevo-sudynnu systemu: ohliad suchasnykh doslidzhen [Physical activity and its impact on the cardiovascular system: a review of current research]. Zhurnal fizychnoho zdorovia, 5 (2), 45-53 [in Ukrainian].

Romanenko, L.I. (2017). Efektyvnist aerobnykh trenuvan u patsiientiv iz dysfunktsiiamy vehetatyvnoi nervovoi systemy [Effectiveness of aerobic training in patients with autonomic nervous system dysfunctions]. Sportyvna medytsyna i reabilitatsiia, 1, 19-26 [in Ukrainian].

Mysula, I.R. (2018). Fizychna terapiia pry zakhvoriuvanniakh sertsevo-sudynnoi systemy: suchasnyi stan dokaziv [Physical therapy for cardiovascular disorders: current state of evidence]. Ukrainskyi zhurnal fizychnoi medytsyny, 2, 7-14 [in Ukrainian].

Pylypenko, O.H. (2022). Zastosuvannia bihovykh trenuvan u prohramakh medychnoi reabilitatsii [Use of running training in medical rehabilitation programs]. Fizychne zdorovia liudyny, 10 (3), 41-49 [in Ukrainian].

Salem, R., & Ahmed, A. (2020). Autonomic dysfunction and physical rehabilitation strategies: A review. International Journal of Cardiology Research, 14 (2), 89-97.

Santos, L., Ribeiro, F., & Silva, M. (2018). Effects of aerobic exercise on blood pressure variability: A systematic review. Journal of Hypertension, 36 (2), 123-131.

Smith, K., & Brown, T. (2021). Exercise and autonomic balance: Mechanisms and clinical applications. Journal of Sports Medicine, 49 (6), 412-420.

Tan, C., & Lee, S. (2019). Non-pharmacological interventions for autonomic dysfunction: Evidence from recent studies. Clinical Neurology Review, 13 (4), 201-209.

Wei, Y., Zhao, L., & Chou, C. (2022). Benefits of moderate running on cardiovascular and autonomic regulation: A controlled trial. Journal of Cardiopulmonary Rehabilitation, 42 (1), 33-40.

Zhang, R., & Chen, L. (2017). Lifestyle modifications for improving autonomic function: A meta-analysis. Preventive Medicine Reports, 6, 322-329.