ГІГІЄНА РУК У ПРАКТИЦІ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ: СУЧАСНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ШЛЯХИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2411-1597.2026.1.16267Ключові слова:
гігієна рук, інфекційний контроль, медична сестра, комплаєнс, мультимодальні стратегії, безпека пацієнтівАнотація
Вступ. Гігієна рук є одним з найбільш ефективних, економічно доцільних і науково обґрунтованих заходів профілактики виникнення інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги. Незважаючи на наявність чітких міжнародних рекомендацій, рівень дотримання цієї практики серед медичних працівників, зокрема медичних сестер, залишається недостатнім, що зумовлює необхідність удосконалення підходів до її організації та впровадження у клінічну діяльність.
Мета роботи – проаналізувати сучасні доказові підходи до організації і впровадження стандартів гігієни рук у закладах охорони здоров’я та обґрунтувати ефективні стратегії їх інтеграції у клінічну практику і професійну діяльність медсестринського персоналу.
Основна частина. Проведено аналітичний огляд сучасних міжнародних рекомендацій і наукових публікацій, зокрема документів ВООЗ, CDC та NICE, а також результатів систематичних оглядів і метааналізів, присвячених питанням дотримання гігієни рук. Встановлено, що рівень комплаєнсу щодо гігієни рук варіює в широких межах (30–60 %) і залежить від організаційних та поведінкових чинників. Доведено, що впровадження мультимодальних стратегій, які включають забезпечення доступності антисептиків, інтерактивне навчання персоналу, регулярний аудит і зворотний зв’язок, дозволяє підвищити рівень дотримання гігієни рук у середньому на 20–30 %. Визначено, що ключову роль у забезпеченні інфекційної безпеки відіграють медичні сестри, професійна компетентність і мотивація яких безпосередньо впливають на якість медичної допомоги.
Висновки. Ефективне впровадження стандартів гігієни рук потребує системного підходу, що поєднує організаційні, освітні та поведінкові інтервенції. Формування культури безпеки пацієнтів є необхідною умовою підвищення якості медичної допомоги та зниження рівня інфекційних ускладнень. Ефективне підвищення рівня дотримання гігієни рук у закладах охорони здоров’я передбачає впровадження комплексних мультимодальних стратегій, що поєднують забезпечення ресурсами, безперервне навчання персоналу та систематичний аудит із зворотним зв’язком. Важливим є інституційне закріплення цих практик у клінічних протоколах і програмах професійного розвитку, а також формування пацієнторієнтованої культури безпеки, в якій гігієну рук розглядають як ключовий компонент якості медичної допомоги.
Посилання
World Health Organization (2019). WHO guidelines on hand hygiene in health care: First global patient safety challenge clean care is safer care. World Health Organization.
Luangasanatip, N., Hongsuwan, M., Limmathurotsakul, D., et al. (2015). Comparative efficacy of interventions to promote hand hygiene in hospital: Systematic review and network meta-analysis. BMJ, 351, h3728. DOI 10.1136/bmj.h3728.
Allegranzi, B., Gayet-Ageron, A., Damani, N., Bengaly, L., McLaws, M. L., Moro, M. L., Memish, Z., Urroz, O., Richet, H., Storr, J., Donaldson, L., & Pittet, D. (2013). Global implementation of WHO’s multimodal strategy for improvement of hand hygiene: A quasi-experimental study. The Lancet Infectious Diseases, 13 (10), 843-851. DOI 10.1016/S1473-3099(13)70163-4.
Allegranzi, B., Tartari, E., Kilpatrick, C., et al. (2025). WHO global research agenda for hand hygiene improvement in health care: A Delphi consensus study. Infection Control & Hospital Epidemiology, 46 (5), 449-464. DOI 10.1017/ice.2025.32.
Storr, J., Twyman, A., Zingg, W., Damani, N., Kilpatrick, C., Reilly, J., Price, L., Egger, M., Grayson, M. L., Kelley, E., & Allegranzi, B. (2017). Core components for effective infection prevention and control programmes: New WHO evidence-based recommendations. Antimicrobial Resistance & Infection Control, 6, 6. DOI 10.1186/s13756-016-0149-9.
Srigley, J. A., Furness, C. D., Baker, G. R., & Gardam, M. (2014). Quantification of the Hawthorne effect in hand hygiene compliance monitoring using an electronic monitoring system: A retrospective cohort study. BMJ Quality & Safety, 23 (12), 974-980. DOI 10.1136/bmjqs-2014-003080.
Gould, D.J., Moralejo, D., Drey, N., Chudleigh, J.H., & Taljaard, M. (2017). Interventions to improve hand hygiene compliance in patient care. Cochrane Database of Systematic Reviews, 9 (9), CD005186. DOI 10.1002/14651858.CD005186.pub4.
Lotfinejad, N., Peters, A., Tartari, E., Fankhauser-Rodriguez, C., Pires, D., & Pittet, D. (2021). Hand hygiene in health care: 20 years of ongoing advances and perspectives. The Lancet Infectious Diseases, 21 (8), e209-e221. DOI 10.1016/S1473-3099(21)00383-2.
Kaveh, M.H., Motamed-Jahromi, M., & Hassanipour, S. (2021). The effectiveness of interventions in improving hand hygiene compliance: A meta-analysis and logic model. Canadian Journal of Infectious Diseases and Medical Microbiology, 2021, 8860705. DOI 10.1155/2021/8860705.
Wang, C., Jiang, W., Yang K. et al. (2023). Using thermal imaging to measure hand hygiene quality. arXiv. DOI 10.48550/arXiv.2302.02233.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Н. М. Карнас, Ю. Я. Коцаба, С. В. Даньчак, М. О. Кравчук

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
##plugins.generic.dates.accepted## 2026-04-27
##plugins.generic.dates.published## 2026-05-04