ФАКТОРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ПРОФЕСІЙНОМУ ВИГОРАННЮ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ, ТА ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЙОГО ПОДОЛАННЯ

Анотація

Вступ. Медичні сестри належать до групи професій із високим ризиком розвитку синдрому професійного вигорання. Професійне вигорання розглядають як комплексний психофізіологічний стан емоційного, розумового і фізичного виснаження, що формується внаслідок тривалого впливу професійного стресу та надмірних емоційних навантажень. Серед основних чинників його виникнення виокремлюють специфіку професійної діяльності, умови та організацію праці, а також індивідуально-психологічні особливості працівника. Прояви синдрому охоплюють як соматичну, так і психоемоційну сфери, симптомами є хронічна втома, зниження задоволеності професійною діяльністю, апатія щодо соціального оточення, емоційне віддалення від пацієнтів. Вплив професійного стресу можуть посилювати особистісні та сімейні проблеми, що ускладнює процес адаптації і відновлення психоемоційної рівноваги.

Мета роботи – проаналізувати чинники виникнення професійного вигорання в медичних сестер та узагальнити практичні поради щодо його профілактики і подолання як факторів збереження здоров’я та тривалої працездатності.

Основна частина. Було з’ясовано, що професійне вигорання медичних сестер проявляється як на особистісному, так і на професійному рівнях. У медичних працівників знижується мотивація до виконання професійних обов’язків, погіршується якість медичної допомоги, зростає рівень міжособистісних конфліктів у колективі. Тривале перебування у стані емоційного виснаження може призвести до розвитку психосоматичних розладів, депресивних станів, підвищення рівня тривожності, а також збільшення частоти тимчасової непрацездатності. З метою запобігання розвитку синдрому професійного вигорання особливого значення набувають оптимізація умов праці, раціональний розподіл функціональних обов’язків, створення сприятливого психологічного клімату в колективі, а також упровадження програм психоемоційної підтримки персоналу.

Висновки. Професійне вигорання є складним явищем, що потребує ретельного вивчення на сучасному етапі. Зростання вимог до медичного персоналу, екстремальні стресові умови роботи підкреслюють необхідність дослідження і розуміння цієї проблеми, а також розробки ефективних стратегій запобігання її виникненню.