КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНОЇ ПРОГРАМИ (МАСАЖ ТА МАНУАЛЬНА ТЕРАПІЯ) У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ

Н. О. Давибіда; Ю. А. Залевська; Н. Ю. Парадовський

doi:10.11603/2411-1597.2025.3-4.15724

Автор(и)

Н. О. Давибіда Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-7746-4829
Ю. А. Залевська Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0009-0006-8259-7788
Н. Ю. Парадовський Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2025.3-4.15724

Ключові слова:

реабілітаційний масаж, мануальна терапія, комплексна реабілітація, опорно-руховий апарат, комплекс терапевтичних вправ

Анотація

Вступ. Організм людини від природи здатний до широкого спектра м’язової активності. Протягом століть, незважаючи на істотні зміни соціально-економічних умов, фізична активність і потреба в русі не лише не зменшились, а навпаки, залишилися базовою життєвою потребою та важливим чинником підтримання здоров’я. Рух є ключовим природно-біологічним стимулятором росту, розвитку, збереження та вдосконалення фізіологічних функцій, формуючи гармонійний розвиток усього організму. Навчання в закладах вищої освіти створює специфічне середовище, коли інтенсивна розумова діяльність поєднується з вираженою гіпокінезією та високим нервово-емоційним навантаженням на фоні різкого зниження рухової активності. Під впливом фізичних вправ в організмі відбуваються морфологічні й функціональні перебудови, що сприяють значному підвищенню можливостей окремих органів, систем та їх взаємодії, покращенню регуляторних процесів, а також розширенню спектра компенсаторно-адаптаційних реакцій. Водночас зростає як специфічна, так і неспецифічна резистентність організму до дії несприятливих чинників зовнішнього середовища, поліпшується здатність до витримування різних фізичних навантажень. Наукові дослідження підтверджують, що фізичні вправи сприяють покращенню функціонального стану організму. Водночас для досягнення максимального ефекту необхідно раціонально планувати фізичну діяльність, дотримуватися ключових фізіологічних закономірностей та правильно підбирати інтенсивність і види навантажень.

Мета роботи – визначити найкращі методи фізичної терапії для відновлення опорно-рухового апарату в людей похилого віку.

Основна частина. Дослідження проведено на базі центру підготовки і розвитку масажистів «SUNRISE» в м. Тернополі. До участі в ньому залучили 42 осіб віком від 50 до 76 років з різними захворюваннями опорно-рухового апарату. Відбирали учасників за наявністю травматичних уражень, структурних ушкоджень та зниженням рухових чи сенсорних функцій нижніх кінцівок, що відповідало основним критеріям включення у дослідження. Застосування поєднаних методів впливу сприяло вираженим позитивним змінам функціонального стану, що проявлялися зменшенням больового синдрому, покращенням тонусу м’язів, розширенням амплітуди рухів у суглобах та оптимізацією рухових стереотипів. Отримані дані також продемонстрували поліпшення загальної якості життя учасників завдяки зменшенню фізичних обмежень, покращенню емоційного стану і підвищенню впевненості у власних рухових можливостях. Комплексний реабілітаційний підхід підтвердив свою результативність і може бути рекомендований для практичного використання в реабілітаційних центрах, а також як основа для подальших наукових досліджень щодо оптимізації програм відновлення при різних видах уражень опорно-рухового апарату.

Висновки. Усі використані для оцінювання клініко-функціональні інструменти (QUALEFFO, WOMAC, TUG, BBS, 6MWT) засвідчили виражене статистично і клінічно значуще покращення після проходження пацієнтами тритижневої програми фізичної реабілітації.

Посилання

Abolmasov, N.H. (2020). Fizychna terapiia pry zakhvoriuvanniakh suhlobiv [Physical therapy for joint diseases]. Kyiv: Medytsyna [in Ukrainian].

Beliaieva, O.V., & Honcharenko, I.V. (2018). Fizychna reabilitatsiia pry patolohii oporno-rukhovoho aparatu [Physical rehabilitation for musculoskeletal disorders]. Kharkiv: KhNU imeni V.N. Karazina [in Ukrainian].

Zoria, O.P. (2019). Kompleksna fizychna terapiia pry deheneratyvnykh zakhvoriuvanniakh suhlobiv [Comprehensive physical therapy for degenerative joint diseases]. Sumy: SumDU [in Ukrainian].

Kovalchuk, L.Ia., & Honcharuk, S.M. (2021). Osnovy reabilitatsii ta fizychnoi terapii. [Fundamentals of rehabilitation and physical therapy]. Ternopil: TDMU [in Ukrainian].

Herasymenko, S.I., & Stankevych, T.M. (2017). Medyko-biolohichni osnovy fizychnoi terapii [Biomedical foundations of physical therapy]. Kyiv: Medytsyna [in Ukrainian].

Nykytenko, O.V. (2020). Fizychna terapiia u vidnovnomu likuvanni khvorykh iz patolohiieiu suhlobiv [Physical therapy in the rehabilitation treatment of patients with joint pathology]. Odesa: ONMedU [in Ukrainian].

Huriev, S.O., & Lytvynenko, L.I. (2019). Fizychna reabilitatsiia: suchasni pidkhody ta perspektyvy [Physical rehabilitation: modern approaches and prospects]. Lviv: Spolom [in Ukrainian].

Yurchenko, I.V., & Savchuk, R.O. (2021). Suchasni metody fizychnoi reabilitatsii pry artrytakh [Modern methods of physical rehabilitation for arthritis]. Vinnytsia: Nova Knyha.

Liao, Y., Vakanski, A., & Xian, M.A. (2020). Deep Learning Framework for Assessing Physical Rehabilitation Exercises. IEEE Transactions on Neural Systems and Rehabilitation Engineering, 28(2), 1-10. DOI 10.1109/TNSRE.2020.2966249. DOI: https://doi.org/10.1109/TNSRE.2020.2966249

Kristensen, J., & Franklyn-Miller, A. (2012). Resistance training in musculoskeletal rehabilitation: A systematic review. British J. Sports Med., 46(10), 719-726. DOI 10.1136/bjsm.2010.079376. DOI: https://doi.org/10.1136/bjsm.2010.079376