ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ПНЕВМОНІЮ, АСОЦІЙОВАНУ З COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/2411-1597.2025.2.15473Ключові слова:
COVID-19, пневмонія, психічні розлади, оптимізм, песимізмАнотація
Вступ. Пацієнти з COVID-19 часто стикаються із широким спектром психологічних особливостей, які можуть зберігатися протягом тривалого часу після гострої фази захворювання. Численні дослідження показали підвищену поширеність психічних розладів серед людей, хворих на COVID-19, порівняно із загальною популяцією або пацієнтами з іншими респіраторними захворюваннями.
Мета роботи – проаналізувати рівень оптимізму/песимізму у хворих на пневмонію, спричинену COVID-19, залежно від категорії тяжкості захворювання.
Основна частина. Першим етапом нашого дослідження було ретроспективне вивчення медичної документації 27 пацієнтів, яких госпіталізували з приводу негоспітальної пневмонії (підтвердженої за допомогою комп’ютерної томографії) з позитивним результатом мазка на вірус SARS-CoV-2. Тяжкість перебігу пневмонії оцінювали за шкалою PORT. Другим етапом нашого дослідження було телефонне опитування для оцінки рівня оптимізму в учасників першого етапу дослідження через 6–12 місяців після виписування зі стаціонару за допомогою тесту життєвої орієнтації (The Life Orientation Test-Revised). Оцінка рівня оптимізму у хворих на пневмонію, асоційовану з COVID-19, свідчить про його зниження зі збільшенням категорії тяжкості пневмонії. При цьому в 3-й групі рівень оптимізму був вірогідно нижчим на 26,2 % порівняно з групою порівняння. Варто відзначити значне збільшення відсотка осіб з високим рівнем песимізму і, відповідно, зменшення відсотка осіб з високим рівнем оптимізму в міру прогресування пневмонії, асоційованої з COVID-19. Аналіз компонентів оптимізму показав переважання позитивних відповідей на твердження «У непевні часи я зазвичай очікую на краще» у хворих 2-ї (92,31 %) і 3-ї (71,42 %) груп та найбільшу кількість негативних відповідей на твердження «Я завжди оптимістично дивлюся на своє майбутнє» у пацієнтів 3-ї групи (50,00 %). Аналіз компонентів песимізму показав переважання ствердних відповідей на твердження «Я майже ніколи не очікую, що все піде по-моєму» (78,56 %), «Я рідко розраховую на те, що зі мною трапиться щось хороше» (71,94 %) у хворих 3-ї групи, що, втім, достовірно не відрізнялося від даних у пацієнтів 2-ї групи.
Висновки. Розуміння психологічних особливостей є критично важливим для розробки ефективних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних стратегій, спрямованих на покращення психічного здоров’я та якості життя осіб після перенесення пневмонії, асоційованої з COVID-19.
Посилання
World Health Organisation. (2025). WHO Scientific advisory group issues report on origins of COVID-19. Retrieved from https://www.who.int/news/item/27-06-2025-who-scientific-advisory-group-issues-report-on-origins-of-covid-19
Marushchak, M., Krynytska, I., Homeliuk, T., Vayda, A., Kostiv, S., & Blikhar, V. (2024). Charlson comorbidity index and the severity of community-acquired pneumonia caused by SARS-CoV-2: A retrospective analysis. Dental and Medical Problems, 61(2), 173-179. DOI 10.17219/dmp/166666.
Rogers, J.P., Chesney, E., Oliver, D., Pollak, T.A., McGuire, P., Fusar-Poli, P., ... David, A.S. (2020). Psychiatric and neuropsychiatric presentations of COVID-19. The Lancet Psychiatry, 7(7), 611-627. DOI 10.1016/S2215-0366(20)30203-0.
Mazza, M.G., De Lorenzo, R., Conte, C., Poletti, S., Vai, B., Bollettini, I., ... Benedetti, F. (2020). COVID-19 and psychological distress: a meta-analysis. Psychiatry Research, 290, 113083.
Taquet, M., Geddes, J.R., Husain, M., Luciano, S., & Harrison, P.J. (2021). 6-month neurological and psychiatric outcomes in 236 379 survivors of COVID-19: a retrospective cohort study using electronic health records. The Lancet Psychiatry, 8(5), 416-427. DOI 10.1016/S2215-0366(21)00084-5.
Wang, Y., Xu, B., Zhao, G., Xu, Y., Wang, W., & Liu, D. (2022). Long-term psychological impact of COVID-19: A comprehensive review. Psychological Medicine, 52(4), 678-690.
[Anonymous]. (n.d.). The psychological impact of COVID-19 on Chinese healthcare workers: a systematic review and meta-analysis. [S.l.]: [s.n.].
Lim, W.S., van der Eerden, M.M., Laing, R., Boersma, W.G., Karalus, N., Town, G.I., ... Macfarlane, J.T. (2003). Defining community acquired pneumonia severity on presentation to hospital: an international derivation and validation study. Thorax, 58(5), 377-382. DOI 10.1136/thorax.58.5.377.
Holmes, E.A., O’Connor, R.C., Perry, V.H., Tracey, I., Wessely, S., Arseneault, L., ... Bullmore, E. (2020). Multidisciplinary research priorities for the COVID-19 pandemic: a call for action for mental health science. The Lancet Psychiatry, 7(6), 547-560. DOI 10.1016/S2215-0366(20)30168-1.
World Health Organization (2021). Mental health and COVID-19: Early evidence of the pandemic’s impact. Geneva: WHO.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Цзююань Пен, М. І. Марущак, Г. Г. Габор, Г. І. Кліщ, Л. П. Мазур

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.