ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ПНЕВМОНІЮ, АСОЦІЙОВАНУ З COVID-19

Анотація

Вступ. Пацієнти з COVID-19 часто стикаються із широким спектром психологічних особливостей, які можуть зберігатися протягом тривалого часу після гострої фази захворювання. Численні дослідження показали підвищену поширеність психічних розладів серед людей, хворих на COVID-19, порівняно із загальною популяцією або пацієнтами з іншими респіраторними захворюваннями.

Мета роботи – проаналізувати рівень оптимізму/песимізму у хворих на пневмонію, спричинену COVID-19, залежно від категорії тяжкості захворювання.

Основна частина. Першим етапом нашого дослідження було ретроспективне вивчення медичної документації 27 пацієнтів, яких госпіталізували з приводу негоспітальної пневмонії (підтвердженої за допомогою комп’ютерної томографії) з позитивним результатом мазка на вірус SARS-CoV-2. Тяжкість перебігу пневмонії оцінювали за шкалою PORT. Другим етапом нашого дослідження було телефонне опитування для оцінки рівня оптимізму в учасників першого етапу дослідження через 6–12 місяців після виписування зі стаціонару за допомогою тесту життєвої орієнтації (The Life Orientation Test-Revised). Оцінка рівня оптимізму у хворих на пневмонію, асоційовану з COVID-19, свідчить про його зниження зі збільшенням категорії тяжкості пневмонії. При цьому в 3-й групі рівень оптимізму був вірогідно нижчим на 26,2 % порівняно з групою порівняння. Варто відзначити значне збільшення відсотка осіб з високим рівнем песимізму і, відповідно, зменшення відсотка осіб з високим рівнем оптимізму в міру прогресування пневмонії, асоційованої з COVID-19. Аналіз компонентів оптимізму показав переважання позитивних відповідей на твердження «У непевні часи я зазвичай очікую на краще» у хворих 2-ї (92,31 %) і 3-ї (71,42 %) груп та найбільшу кількість негативних відповідей на твердження «Я завжди оптимістично дивлюся на своє майбутнє» у пацієнтів 3-ї групи (50,00 %). Аналіз компонентів песимізму показав переважання ствердних відповідей на твердження «Я майже ніколи не очікую, що все піде по-моєму» (78,56 %), «Я рідко розраховую на те, що зі мною трапиться щось хороше» (71,94 %) у хворих 3-ї групи, що, втім, достовірно не відрізнялося від даних у пацієнтів 2-ї групи.

Висновки. Розуміння психологічних особливостей є критично важливим для розробки ефективних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних стратегій, спрямованих на покращення психічного здоров’я та якості життя осіб після перенесення пневмонії, асоційованої з COVID-19.