ПОШУК АСОЦІАЦІЙ МІЖ МОТИВАЦІЙНИМИ ЧИННИКАМИ ТА РІВНЕМ СПРИЙМАНОГО СТРЕСУ В МЕДСЕСТЕР ТЕРАПЕВТИЧНИХ ТА ХІРУРГІЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ

М. Ю. Синенко; І. Я. Губенко

doi:10.11603/2411-1597.2024.2.14801

Автор(и)

М. Ю. Синенко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
І. Я. Губенко Черкаська медична академія

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.2.14801

Ключові слова:

медсестри, стрес, мотивація, опитувальники

Анотація

Вступ. Стрес є новою проблемою в теперішньому житті медсестер. Стрес у медсестер на робочому місці викликає багато факторів. У надзвичайних ситуаціях медсестри, як правило, стикаються з вищими рівнями негативних наслідків для психічного здоров’я порівняно з лікарями. Тому важливим залишається дослідження позитивних та негативних чинників, що асоціюються з професійним стресом.

Мета роботи – встановити основні мотиваційні чинники роботи в медсестер терапевтичних та хірургічних відділень з різним рівнем сприйманого стресу.

Основна частина. У дослідженні взяли участь 45 медсестер, які проходили навчання на постійно діючих курсах підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів. Для визначення вираження стресу використано опитувальник «Шкала сприйманого стресу». З метою визначення мотиваційних чинників роботи медсестер терапевтичних та хірургічних відділень застосовано валідизований опитувальник «Дослідження мотивацій медичного персоналу». В медичних працівників терапевтичних та хірургічних відділень з помірним рівнем сприйманого стресу основними мотиваційними чинниками роботи була «робота, щоб допомогти іншим», «цікава робота», «тісна співпраця з людьми», «складна робота», «захоплююча робота», «відповідальність у роботі». При цьому рівень сприйманого стресу в медсестер терапевтичних відділень, в яких переважали середній і високий рівні стресу, вірогідно вищий стосовно медсестер хірургічних відділень, в яких переважали середній та низький рівні стресу, за мотиваційними стимулами «робота, щоб допомогти іншим», «безпечна робота», «соціальні виплати», «здатність зробити значний внесок у суспільство», «можливості подорожувати», «захоплююча робота», «можливості поєднувати сім’ю та роботу», «гнучкий графік роботи», «можливості просування по службі», «відповідальність у роботі», «приємні умови праці», «стартова зарплата» і «попит на професію» (p<0,05).

Висновки. Отримані дані свідчать про середній і високий рівні стресу в медсестер терапевтичних відділень, а також середній та низький рівні стресу в медсестер хірургічних відділень, які асоціюються з певними мотиваційними чинниками роботи.

Посилання

Kannappan, S.R., Veigas, J. (2022). Perceived stress and resilience among nurses working in a selected hospital at mangalore. J Health Allied SciNU, 12, 247-252.

Rasheed, S.M., Bakhsh, L.S., Alhameedi, R.S., & Mohidin, S. (2024). Perceived stress among nurses at a tertiary care teaching hospital in saudi arabia during the COVID-19 Pandemic. Cureus, 16(3), e55433. DOI: 10.7759/cureus.55433.

Huang, L., Lin, G., Tang, L., Yu, L., & Zhou, Z. (2020). Special attention to nurses’ protection during the COVID-19 epidemic. Critical care (London, England), 24(1), 120. DOI: 10.1186/s13054-020-2841-7.

Kuo, F.L., Yang, P.H., Hsu, H.T., Su, C.Y., Chen, C.H., Yeh, I.J., Wu, Y.H., & Chen, L.C. (2020). Survey on perceived work stress and its influencing factors among hospital staff during the COVID-19 pandemic in Taiwan. The Kaohsiung journal of medical sciences, 36(11), 944-952. DOI: 10.1002/kjm2.12294.

Arnetz, J.E., Goetz, C.M., Arnetz, B.B., & Arble, E. (2020). Nurse reports of stressful situations during the COVID-19 Pandemic: qualitative analysis of survey responses. International journal of environmental research and public health, 17(21), 8126. DOI: 10.3390/ijerph17218126.

Ruiz-Fernández, M.D., Ramos-Pichardo, J.D., Ibáñez-Masero, O., Cabrera-Troya, J., Carmona-Rega, M.I., & Ortega-Galán, Á.M. (2020). Compassion fatigue, burnout, compassion satisfaction and perceived stress in healthcare professionals during the COVID-19 health crisis in Spain. Journal of clinical nursing, 29(21-22), 4321-4330. DOI: 10.1111/jocn.15469.

Scheier, M.F., Carver, C.S., & Bridges, M.W. (1994). Distinguishing optimism from neuroticism (and trait anxiety, self-mastery, and self-esteem): a reevaluation of the Life Orientation Test. Journal of personality and social psychology, 67(6), 1063-1078. DOI: 10.1037//0022-3514.67.6.1063.

Gordeeva, T.O., Sychev, O.A., Osin, E.N. (2010). Development of a russian version of the Dispositional Optimism Test (LOT). Psychological diagnostics, 2, 36-64.

Lukova, S.V. (2023). Validyzatsiia ukrainskoi versii metodyky dyspozytsiinoho optymizmu [Validation of the Ukrainian version of the dispositional optimism technique (life orientation test-revised – LOT-R)]. Naukovyy visnyk Khersonsʹkoho derzhavnoho universytetu – Scientific Bulletin of the KhSU Psychological Sciences Series, 1, 47-55 [in Ukrainian].

Goncharuk, A.G. (2018). Exploring a motivation of medical staff. The International journal of health planning and management, 33(4), 1013-1023. DOI: 10.1002/hpm.2555.

Cohen, S., Kamarck, T., & Mermelstein, R. (1983). A global measure of perceived stress. Journal of health and social behavior, 24(4), 385-396.

Veldbrekht, O.O. (2022). Shkala spryiniatoho stresu (PSS-10): adaptatsiia ta aprobatsiia v umovakh viiny [The Perceived Stress Scale (PSS-10): adaptation and validation in a war setting]. Problemy suchasnoyi psykholohiyi – Problems of modern psychology, 2(25), 2, 16–27 [in Ukrainian].

Lee, J.Y., Kim, M., Jhon, M., Kim, H., Kang, H.J., Ryu, S., Kim, J.M., & Kim, S.W. (2021). The association of gratitude with perceived stress among nurses in Korea during COVID-19 outbreak. Archives of psychiatric nursing, 35(6), 647-652. DOI: 10.1016/j.apnu.2021.10.002.

Leng, M., Wei, L., Shi, X., Cao, G., Wei, Y., Xu, H., Zhang, X., Zhang, W., Xing, S., & Wei, H. (2021). Mental distress and influencing factors in nurses caring for patients with COVID-19. Nursing in critical care, 26(2), 94-101. DOI: 10.1111/nicc.12528.

Pasay-An E. (2020). Exploring the vulnerability of frontline nurses to COVID-19 and its impact on perceived stress. Journal of Taibah University Medical Sciences, 15(5), 404-409. DOI: 10.1016/j.jtumed.2020.07.003.

Chekole, Y.A., Yimer Minaye, S., Mekonnen, Abate S., Mekuriaw, B. (2020). Perceived stress and its associated factors during COVID-19 among healthcare providers in Ethiopia: a cross-sectional study. Adv Public Health, 5036861.

Salari, N., Khazaie, H., Hosseinian-Far, A., Khaledi-Paveh, B., Kazeminia, M., Mohammadi, M., Shohaimi, S., Daneshkhah, A., & Eskandari, S. (2020). The prevalence of stress, anxiety and depression within front-line healthcare workers caring for COVID-19 patients: a systematic review and meta-regression. Human resources for health, 18(1), 100. DOI: 10.1186/s12960-020-00544-1.