СТАН ЗДОРОВ’Я ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ В МЕДИЧНИХ СЕСТЕР, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У ВІДДІЛЕННЯХ СТАЦІОНАРІВ З ВІЙСЬКОВИМИ

Н. І. Смолюк; А. Г. Шульгай

doi:10.11603/2411-1597.2024.2.14797

Автор(и)

Н. І. Смолюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
А. Г. Шульгай Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.2.14797

Ключові слова:

здоров’я, медична сестра, кортизол, глюкоза, артеріальний тиск

Анотація

Вступ. Медичні сестри виконують велику частку робіт із забезпечення надання пацієнтам якісної медичної послуги. Особливо велике навантаження мають медичні сестри стаціонарів, які під час війни виконують функції медичних шпиталів з лікування поранених чи хворих військових. Великі обсяги робіт часто призводять як до фізичного, так і психоемоційного виснаження, наслідками якого є загострення хронічних захворювань, прояви синдрому професійного вигорання та розвиток ознак посттравматичного стресового розладу. Хронічний стрес створює умови для розвитку гіперкортизолемії та пов’язаних з нею метаболічних розладів.

Мета роботи – оцінити стан захворюваності з тимчасовою втратою працездатності в медичних сестер стаціонарів, які працюють з військовими, встановити у них рівень кортизолу та його взаємозв’язки з кардіометаболічними чинниками.

Основна частина. У дослідженні взяли участь 137 медичних сестер відділень, в яких надають медичну допомогу пораненим чи хворим військовим та цивільному населенню, яким у 2023 р. було встановлено тимчасову непрацездатність. Проведено анкетування медичних сестер, дослідження у крові рівня ранкового кортизолу, глюкози, показників ліпідного обміну, вимірювання артеріального тиску. Встановлено тимчасову непрацездатність 61,3 % медичних сестер, які працюють у відділеннях з військовими, та 38,7 % медичних сестер, які працюють у відділеннях із цивільним населенням. Найчастіше причинами тимчасової непрацездатності були гострі респіраторні захворювання верхніх дихальних шляхів, хвороби системи кровообігу, хвороби ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин, інфекційні хвороби. У медичних сестер відділень хірургічного профілю рівень кортизолу становив (489,45±145,61) ммоль/л, терапевтичного – (357,41±130,52) ммоль/л, відділення інтенсивної терапії – (586,79±128,32) ммоль/л. Рівень кортизолу характеризувався від’ємним кореляційним зв’язком з віком медичних сестер (r=-0,426; р=0,043), стажем роботи (r=-0,312; р=0,062), вмістом холестерину ліпопротеїнів високої щільності (r=-0,379; р=0,050) та прямими кореляційними зв’язками з кількістю нічних чергувань (r=0,458; р=0,039), рівнем глюкози у крові (r=0,438; р=0,035), систолічним артеріальним тиском (r=0,501; р=0,021).

Висновки. У медичних сестер, які працюють у відділеннях стаціонарів з військовими, спостерігають вищий рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності порівняно з медичними сестрами, які працюють із цивільним населенням. Соціально-демографічні й кардіометаболічні чинники характеризуються взаємозв’язками з рівнем кортизолу в крові медичних сестер і мають безпосередній вплив на стан здоров’я.

Посилання

Lin, Y.H., Jen, H.J., Lin, Y.K., Seo, J.D., & Chang, W.P. (2022). Cortisol awakening response and stress in female nurses on monthly shift rotations: a longitudinal study. BioMed research international, 2022, 9506583. DOI: 10.1155/2022/9506583.

Chang, W.P. (2018). Influence of shift type on sleep quality of female nurses working monthly rotating shifts with cortisol awakening response as mediating variable. Chronobiology international, 35(11), 1503-1512. DOI: 10.1080/07420528.2018.1493491.

Burek, K., Rabstein, S., Kantermann, T., Vetter, C., Wang-Sattler, R., Lehnert, M., Pallapies, D., Jöckel, K. H., Brüning, T., & Behrens, T. (2024). Altered coordination between sleep timing and cortisol profiles in night working female hospital employees. Psychoneuroendocrinology, 166, 107066. DOI: 10.1016/j.psyneuen.2024.107066.

James, K.A., Stromin, J.I., Steenkamp, N., & Combrinck, M.I. (2023). Understanding the relationships between physiological and psychosocial stress, cortisol and cognition. Frontiers in endocrinology, 14, 1085950. DOI: 10.3389/fendo.2023.1085950.

Armborst, D., Bitterlich, N., Alteheld, B., Rösler, D., Metzner, C., & Siener, R. (2021). Coping strategies influence cardiometabolic risk factors in chronic psychological stress: a post hoc analysis of a randomized pilot study. Nutrients, 14(1), 77. DOI: 10.3390/nu14010077.

Lambert, V.A., Lambert, C.E., Petrini, M., Li, X.M., & Zhang, Y.J. (2007). Predictors of physical and mental health in hospital nurses within the People’s Republic of China. International nursing review, 54(1), 85-91. DOI: 10.1111/j.1466-7657.2007.00512.x.

Zhang, H., Wang, J., Zhang, S., Tong, S., Hu, J., Che, Y., Zhuo, L., Wang, P., Geng, R., Zhou, Y., Wang, P., Zhan, S., & Li, B. (2023). Relationship between night shift and sleep problems, risk of metabolic abnormalities of nurses: a 2 years follow-up retrospective analysis in the National Nurse Health Study (NNHS). International archives of occupational and environmental health, 96(10), 1361-1371. DOI: 10.1007/s00420-023-02014-2.

Hackett, R.A., Kivimäki, M., Kumari, M., & Steptoe, A. (2016). Diurnal cortisol patterns, future diabetes, and impaired glucose metabolism in the Whitehall II cohort study. The Journal of clinical endocrinology and metabolism, 101(2), 619-625. DOI: 10.1210/jc.2015-2853.

Shulhai, A.M., Pavlyshyn, H., Shulhai, O., & Furdela, V. (2022). The association between vitamin D deficiency and metabolic syndrome in Ukrainian adolescents with overweight and obesity. Annals of pediatric endocrinology & metabolism, 27(2), 113-120. DOI: 10.6065/apem.2142158.079.