ЗАХИСТ ЕМОЦІЙНОГО ЗДОРОВ’Я: ВИВЧЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ СЕРЕД СТУДЕНТІВ-МЕДСЕСТЕР

Автор(и)

  • С. В. Даньчак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • І. Я. Господарський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • В. А. Славопас Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • О. В. Прокопчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2023.3-4.14539

Ключові слова:

медсестра, війна, емоційне здоров’я

Анотація

Вступ. Робота медсестри в умовах війни або конфлікту ставить особливі вимоги до її емоційного стану.

Мета роботи – вивчити рівень тривожності у студентів-медсестер та визначити шляхи його регуляції.

Основна частина. У роботі проаналізовано анкети 19 студентів І курсу, 9 студентів ІІ курсу, 10 студентів ІІІ курсу і 10 студентів ІV курсу Навчально-наукового інституту медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Результати показали, що третина майбутніх медсестер має високий рівень реактивної тривожності, а половина з них – середній рівень особистісної тривожності. Зниження рівня тривожності було помічено у четвертокурсників порівняно з першокурсниками, що свідчить про розвиток емоційної стійкості в процесі навчання. У майбутніх медсестер спостерігали високий рівень тривожності, пов’язаний з передчуттям небезпеки або невдачі у навчанні та професійній діяльності.

Висновки. Дослідження підтверджує високий рівень тривожності у студентів-медсестер, а також ефективність навчання в її зменшенні. Психологічна підтримка і розвиток навичок регуляції тривожності можуть покращити психологічне благополуччя та підвищити ефективність професійної діяльності цих медичних працівників.

Посилання

Schroyer, C.C., Zellers, R., & Abraham, S. (2016). Increasing registered nurse retention using mentors in critical care services. Health Care Management, 35, 251-265. DOI: https://doi.org/10.1097/HCM.0000000000000118

Smith, J.M., Brown, K.L., & Wu, A.B. (2019). Addressing burnout in nursing: A literature review. Journal of Nursing Management, 27(3), 638-649.

Johnson, R.H., Mulhall, A., & Cotten, S.R. (2020). The role of social media in nursing practice: An integrative review. Journal of Nursing Scholarship, 52(1), 87-95.

Lee, J.J., Waits, K., & Piepenbrink, R.A. (2018). Exploring the impact of mindfulness-based stress reduction (MBSR) on burnout among nursing faculty. Journal of Professional Nursing, 34(4), 329-334.

Patel, D., Givens, M., Whiting, K., & Dauway, M. (2021). The effect of peer support on stress and burnout among nursing students: A literature review. Journal of Nursing Education, 60(1), 16-22.

Brown, S., Gunderman, R., & Wong, T. (2018). Promoting emotional intelligence in nursing leadership through coaching and mentoring: A scoping review. Nurse Leader, 16(6), 468-475.

Thompson, H.L., & Zabalegui, A. (2018). Translating research into practice: Preparing nursing students to lead quality improvement initiatives. Nurse Education Today, 64, 63-69.

O’Connor, M., Laschinger, H.K., & Shamian, J. (2018). A longitudinal study examining the predictors of turnover intentions among nurses across generations. Journal of Nursing Management, 26(1), 19-26.

Jones, T., & Sollecito, W. (2020). Moving forward: Recommendations for nurse leaders on workforce well-being. Nurse Leader, 18(4), 377-384.

Chang, E.M., Bidewell, J.W., & Hancock, K. (2017). A cross-sectional study of emotional exhaustion, burnout, compassion satisfaction, and compassion fatigue among Australian emergency nurses. Journal of Nursing Scholarship, 49(1), 22-31.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-29

Як цитувати

Даньчак, С. В., Господарський, І. Я., Славопас, В. А., & Прокопчук, О. В. (2024). ЗАХИСТ ЕМОЦІЙНОГО ЗДОРОВ’Я: ВИВЧЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ СЕРЕД СТУДЕНТІВ-МЕДСЕСТЕР. Медсестринство, (3-4), 11–14. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2023.3-4.14539

Номер

Розділ

Статті