ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ НАДАННЯ ХОСПІСНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ ТА РОЛЬ МЕДСЕСТРИ В ПОКРАЩЕННІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПАЛІАТИВНИХ ПАЦІЄНТІВ

Анотація

Вступ. Паліативна допомога покликана забезпечувати належні умови перебування пацієнта на завершальному етапі життя, покращувати його якість, полегшувати страждання хворого. Розбудова і функціонування паліативної медицини вказують на високий рівень розвитку суспільства, а підготовка кваліфікованих медсестер паліативної допомоги та їх участь у роботі мультидисциплінарної команди дозволять забезпечити комплексне медичне обслуговування інкурабельного пацієнта, покращити його психологічну стабільність. Аналіз доступної нормативної та наукової літератури свідчить про складне становище галузі в Україні, що перебуває на етапі організації і розвитку, реалізація основних постулатів стратегії її розвитку ускладнилась за умов військового конфлікту.

Мета роботи – проаналізувати надання паліативної допомоги в Україні на сучасному етапі та запропонувати шляхи її оптимізації, оцінити якість життя паліативних пацієнтів і з’ясувати роль медсестри в його покращенні.

Основна частина. В Україні понад 600 тис. пацієнтів потребують паліативної допомоги щорічно. Прогресуюче старіння населення за рахунок прогресу в медицині та доступу до лікування сприяє продовженню тривалості життя пацієнтів із хронічними захворюваннями і призводить до того, що збільшується кількість пацієнтів, які втрачають здатність до самообслуговування та потребують сторонньої допомоги. Згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, пріоритетною формою розвитку паліативної медицини є надання медико-соціальної допомоги вдома, що не тільки не поступається традиційному стаціонарному лікуванню, а й є більш ефективною, гуманною та економічно доцільною. Модель мультидисциплінарної команди паліативної допомоги дає можливість забезпечити хворого комплексною медичною та соціальною підтримкою. У складі мультидисциплінарної команди роль медсестри, крім виконання медичних маніпуляцій, полягає у проведенні бесід з родичами, навчанні їх догляду за пацієнтом у термінальній стадії захворювання. Для оцінки якості життя було використано один із найбільш поширених загальних опитувальників EQ-5D-5L (European Quality of Life Questionnaire). Дослідження проводили впродовж 2023–2024 рр. на базі відділення паліативної та хоспісної допомоги КНП «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради. Проведено опитування 42 паліативних пацієнтів на 1-й день госпіталізації в стаціонар (1-ша група, 21 особа) і через 10 днів перебування в стаціонарі відділення паліа­тивної та хоспісної допомоги (2-га група, 21 особа). Як свідчать результати дослідження, за всіма пунктами опитувальника (рухливість, догляд за собою, повсякденна діяльність, біль, тривога/депресія) показники на 14-ту добу покращились, а показник «термометра життя» підвищився (з 32,64 до 41,71), що свідчить про поліпшення сприйняття свого стану і появу здатності до самообслуговування, велика роль у цьому належить медсестринському догляду.

Висновки. Проаналізовано стан паліативної та хоспісної допомоги в Україні на сучасному етапі, наведено шляхи її поліпшення. Визначено важливу роль медсестри в покращенні якості життя паліативного пацієнта наприкінці його життєвого шляху.