ГОСТРІ АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ В УМОВАХ ЛІКАРНЯНОГО ЗАКЛАДУ: СУЧАСНИЙ МЕДСЕСТРИНСЬКИЙ ПІДХІД

А. А. Томків; В. О. Корневич

doi:10.11603/2411-1597.2024.1.14400

Автор(и)

А. А. Томків Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0009-0002-1806-6836
В. О. Корневич Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.1.14400

Ключові слова:

медсестринський менеджмент, сучасний медсестринський підхід, гострі алергічні реакції, анафілаксія, анафілактичний шок

Анотація

Вступ. Незважаючи на те, що стан здоров’я пацієнта зазвичай оцінює лікар, сучасний медсестринський підхід передбачає володіння навичками, необхідними для того, щоб розпізнати невідкладний стан і усунути його. У статті окреслено основні тригери анафілаксії, що розвивається в умовах лікарняного закладу. Проаналізовано частоту виникнення гострих алергічних реакцій, зважаючи на профіль лікарняного відділення. Описано медсестринський менеджмент з точки зору клінічного протоколу для пацієнтів з анафілаксією.

Мета роботи – оцінити тактику медсестер у разі виникнення невідкладного стану в пацієнта з гострою алергічною реакцією, запропонувати сучасний медсестринський підхід відповідно до протоколу надання екстреної медичної допомоги.

Основна частина. У дослідженні взяли участь 30 медсестер із 6 найбільш навантажених пацієнтами відділень багатопрофільної лікарні обласного типу. З метою визначення частоти розвитку гострих алергічних реакцій, що провокують виникнення анафілактичного шоку, а також оцінки тактики медсестри при цьому було проведено анонімне опитування. Крім загальних питань, оцінювали першочергові дії медсестри при виникненні анафілаксії в пацієнта відповідно до сучасного протоколу надання екстреної медичної допомоги, а саме використання епінефрину як препарату першої лінії. Дослідження показало, що 56 % опитаних у своїй професійній діяльності стикались з розвитком у хворих гострих алергічних реакцій, які потребували невідкладного лікування. Більша частина з них (61 %) діагностувала анафілактичний шок самостійно. При цьому 68 % гострих алергічних реакцій супроводжувалися проявами дихальної недостатності та потребували вентиляційної підтримки й оксигенотерапії.

Висновки. Найбільше занепокоєння викликає низький показник (лише 34 %) першочергового застосування медсестрою епінефрину при виявленні анафілаксії, що свідчить про низьку обізнаність щодо розпізнавання та дій при виникненні в пацієнта невідкладного стану, спричиненого дією алергену. Розробка сучасного медсестринського підходу при розвитку невідкладного стану в хворого з анафілаксією значно збільшить відсоток стабілізації його стану до моменту приходу лікаря.

Посилання

Perez-Codesido, S., Rosado-Ingelmo, A., Privitera-Torres, M., Pérez Fernández, E., Nieto-Nieto, A., Gonzalez-Moreno, A., & Tejedor-Alonso, M.A. (2022). Incidence of fatal anaphylaxis: a systematic review of observational studies. J. Investig. Allergol. Clin. Immunol., 32(4), 245-260. DOI: 10.18176/jiaci.0693.

Turner, P.J., Jerschow, E., & Umasunthar, T. (2017). Fatal Anaphylaxis: Mortality Rate and Risk Factors. J. Allergy Clin. Immunol., 5(5), 1169-1178. DOI: 10.1016/j.jaip.2017.06.031.

Tejedor-Alonso, M.A., Martínez-Fernandez, P., & Vallejo-de-Torres, G. (2019). Clinical and demographic characteristics of fatal anaphylaxis in Spain (1998-2011): A comparison between a series from the hospital system and a national forensic series. Clin. Exp. Allergy, 49(1), 82-91. DOI: 10.1111/cea.13272.

Bezpalko, S.M., & Krasnova, O.I. (2022). Nevidkladni stany v praktytsi simeynoho likarya [Emergency conditions in the practice of a family doctor]. Materialy Vseukrayinskoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi z mizhnarodnoyu uchastyu «Ekstrena ta nevidkladna dopomoha v Ukrayini: orhanizatsiyni, pravovi, klinichni aspekty» – Materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference with international participation «Emergency and urgent care in Ukraine: organizational, legal, clinical aspects». Poltava [in Ukrainian].

Brikalova, I.U., & Eremenko, G.V. (2021). Osnovni navychky medychnoyi sestry pry anafilaksiyi [Basic skills of a nurse in anaphylaxis]. Medsestrynstvo – Nursing, 2, 11 [in Ukrainian].

Anagnostou, K., & Turner, P.J. (2019). Myths, facts and controversies in the diagnosis and management of anaphylaxis. Arch. Dis. Childhood, 104(1), 83-90. DOI: 10.1136/archdischild-2018-314867.

Skoroplyt, S.M., Mikhnevych, K.G., & Kursov, S.V. (2023). Anafilaksiya, nevidkladna medychna dopomoha na dohospitalnomu ta rannʹomu hospitalnomu etapakh [Anaphylaxis, emergency medical care at prehospital and early hospital stages]. Kharkivska khirurhichna shkola – Kharkiv Surgical School [in Ukrainian].

Turner, P.J., Soar, J., & Dodd A. (2021). Emergency treatment of anaphylaxis. Guidelines for healthcare providers. Guidelines for healthcare providers, 13(1), 20-24.

Muraro, A., Worm, M., & Alviani, C. (2022). EAACI guidelines: Anaphylaxis. Allergy, 77(2), 357-377. DOI: 10.1111/all.15032.

Turner, P.J., Campbell, D.E. & Motosue, M.S. (2020). Global trends in anaphylaxis epidemiology and clinical implications. The Journal of Allergy and Clinical Immunology, 8(4), 1169-1176. DOI: 10.1016/j.jaip.2019.11.027.