ОСОБЛИВОСТІ ХРОНОТИПУ, РІВНЯ ДЕННОЇ СОНЛИВОСТІ ТА ДИСПОЗИЦІЙНОГО ОПТИМІЗМУ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ЗАЛЕЖНО ВІД НАЯВНОСТІ КОМПОНЕНТІВ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ

Х. О. Новак-Мазепа; М. І. Марущак

doi:10.11603/2411-1597.2023.2.14325

Автор(и)

Х. О. Новак-Мазепа Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, КЗВО «Волинський медичний інститут», Луцьк
М. І. Марущак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2023.2.14325

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, метаболічний синдром, дисліпідемія, гіперглікемія, ожиріння, диспозиційний оптимізм, хронотип, денна сонливість

Анотація

Неоднозначними залишаються результати досліджень щодо асоціації психологічних компонентів здоров’я з метаболічними порушеннями у хворих на артеріальну гіпертензію.

Мета роботи – встановити особливості хронотипу, рівня денної сонливості та диспозиційного оптимізму у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від наявності компонентів метаболічного синдрому.

Основна частина. У дослідженні взяли участь 42 пацієнти з діагностованою есенціальною артеріальною гіпертензією ІІ ступеня. Для дослідження хронотипу використовували валідизований опитувальник «Composite Scale of Morningness». Рівень денної сонливості оцінювали за шкалою сонливості Епворта. Диспозиційний оптимізм (Life Orientation Test-Revised) аналізували за допомогою опитувальника в адаптації О. А. Сичова. Концентрацію глюкози і триацилгліцеролів визначали, застосовуючи стандартні набори. Встановили, що у хворих на артеріальну гіпертензію з діагностованим метаболічним синдромом переважав вечірній хронотип, значно менше у пацієнтів виявляли проміжний та ранковий хронотипи, що вірогідно відрізнялося від даних хворих без метаболічного синдрому. Варто також відмітити статистично значиму відмінність між розподілом вираження денної сонливості у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від наявності/відсутності метаболічного синдрому. Так, частка пацієнтів з артеріальною гіпертензією та різко вираженою денною сонливістю при наявності метаболічного синдрому на 31,36 % перевищувала частку хворих з аналогічними даними без метаболічного синдрому. При цьому в усіх пацієнтів з артеріальною гіпертензією і метаболічним синдромом відзначено денну сонливість. Рівень оптимізму/песимізму у хворих на артеріальну гіпертензію не залежав від наявності метаболічного синдрому.

Висновки. У хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдромом і його компонентами психологічні показники (диспозиційний оптимізм/песимізм та рівень денної сонливості) вірогідно погіршуються стосовно даних пацієнтів без метаболічного синдрому..

Посилання

Senarathne, R., Hettiaratchi, U., Dissanayake, N, Hafiz, R., Zaleem, S., & Athiththan, L. (2021). Metabolic syndrome in hypertensive and non-hypertensive subjects. Health Science Reports, 4 (4), 454. DOI: https://doi.org/10.1002/hsr2.454

Bennett, W.C., Collins, K.A., Johnson, J.L., Slentz, C.A., Willis, L.H., Bales, C.W. (2023). Effects of exercise amount and intensity versus a combined exercise and lifestyle intervention on metabolic syndrome in adults with prediabetes: a STRRIDE-PD randomized trial. Frontiers in Physiology, 14. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1199763

Bamekhlah, R.M., & Alghazali, H.S. (2018). Prevalence of Metabolic Syndrome among Hypertensive Patients in Hadhramout, Republic of Yemen. HUJNAS, 12(4). DOI: https://doi.org/10.4103/HMJ.HMJ_20_19

Osuji, C.U., & Omejua, E.G. (2012). Prevalence and characteristics of the metabolic syndrome among newly diagnosed hypertensive patients. Indian J. Endocrinol. Metab., 16(1), 104-109. DOI: https://doi.org/10.4103/2230-8210.94256

Cespedes Feliciano, E.M., Quante, M., Rifas-Shiman, S.L., Redline, S., Oken, E., & Taveras, E.M. (2018). Objective sleep characteristics and cardiometabolic health in young adolescents. Pediatrics, 142(1). DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2017-4085

Merikanto, I., Lahti, T., Puolijoki, H., Vanhala, M., Peltonen, M., & Laatikainen, T. (2013). Associations of chronotype and sleep with cardiovascular diseases and type 2 diabetes. Chronobiology international, 30(4), 470-477. DOI: https://doi.org/10.3109/07420528.2012.741171

Ramos, A.R., Weng, J., Wallace, D.M., Petrov, M.R., Wohlgemuth, W.K., & Sotres-Alvarez, D. (2018). Sleep patterns and hypertension using actigraphy in the Hispanic community health study/ study of Latinos. Chest, 153(1), 87-93. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chest.2017.09.028

Hashemipour, S., Yazdi, Z., & Mahabad, N. Association of evening chronotype with poor control of type 2 diabetes: roles of sleep duration and insomnia level. International Journal of Endocrinology and Metabolism, 18(3). DOI: https://doi.org/10.5812/ijem.99701

Knutson, K.L., Wu, D., Patel, S.R., Loredo, J.S., Redline, S., & Cai, J. (2017) Association between sleep timing, obesity, diabetes: the Hispanic Community Health Study/Study of Latinos (HCHS/SOL) cohort study. Sleep, 40(4). DOI: https://doi.org/10.1093/sleep/zsx014

Williams, B., Mancia, G., & Spiering, W. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European heart journal, 39(33), 3021-3104. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy439

Senyk, O., Jankowski, K., & Cholii, S. (2022) Ukrainian versions of the Composite Scale of Morningness and Munich Chronotype Questionnaire. Biological Rhythm Research, 53(6), 878-896. DOI: https://doi.org/10.1080/09291016.2020.1788807

Johns, M.N. (1992). A new method for measuring daytime sleepiness: the Epworth Sleepiness Scale. Sleep, 14(6), 540-545. DOI: https://doi.org/10.1093/sleep/14.6.540

Scheier, M.F., Carver, C.S., & Bridges, M.W. (1994). Distinguishing optimism from neuroticism and trait anxiety, self-mastery, and self-esteem: A reevaluation of the Life Orientation Test. Journal of personality and social psychology, 67(6), 1063-1078. DOI: https://doi.org/10.1037//0022-3514.67.6.1063

Gordeeva, T.O., Sychev, O.A., & Osin, E.N. (2010). Development of a russian version of the Dispositional Optimism Test (LOT). Psychological diagnostics, 2, 36-64.

Piepoli, M.F., Hoes, A.W., & Agewall, S. (2016). 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: The Sixth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of 10 societies and by invited experts). European Heart Journal, 37(29), 2315-2381. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw106

Isayeva, G.S., & Buryakovska, O.O. (2020). Zvyazok mizh tyazhkistyu porushen snu, pokaznykamy lipidnoho obminu i antropometrychnymy kharakterystykamy u khvorykh na hipertonichnu khvorobu z metabolichnym syndromom [The relationship between the severity of sleep disturbances, indicators of lipid metabolism and anthropometric characteristics in hypertensive patients with metabolic syndrome]. Ukr. kardiol. Zhurn. – Ukrainian Journal of Cardiology, 27(2), 25-33 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31928/1608-635X-2020.2.2533

Tindle, H.A., Duncan, M.S., & Liu, S. (2018). Optimism, pessimism, cynical hostility, and biomarkers of metabolic function in the Women’s Health Initiative. Journal of diabetes, 10(6), 512-523. DOI: https://doi.org/10.1111/1753-0407.12584

Wang, F., Han, L., & Hu, D. (2017). Fasting insulin, insulin resistance and risk of hypertension in the general population: A meta-analysis. Clinica Chimica Acta, 464, 57-63. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cca.2016.11.009

Roy, B., Diez-Roux, A.V., Seeman, T., Ranjit, N., Shea, S., & Cushman, M. (2010). The association of optimism and pessimism with inflammation and hemostasis in the Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis (MESA). Psychosom. Med., 72, 134-140. DOI: https://doi.org/10.1097/PSY.0b013e3181cb981b

Raikkonen, K., Matthews, K.A., Flory, J.D., Owens, J.F., & Gump, B.B. (1999). Effects of optimism, pessimism, and trait anxiety on ambulatory blood pressure and mood during everyday life. Journal of Personality and Social Psychology, 76, 104-113. DOI: https://doi.org/10.1037//0022-3514.76.1.104

Raikkonen, K., Matthews, K.A., & Kuller, L.H. (2002). The relationship between psychological risk attributes and the metabolic syndrome in healthy women: Antecedent or consequence? Metabolism, 51, 1573-1577. DOI: https://doi.org/10.1053/meta.2002.36301

Progovac, A.M., Chang, Y.F., & Chang, C.H. (2017). Are optimism and cynical hostility associated with smoking cessation in older women? Annals of behavioral medicine: a publication of the Society of Behavioral Medicine, 51(4), 500-510. DOI: https://doi.org/10.1007/s12160-016-9873-x

Hingle, M.D., Wertheim, B.C., & Tindle, H.A. (2014). Optimism and diet quality in the Women’s Health Initiative. Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics, 114(7), 1036-1045. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jand.2013.12.018

Tindle, H.A., Chang, Y.-F., & Kuller, L.H. (2009). Optimism, cynical hostility, and incident coronary heart disease and mortality in the Women’s Health Initiative. Circulation, 120, 656-662. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.108.827642

Hernandez, R., Kershaw, K.N., Siddique, J., Boehm, J.K., Kubzansky, L.D., & Diez-Roux, A. (2015). Optimism and Cardiovascular Health: Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis (MESA). Health behavior and policy review, 2(1), 62-73. DOI: https://doi.org/10.14485/HBPR.2.1.6