Процес рецензування

Процес рецензування

Науково-практичний журнал «Медсестринство» застосовує процедуру подвійного сліпого рецензування (double-blind peer review), за якої автори та рецензенти залишаються анонімними один для одного.

Після подання рукопис проходить первинну редакційну перевірку щодо відповідності тематиці журналу, науковому рівню та технічним вимогам до оформлення. Статті, що відповідають встановленим критеріям, передаються на рецензування щонайменше двом незалежним фахівцям, які мають відповідну наукову кваліфікацію у галузі медсестринства та медицини.

Рецензування здійснюється на засадах конфіденційності. Взаємодія між авторами та рецензентами відбувається виключно через редакцію журналу, без прямого контакту сторін.

Рецензенти зобов’язані повідомляти редакцію про наявність потенційного конфлікту інтересів, пов’язаного з тематикою дослідження, установами чи можливим авторством рукопису.

За результатами рецензування головний редактор ухвалює одне з таких рішень:

• прийняти статтю до публікації;
• рекомендувати доопрацювання з урахуванням зауважень рецензентів;
• відхилити рукопис.

Журнал дотримується міжнародних стандартів рецензування та публікаційної етики.

Під час рецензування оцінюються:

• актуальність і наукова новизна дослідження;
• коректність методології та дизайну дослідження;
• достовірність і повнота результатів;
• обґрунтованість висновків;
• відповідність принципам академічної доброчесності та публікаційної етики.

Рецензенти мають право інформувати редакцію про можливі порушення академічної доброчесності, зокрема плагіат, фабрикацію чи фальсифікацію даних, дублювання публікацій або інші прояви наукової недоброчесності.

Усі рукописи розглядаються як конфіденційні матеріали. Рецензентам заборонено копіювати, зберігати або поширювати їх, а також використовувати отриману інформацію у власних цілях.

З метою забезпечення академічної доброчесності рукописи проходять перевірку на наявність текстових запозичень із використанням спеціалізованих програм.

Використання інструментів штучного інтелекту під час підготовки рукопису повинно бути чітко зазначене авторами. Такі інструменти не можуть виступати авторами публікації та не звільняють авторів від відповідальності за зміст, достовірність і наукову якість поданих матеріалів.